Д. Трамп поставив під сумнів легітимність суверенітету Данії над о. Гренландія (можливо, маючи на увазі результати референдумів про розширення автономії Гренландії), заявив, що не виключає застосування військового або економічного тиску, аби забезпечити реалізацію національних інтересів США в контексті контролю над Гренландією.
Аналогічні за кардинальністю заяви новообраний президент зробив стосовно Панами в контексті контролю над Панамським каналом, передача якого в 1999 р. під юрисдикцію Панами не сприяє ані економічним, ані військово-стратегічним інтересам США; та Канади, яку фактично запропонував методами економічного тиску схиляти до переходу під суверенітет США.
Воєнно-стратегічне значення Панамського каналу зростає в контексті потенційного збройного конфлікту США з КНР на тихоокеанському ТВД та ймовірною потребою передислокації з’єднань ВМС США з Атлантичного океану в Тихий, що збільшить логістичне плече щонайменше на 8000 морських миль. Воєнно-стратегічний вплив політико-географічного розташування Гренландії та Канади матиме вирішальну роль у формуванні домінуючої позиції в полярному Арктичному регіоні (зокрема, контролю над Північним морським шляхом з Європи до Азії).
Слід вказати, що у вказаних географічних регіонах посиленими темпами нарощує геополітичну присутність КНР, яку Д. Трамп вважає головним противником.
Додаткові інформаційні приводи члени оточення та однодумці Дональда Трампа продукують практично щоденно (публікація Трампом у власній соціальній мережі TruthSocial карти США та Канади, позначених одним кольором; підбурювальні дописи підприємця І. Маска у власний соціальній мережі "Х" (екс-"Twitter") стосовно приналежності Канади та особистості її прем'єр-міністра Дж. Трюдо; приватна туристична поїздка сина Д. Трампа до Гренландії; коментарі ведучих популярного телеканалу FoxNews тощо).
Це свідчить про наявність щонайменше цілеспрямованої стратегії інформаційного супроводу майбутньої зовнішньої політики США, аніж про керовані емоціями публічні заяви.
Чітка негативна реакція наразі пролунала від дипломатичного відомства Франції та речника уряду ФРН.
Наслідки: індивідуальний стиль політичної риторики Дональда Трампа у поєднанні з імперіалістичними ідеями в зовнішній політиці вказує на орієнтацію нової адміністрації у Вашингтоні на політичну та безпекову філософію кінця ХІХ-початку ХХ ст. з ідеями американського експансіонізму та месіанства.
Національні інтереси України для продовження ресурсної підтримки Сил оборони з боку США вимагають корекції оцінок попередніх форматів співпраці з опорою на "цінності" на користь максимального просування інтересів – та віднайдення перетину спільних інтересів України та США в протидії рф та КНР.