Прозорість допомоги: як USAID витрачає мільярди в Україні

Обома руками підтримую призупинку всіх проектів USAID та їх аудит. В Україні наразі є 112 діючих таких проектів на $7 млрд, розписані по рокам. Ніби все красиво?

Ні. Біда номер один: майже всі вони зводяться до безкінечних круглих столів та конференцій, а тому є бездарними і безсенсовими. Біда друга, основна: більша частина цих коштів залишаються в самих США як чистий прибуток приватних компаній-виконавців цих грантів.

Аби нарешті добитись якихось змін, я починаю публікувати звіти цих проектів. Ось перший яскравий приклад: $297 млн на комунікації на три роки. Хто зі світу культури в курсі, що нам виділили на зйомки фільмів суму, за яку би було реально зняти Аватар 3? Росіяни рівно стільки ж з державного бюджету виписують на свій кінематограф, а ви ж розумієте, що на пропаганду вони не скупляться.

То що ж за шедеври знімають на ці кошти? Ось вибрав певні позиції за півроку 2024:

• Підтримка у створенні YouTube ток-шоу під назвою "Ебаут."
• Підтримка музичного гурту TVORCHI у створенні пісні та виступах на концертах у вибраних містах України (Створено та розповсюджено 1 музичну композицію "Разом".
• Громадська організація "Зміни", також відома як Don't Take Fake (DTF), є визначним впливовим діячем та прихильником електронної музичної сцени з попереднім досвідом організації визначних культурних подій, включаючи перший табір для електронних музикантів Mirage Camp. DTF проведе резиденцію електронної музики, яка об'єднає творчих людей для налагодження зв'язків, співпраці та створення нових продуктів.
• Підтримка НГО "CUKR" у проведенні серії культурних подій протягом літнього сезону в "Дворику на Кузнечній". Створено мурал у "Дворику на Кузнечній".
• Підтримка компанії Film UA у виробництві документального фільму під назвою "Тісто". Дослідження, вступні зустрічі з командою творців телесеріалу, поїздка до Відня.
• Підтримати українську продюсерку Тетяну Поставну та медіаперсону Володимира Дантеса у створенні реаліті-шоу про відновлення культурних просторів у прифронтових населених пунктах та нещодавно звільнених районах.
• Випущено першу серію проекту "КоледжCheck".
• Випущено другий сезон проекту "Українські палаци. Золота доба".

І таких проектів десятки. Можливо, воно комусь і потрібно. Але навіщо це американським платникам податків, я не зовсім розумію. І чому нам не просити кошти на щось явно більш необхідне?

Я також не маю претензій до митців як виконавців. Але у жодному світі на навіть на всі мислимі і немислимі такі проекти неможливо з чистою совістю потратити $ 297 млн! Більшість коштів осідає як чистий прибуток однієї приватної компанії в США. Навіть без відома вище згаданих отримувачів.

Новий керівник Держдепу Марко Рубіо давно це хотів реформувати. Пам’ятаю добре розмови з його командою, які пропонували, аби суми йшли напряму в країни, а не збагачували декількох людей в Штатах під видом допомоги іншим державам. Я тоді мав з ними довгу дискусію після статті, яку опублікував у Forbes на цю тему ще в 2016 році.

Мене дико бісило, як можна було потратити $100 тис на законопроект, на один АБЗАЦ законопроекту в агросфері, ще й бездарний!

Я дуже радий, що прийшов час змін. І буду активно комунікувати, щоб такі реформи, про які мріяв Марко Рубіо, втілились. А поки буду тут викладати звіти деяких із проектів USAID, щоб і ми нарешті проявили відповідальність і почали задавати вірні питання, куди випарувались долари.

Особливо – питання до наших міністерств за будь-якого керівництва, які ставлять постійно підписи під звітами, де немає ніякої конкретики. І які бояться запитувати американських приватних виконавців те ж саме: "А де ці всі гроші?".

Я закликаю жодне міністерство не підписувати жоден звіт доки не пройде аудит в США. А в ідеалі самому його ініціювати на рівні міністерства!

Особисто буду пропонувати Держдепу наступні ідеї:

• Вся допомога витрачається виключно в Україні через неприбуткові організації, а на іноземних консультантів йде не більше 10% проекту;
• Конференції і круглі столи рідко і у виняткових випадках, в скромних готелях при скромних кейтерингах, ніяких подорожей бізнес класом;
• Виключна прозорість усього проекту з публічними зарплатами усіх учасників і всіх витрат;
• Всі послуги замовляються через реально публічні тендери;
• Ніяких лівацьких тем і пропаганди незрозумілих цінностей чи проектів з незрозумілою необхідністю.

Ми за в декілька разів менше коштів можемо зробити в багато разів більше з допомогою США.