Власне про план як документ, в якому розписано етапи, зміст етапів, необхідні ресурси, відповідальні особи й таке інше – говорити зарано. Він має бути готовим у грудні. Те, що представив Володимир Зеленський, – по формі виглядає анонсом заходів, якими влада сподівається укріпити Україну на час війни, скільки б вона ще не тривала. А за змістом запропонованого президентом цілком можна сказати, що Зеленський фактично запропонував країні новий суспільний договір на час випробувань – незалежно від того, чи розглядає його в такому сенсі влада. Бо насправді в Плані стійкості йдеться саме про оновлення стосунків між владою і суспільством.
План стійкості складається з 10 пунктів.
Перший пункт – Єдність. Президент Зеленський наголосив, що вибори під час війни неможливі за Конституцією. Це, в принципі, не викликає зараз великих заперечень ані з боку суспільства, ані з боку політичних сил. Але терпиме ставлення до автоматичного продовження повноважень влади очевидно залежатиме від її успіхів і промахів. І терпимість не означає підтримку, навіть зараз.
Президент запропонував взаємодію з громадянським суспільством з метою пришвидшити євроінтеграцію України, наближення до НАТО, сприяти інформаційній консолідації та подальшій цифровізації процесів у державі, а також для притягнення Росії до відповідальності, що включає в себе створення трибуналу та запровадження ефективних санкцій. Тут в багатьох може виникнути питання: чому все це потрібно стало саме зараз і хіба це не є нормальною роботою держави у будь-які періоди, а не тільки для посилення стійкості?
Володимир Зеленський нагадав, що Україна від початку року підписала 27 безпекових угод, переважно з країнами НАТО, і це, на його переконання, є свідченням того, що "нас від Альянсу фундаментально не відділяє нічого".
Другий пункт Плану – Фронт. Президент Зеленський пропонує змінити підходи до управління в Силах оборони, мобілізації та рекрутингу, а також підготовки військових та захисту їхніх прав – зокрема, через новий інститут військового омбудсмена. Між тим, велика кількість експертів, а часто і військові нарікають на те, що постійні зміни військового керівництва знижують ефективність армії. Якщо нові підходи будуть леше продовженням такої ж тактики, то навряд чи варто очікувати іншого, ніж зараз ефекту. Але, за словами президента, він очікує, що наслідком запропонованих ним змін буде стабілізація обстановки на полі бою. В умовах повільного, але впевненого наступу росіян це вже було б великим досягненням.
Третій пункт – Зброя. Влада в особі президента Зеленського обіцяє нарощувати виробництво зброї в Україні, розширити співпрацю з західними партнерами, залучати інвестиції в український оборонно-промисловий комплекс, нарощувати виробництво технологічно нового озброєння. Також, за словами президента, оборонним підприємствам гарантуватиметься безпека. До реалізації цього пункту Плану стійкості влада залучатиме кращих фахівців, такі зустрічі відбуватимуться на регулярній основі й називатимуться Технологічною ставкою. Перша зустріч у форматі ставки має відбутися вже на початку грудня.
Четвертий пункт Плану стійкості – гроші. За словами президента Зеленського, мається на увазі виконання програм соціальної підтримки, насамперед військових. Влада також обіцяє гарантувати безпеку ведення бізнесу і детенізацію підприємницької діяльності. Поки що ця обіцянка категорично суперечить практиці, яка полягає у збільшенні податкового тиску в різних формах і під різними приводами. А також у вибірковому підході, зокрема до оподаткування різних видів бізнесу. Те, що обіцяє влада бізнесу в Плані стійкості, потребуватиме кардинальної перебудови податкової системи і конкретних дій щодо конкретних персоналій в українському керівництві, які лобіюють надмірну зарегульованість податкової системи. І тут знову виникає питання: якщо це необхідно для стійкості України, то чому це не почали робити раніше? І чому протягом майже трьох років широкомасштабної війни робили часто протилежне?
Пʼятий пункт – Енергетика. Президент обіцяє захист енергообʼєктів та енергосистеми, розвивати генерацію електрики, видобуток газу. Для регіонів запровадять паспорти енергетичної стійкості. Яка практична цінність паспортів енергетичної стійкості у питанні, наприклад, захисту енергосистеми – лишилось без пояснень. Хоча для ефективності адміністрування процесу це може виявитися помічним. Щодо самого ж захисту, то рішення, як і раніше, лежить у площині військовій – посилення ППО та побудові захисних конструкцій. Це вже обіцяли, але на прикладі електростанції у Трипіллі всі могли переконатися, що з реалізацією обіцянок вийшло погано. Крім того, об’єктивно – вирішення проблеми безпеки енергооб’єктів залежить не тільки від української сторони. Отже, існує ризик, що виконати обіцяне і цього разу може не вийти. Водночас є приклади, коли на рівні органів самоврядування вдавалося стабільно уникати блекаутів – наприклад, у Житомирі. І досягнуто це було завдяки частковій автономізації регіональної енергосистеми. В промові Володимира Зеленського були слова "децентралізація генерації", він їх сказав у контексті паспортів енергетичної стійкості регіонів. Можливо він мав на увазі, що центральний уряд долучиться до сприяння органам місцевого самоврядування у посиленні автономізації регіональних енергогенеруючих систем.
Шостий пункт Плану стійкості – безпека в Україні. Глава держави гарантує протидію злочинності, боротьбу з колаборантами, побудову достатньої кількості укриттів, розмінування територій. І знову – як тут уникнути питання, чому ці само собою зрозумілі й обов’язкові для держави функції раптом стають чимось новим? Адже питання не в тому, як держава забезпечує внутрішню безпеку, а в тому, що вона робить це в принципі. Або не робить. Можна поставити в кожній школі й у кожному публічному закладі рамки металошукачів, там же посадити поліцейських, але питання завжди буде не про те, якими засобами гарантується внутрішня безпека, а чи ефективно держава порається зі своїми обов’язками у цій сфері.
Сьомий пункт Плану Зеленського – Громади. Президент обіцяє залучати громади до розробки й ухвалення державних рішень. Зокрема через продовження діяльності Конгресу місцевих та регіональних влад. Але вже зараз, наприклад, відомо, що рішення влади позбавити органи місцевого самоврядування джерел фінансування призвело до дефіцитів місцевих бюджетів. Переведення зборів з ПДФО військових до розпорядження центрального уряду це наочно продемонструвало. При тому, що центральний уряд так і не зміг повністю і ефективно цими коштами розпорядитися. І передбачити такі наслідки було зовсім нескладно. Можливо президент Зеленський мав на увазі й виправлення цієї ситуації, коли говорив про покращення стосунків центральної влади з громадами.
Восьмим пунктом Плану стійкості президент Зеленський проголосив Людський капітал. Судячи з промови у парламенті, глава держави серйозно налаштований на створення умов для повернення українців, які виїхали з країни з початку широкомасштабної війни. Першим правильним кроком у цьому напрямку він вважає створення Міністерства обʼєднання українців – до кінця поточного року. Крім того, він обіцяє перезапустити дипломатичну службу. Дефіцит якісних дипломатичних кадрів – очевидний хоча б з хронічної нестачі кандидатур на посади послів. Не кажучи про те, що існує реальна необхідність розширювати мережу посольств і в принципі збільшенні присутності України на міжнародній арені. Президент також пропонує запровадити інститут множинного громадянства. Де-факто, володіння паспортами інших держав, крім України – зовсім не новина. Але врегулювання цього питання на рівні законодавства потребуватиме непростої роботи правників і парламенту. До турботи про людський капітал глава держави додав запровадження національного стандарту безбарʼєрності, новий підхід до освіти, модернізацію системи охорони здоровʼя, розвиток партнерства між державою і церквою. Але не з УПЦ: "Про московську церкву не йдеться. Час тих, хто освячує терор, закінчився", – сказав президент.
Девʼятий пункт Плану – Культурний суверенітет. Його влада планує реалізувати разом із українською культурною спільнотою. Українського культурного продукту має стати більше, він має заміщати за кордоном російський. Влада обіцяє підтримку перекладів українських авторів різними мовами і створення кафедр україністики в світових університетах. І взагалі – створення і поширення українського контенту і наративів всередині Україні та за її межами для всіх соціальних і вікових груп президент Зеленський оголосив державною політикою. Щоб потужність наміру була зрозумілішою, глава держави вжив словосполучення "культурний Рамштайн".
Десятим пунктом Плану стійкості йде Політика героїв. Президент обіцяє від імені держави створити умови для реінтеграції ветеранів у суспільне та економічне життя, державні програми підтримки ветеранів та членів сімей ветеранів і загиблих військових, а також залучати ветеранів на державну службу. Передбачені також освітні програми для ветеранів та їхніх дітей. Для відновлення здоров’я, за словами президента, вже у 2025 році будуть створені спеціальні амбулаторні реабілітаційні відділення в кожній громаді, де є лікувальний заклад. Також: "Завершені підготовчі роботи для запуску програми помічника ветерана. Ухвалені необхідні нормативні акти, виділені в бюджеті кошти, у наступному році заплановано навчити та оплатити працю 11 тисяч фахівців із супроводу ветеранів", – заявив президент Зеленський.
Якщо підбити підсумки, то, обсяг роботи для реалізації обіцяного може виявитися просто гігантським. І це збільшує шанси на невдачі. А на кону – як і з кожною суспільною угодою – довіра суспільства до держави та її інститутів. І це великий ризик не тільки для нинішньої влади, а дуже імовірно й для держави в цілому. Звичайно, неможливо сказати, що Володимир Зеленський задекларував хибні принципи і наміри. Якраз навпаки – він за півтори години виступу перерахував те, що держава повинна робити навіть не з 2022 року, а взагалі завжди. Бо переважно у виступі йшлося про конституційні обов’язки держави або реально і давно необхідні дії у напрямку забезпечення державної безпеки. Питання ж залишається те саме, що й завжди: чому нічого з цього не робился хоча б з 2022 року і що дає підстави вважати, що робитиметься одразу тільки-но детальний План стійкості буде готовий у грудні 2024 року?