На початку 90-х вчорашній секретар Рокитнівського райкому Микола Володимирович ще не знав, що скоро стане керівником райдержадміністрації.
Йому було нудно.
І він вирішив зайнятися бізнесом.
Зареєстрував чи не перше ТОВ у районі і заключив договір на продаж грибів польському партнеру.
20 тон лисичок за 20 тис доларів.
З 50% передоплатою.
Передоплата прийшла в квітні. і Микола Володимирович став на неї гуляти серед рідних поліських озер та гаїв.
10 тис доларів тоді були неймовірною сумою.
Тому була і модна на той час горілка "Распутін" і екзотичний лікер "Амаретто" і коньяк "Метакса".
Якщо до цього додати юшку з вʼюнів, дичину і українську пісню у винанні місцевих мавок - Микола Володимирович жив у раю.
На третій місяць в рай подзвонили по єдиному в районі супутниковому телефону і спитали, як там урожай грибів?
"Лисичок повний ліс"- відповів Микола Володимирович.
"20 тон бендже?" - цікавиться партнер.
"Буде й більше!" - радісно запевнив поліський бізнесмен.
"Моге юж вислач фури?" - питає поляк.
"Та звісно, можеш приїжджати!" - запевнив Микола Володимирович, запиваючи вугря польським пивом.
За тиждень польські фури- холодильники вже стояли в Рокитному.
За традицією зустріч почалася з частування. Кожен день - на новому озері.
На третю добу гості спробували перейти до бізнесу.
Але озер на Рокитнівщині багато. Тому до ділової розмови дійшли лише на 7 день, після спустошення алкозапасів у фурах, що тяглися за учасниками експортно- імпортного бізнесу.
"А можна зобачіти ті гжиби?" - взяв бика за рога польський партнер.
"Прошу пана,- чемно відповів Микола Володимирович - йдіть у ліс, їх там повно. Ножі і корзини - дамо задарма".
Поляки вмить протверезіли.
Як - у лісі?
Які корзини?
Ми ж маємо договір на купівлю 20 тон тих бісових лисичок!
І тут Микола Володимирович гордо дістав докУмент.
В договорі написано - 20 тон лисичок на корню. А ось довідка Інституту української мови, що на корню означає збирання в місці, де гриб виріс.
Спочатку поляки погрожували, що не платитимуть другу частину вартості контракту.
"Мені й цих 10 тис з головою досить. 100 баксів пішло на довідку, ще 200 на корзини і ножі"- посміювався Микола Володимирович.
Потім поляки погрожували.
"Ви спочатку виїдьте з наших лісів і боліт" - віджартовувався Микола Володимирович.
Потім поляки випили і здалися.
За решту грошей найняли місцевих грибників і набили свої фури поліськими грибами. Які вже були.
Пропоную негайно продати родовища.
В першу чергу - на Донбасі.
На корню.