Обидва топ-менеджери, згідно з їх посадовими обов'язками, мали захищати інтереси банку та його вкладників від незаконного виведення коштів. Натомість, за матеріалами НАБУ, вони самі активно брали участь у цих схемах. Зокрема, Яценку вже оголошено підозру у виведенні 137 мільйонів гривень банківських коштів.
Наразі обидва фігуранти зараз переховуються від українського правосуддя в Австрії, ведучи розкішне життя за кордоном. Цікаво, що джерелом їхнього благополуччя став актив, який перебуває в заставі державного "ПриватБанку" – зерновий термінал "Боріваж". Схема була проста але ефективна: затягнувши ТОВ "Боріваж" у штучно створене банкрутство, вони протягом восьми років (з 2016 по 2024) через підконтрольних директорів Андрія Кота та Андрія Куліша систематично виводили кошти з підприємства.
Ситуація кардинально змінилася влітку 2024 року, коли юристи державного "ПриватБанку" провели збори засновників і усунули представників втікачів з керівних посад, призначивши натомість менеджерів, орієнтованих на захист державних інтересів. Наступним кроком стало призначення відкритих електронних торгів з продажу активу.
Побачивши реальну загрозу втрати контролю над прибутковим активом, втікачі розгорнули безпрецедентну корупційну кампанію. Спочатку вони отримали судову ухвалу про заборону проведення торгів, яку пізніше скасувала апеляційна інстанція. Паралельно вони звернулися до Міністерства юстиції з вимогою повернути своїх директорів до реєстру. Показово, що якщо суд зрештою відхилив їхні вимоги, то Мін'юст несподівано став на їхній бік. В останній день свого перебування на посаді міністр юстиції Денис Малюська підписав наказ про скасування реєстраційних дій та повернення представників втікачів на директорські посади.
Втім, це рішення Мін'юсту було спочатку зупинене, а потім і повністю скасоване судом у справі 910/10935/24. Після цього державний "ПриватБанк", отримавши скасування попередньої судової заборони, вдруге оголосив відкриті торги проблемним активом. У відповідь втікачі вдалися до хитрогокроку - подали 12 позовних заяв до різних судів по всій країні, намагаючись знайти суддю, який погодиться зупинити торги.
Коли ця спроба провалилася, вони змінили тактику та розгорнули масштабну медійну кампанію. В ЗМІ почали з'являтися публікації про нібито занижену вартість активу на торгах. Автори цих матеріалів стверджують, що порт коштує "шалені трильйони", тоді як державний банк виставляє права вимоги до "розбомбленого порту" за "якісь жалюгідні" два мільярди на відкритих торгах, де може взяти участь будь-який охочий.
Напередодні апеляційного розгляду справи про повернення "своїх" директорів втікачі вдалися до ще одного маніпулятивного ходу. Вони почали поширювати в медіа чутки про те, що рішення апеляційного суду щодо законності відсторонення їхніх директорів нібито буде прийняте в інтересах Коломойського та Боголюбова. Іронія ситуації полягає в тому, що самі Мартинов і Яценко присвятили по 15-20 років свого життя беззаперечному виконанню будь-яких вказівок саме цих бізнесменів. Експерти вважають, що згадування прізвищ колишніх власників банку, які зараз перебувають в опалі, має на меті або залякати суддів, або спровокувати втручання влади у судовий процес.
Втім, експерти юридичного ринку відзначають, що подібні медійні маніпуляції вже не мають суттєвого впливу на судову систему. За їхніми оцінками, практика необґрунтованого тиску через ЗМІ поступово втрачає ефективність, особливо у справах, де задіяні державні інтереси. Наразі апеляційний суд продовжує розгляд справи виключно в правовому полі, і найближчим часом очікується винесення обґрунтованого рішення, яке може стати важливим прецедентом у протистоянні державного банку з його колишнім менеджментом.
Нагадаємо, раніше повідомлялося, що центральною ланкою у схемі юридичних атак на "ПриватБанк" під керівництвом Володимира Яценка виступає АТ "Інгосстрах" – страхова компанія, що раніше обслуговувала інтереси "ПриватБанку" та здійснювала страхування майна його позичальників.