Вибори як смертельна пастка: чи готові ми до другого фронту?

Гіпотетичні вибори цього року небезпечні з усіх точок зору: вони відкриють скриню Пандори і дестабілізують внутрішню ситуацію. Це, на мою скромну думку, в нинішніх умовах ще більша загроза, ніж війна. Бо це план «Б» путіна. Знищити нас своїми ж руками зсередини

Захоплення цією темою призведе до зниження уваги до найголовнішого – війни і військових.

Два фронти ми просто не витягнемо.

При цьому владі треба зрозуміти, що люди опікуються не її нинішньою легітимністю, а кризою управління, відсутністю стратегії, відсутністю дієвих кроків в економіці, збільшенням тиску на бізнес, вибірковими політичними переслідуванням. І скільки б не створювали агентств і міністерств єдності, можна навести десятки прикладів, як цю суспільну єдність зразка 2022-го року намагаються остаточно добити. Запит на справедливість і відповідальність лише зростає. Поряд із зростанням викликів і ризиків.

Тактика ОП – йти в фарватері нинішньої адміністрації США (при тому, що їх тактика може змінюватися) – це показова прокрастинація, за якою не відчувається енергії і ідей.

Я вже якось писав, що девізом 2025-го року має стати гасло "Змінюйся, або помри". Я все ще вірю, що в Офісі президента є чимало розумних людей, які це розуміють і можуть донести думку, що зараз саме від рішень і позиції Володимира Зеленського і його найближчого оточення залежить, чи не програємо ми цю битву за незалежність. Так, на жаль, тільки від них – бо в їх руках сконцентровані всі важелі впливу і механізми ухвалення рішень.

План, що треба зробити, в принципі зрозумілий:

1. Визначити "червоні лінії", за які Україна не піде за жодних обставин. Оголосити про це публічно.
2. Визначити коло союзників, на кого ми можемо точно опертися і активізувати з ними роботу по обороноздатності Європи. Вони повинні дійти висновку для себе, що "Україна – це дійсно Європа".
3. Працювати з обома партіями в США. Визначити "додану вартість" України в питанні глобальної безпеки.
4. Переконувати наших партнерів у Вашингтоні, що "поступки" України не принесуть стабільного миру. Посилити дипломатичний корпус.
5. Переформатувати нинішню парламентську більшість. Переформатувати уряд. Здійснити кадрові рішення на тих напрямках, які прказали себе неефективними. Це стосується і певних силових органів.
6. Зупинити найбільш корумповані схеми (всі вони відомі) на митниці та податковій.
7. Випрацювати найбільш ефективні механізми забезпечення зброї для фронту. Оновити МО. Відігнати від корита тих, хто наживається на війні і краде. Викрити всі "картельні змови". При діючій системі правоохоронних органів це можна зробити швидко, було б бажання.

Впевнений, до цього переліку можна дописати ще десяток пунктів. Але загальний висновок простий: без перезавантаження владою суспільного договору і озвучення пунктів відповідальності за його реалізацію, наш корабель зазнає тотальної поразки. Бо це у Росії вірять тому, що показують по телевізору, у нас – лише тому, з чим зустрічаються щодня в житті. Відповідно, до речі, і "Єдиний марафон" тут абсолютно неефективний, як і викинуті на нього гроші…

Повертаючись до теми виборів, точно не про них треба сьогодні думати. А про те, як до кінця року не влетіти у гостре піке, з якого не буде хоча б нейтрального виходу. Причому, і Володимиру Олександровичу, і усім нам.