По-перше, законопроєкт має на меті масштабне встановлення камер для постійного відеоспостереження. Після того, як камери здійснять ідентифікацію громадян або ж транспортних засобів, уся наявна інформація буде передаватися у відповідні органи. Згідно з текстом проєкту документу, головним розпорядником системи відеонагляду буде МВС. Вказується, що камери відеоспостереження значно підвищать можливість правоохоронних органів попереджати та реагувати на різноманітні правопорушення, зокрема й кримінальні. Мовляв, це підвищить рівень загальної безпеки в державі. Також одним із не менш важливих інструментів буде розшук злочинців або безвісти зниклих людей.
Де будуть встановлюватися камери
У законопроєкті вказується, що всі громадяни матимуть змогу дізнатися, де встановлені камери відеоспостереження, адже на початку зони їхньої дії буде відповідне інформування. Усі камери працюватимуть цілодобово і матимуть змогу записувати звук. Встановлювати їх будуть майже в усіх публічних місцях, а саме – в парках, на вулицях, стоянках автотранспорту чи навіть на велодоріжках чи тротуарах. Також у зоні дії камер можуть бути території загального користування, а тому можна припустити, що слідкування за громадянами буде навіть біля їхніх будинків. Відеонагляд відбуватиметься на територіях лікарень, закладів освіти, державних установ, пам'яток архітектури.
Як відбуватиметься ідентифікація
У законопроєкті йдеться про те, що для ідентифікації громадян за допомогою камер можуть використовувати, наприклад, відцифрований образ обличчя особи, а також її прізвище, дату народження, стать, паспортні дані й таке інше. Простіше кажучи, для ідентифікації будуть використовувати біометричні дані громадянина.
А от щоб ідентифікувати автомобіль, камери звертатимуть увагу насамперед на марку машини та її номерний знак, а вже потім у системі буде з'ясовано, хто володіє цією автівкою.
Причому вказується, що будь-який громадянин матиме змогу особисто звірити всю інформацію про себе і в разі потреби вимагати відкоригувати її.
У багатьох навіть виникло питання, яким чином буде відбуватися відцифрування обличчя громадян, мовляв, чи не потрібно буде спеціально для цього приходити у ті чи інші державні органи? Втім, у коментарі RegioNews експерт з питань безпеки Сергій Шабовта зазначив, що, найімовірніше, всю інформацію про громадянина братимуть зі вже наявних баз, зокрема, можливо, навіть із соцмереж.
"Але система відеоспостереження не 100-відсотково зможе розпізнавати людину, адже бувають випадки, коли в людей дуже велика схожість і система на основі своїх даних може помилитися. Усе відбувається шляхом накопичення даних, і вже штучний інтелект сам прораховує, хто підходить під описи розшукуваної людини", – каже Сергій Шабовта.
Скільки камер є в Україні
Експерт із безпеки додає, що в Україні наразі в багатьох містах вже є камери спостереження, які навіть "підв'язані" до систем МВС.
"Проте ми маємо багато випадків, коли навіть за допомогою цих систем чимало злочинів так і не були розкриті. Також не виключено, що багато інформації з таких систем відеоспостереження так і не було отримано відповідними органами. Крім цього, згідно з чинним законодавством та за постановою суду, будь-яка комерційна компанія, що має на своїй території камери відеоспостереження, зобов'язана надавати тим самим слідчим МВС усі дані з відеозапису, якщо це є в межах кримінальної справи. Держава має право отримати ці відеозаписи, і ніякі комерційні таємниці чи ще щось не діють тут, адже власники комерційних структур в разі відмови надати відеозапис, будуть мати проблеми", – зазначає Сергій Шабовта.
Наприклад, у Києві вже багато років працює система "Безпечне місто", до якої підключено сотні камер по всій столиці, й усе це відбувається у тісній співпраці міста та столичної поліції. В інших містах України теж є схожі системи.
Тому виникає логічне питання: в чому суть запропонованого законопроєкту, адже система відеомоніторингу й так працює в багатьох мегаполісах країни? Дещо розкрив деталі заступник міністра внутрішніх справ Леонід Тимченко, який зазначив, що сьогодні на території України працює понад 60 тисяч камер відеоспостереження, які функціонують у понад 600 системах, що належать субʼєктам різних форм власності.
"Законопроєкт передбачає, що будуть запроваджені єдині правила адміністрування таких камер та систем. Після прийняття цього законодавчого акту буде зрозуміло, камери яких виробників будуть використовуватися, які умови будуть передбачені для логування доступів, порядок збереження інформації, а також терміни зберігання даних", – зазначив заступник міністра МВС.
Тобто, простіше кажучи, всі наявні в Україні камери відеоспостереження просто хочуть об'єднати в єдину систему, до якої буде мати доступ МВС, аджеЮ згідно із законопроєктом, саме це силове відомство буде розпорядником даної системи.
У фахівців одразу виникає запитання, чи будуть надійно захищені персональні дані громадян, адже фактично в цій системі відеоспостереження буде "зашита" вся наявна інформація про того чи іншого громадянина. У МВС вже запевнили, що робитимуть усе, аби робота систем відеомоніторингу була побудована на умовах обовʼязкового логування дій адміністраторів та користувачів таких систем. А сам алгоритм перевірки діяльності користувачів передбачатиме можливість виявлення фактів незаконного витоку інформації.
У свою чергу експерт з безпеки Сергій Шабовта переконаний, що новий підхід до відеоспостереження в Україні – просто чергова спроба, як кажуть, закручування гайок, щоб встановити повний контроль над громадянами. Хоча у МВС стверджують, що безпідставно за громадянами ніхто слідкувати не буде.
До того ж, оновлена система відеонагляду – річ не з дешевих, але у пояснювальній записці до законопроєкту вказано, що додаткових коштів з державного бюджету ця ініціатива не потребуватиме. Втім, фахівці дуже сумніваються у цьому.
"Якщо навіть припустити, що це буде дуже високоінтелектуальне відеоспостереження, то для цього не потрібно переробляти чинні системи, але потрібно замінити програмне забезпечення. Тому розробка нового програмного забезпечення потребує додаткових коштів. Потім ще з'ясується, що якась частина камер не підходить для нової системи і їх потрібно замінити, адже вони застарілі й варто змінити їхній функціонал", – резюмував Сергій Шабовта.