В грудні 2016 року, одразу після націоналізації "ПриватБанку", голова Національного банку України Валерія Гонтарева дала інтерв’ю. В ньому вона розповіла, що у 2016 році на вимогу НБУ Коломойський і Ко передали цінні активи в капітал "ПриватБанку", зокрема і зерновий термінал "Бориваж". Проте перед націоналізацією ці активи кудись зникли з балансу банка. "Я вам не можу сказати, що акціонери й менеджмент робили в останні кілька днів… Країна узнає, я не хочу зараз коментувати" - сказала пані Гонтарева.
Ну що ж – прийшов час країні дізнатися.
Старий менеджмент банку, а саме заступник голови правління Володимир Яценко, керував схемою закладення юридичних "бомб", які б дозволили після націоналізації банку залишити найцінніші активи собі. В останні дні вересня 2016, коли про майбутню націоналізацію говорили навіть бомжі на Бессарабці, він організував переведення порту "Бориваж" із компанії боржника "ПриватБанку" до нової компанії – "Агротермінал Логістик". В заставу банк отримав замість цінного порту "корпоративні права" нової компанії — тобто повітря.
Це дозволило, колишньому менеджменту банку, включно з Володимиром Яценко, з часом заволодіти портом і на ньому заробляти, "кинувши" вже державний "ПриватБанк". Але потрібна була остання дрібничка – підконтрольний директор компанії-власника. І тут несподівано державний банк переграв!
Наприкінці липня цього року, зумівши отримати доручення від нерезидентів-засновників, юристи в інтересах банку змінили "кишенькового" директора Яценко і захистили заставу вартістю в 5 мільярдів гривень, але судячи з того, що відбувається, на допомогу шахраям прийшов Мін'юст.
2 вересня Центральна колегія Міністерства юстиції скасувала зміну директорів і перед самим звільненням міністр Денис Малюська затвердив рішення колегії наказом. І хоча ця історія могла стати ще однією сумною розповіддю про корупцію, що вбиває державу із середини, вона нею не стала.
6 вересня суддя Господарського суду Катерина Головіна своєю ухвалою зупинила переможну постать шахраїв з-поміж екс-керівників групи Коломойського, призупинивши наказ Мін'юсту. Попри негатив щодо судової системи далеко не всі судді готові "здавати" державницькі інтереси.
Розгляд справи в суді ще триває. Але на окремих телеграм-каналах вже ллються брудні медійні атаки на Катерину Головіну та голову Господарського суду Києва Вадима Босого. Цей бруд скоріше ознака того, що посіпакам Яценка не вдалося їх підкупити, ніж реальний компромат. А може це заздалегідь спланований витончений тиск на суддів другої інстанції?
На контрасті з цим виступають інші учасники справи. Віктор Татьков, колишній голова Вищого господарського суду України, з 2014 року перебуває за межами України. Його "протеже", суддя Денис Мандічев, за повідомленнями ЗМІ, просуває інтереси групи Коломойського у цьому конфлікті.
Інакше кажучи, для захисту державності нам потрібна ще не одна фундаментальна чистка в судовій системі країни.
Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Володимир Яценко хоче зірвати торги державного Приватбанка на 5 млрд грн. З початку націоналізації наприкінці 2016 року вже державний "Приватбанк" боровся з колишніми власниками та керівниками за повернення кредитів, виданих на споріднені підприємства. Серед таких підприємств був зерновий термінал "Бориваж" (Одеська область), борги якого перед банком перевищили 5 млрд гривень.