RegioNews з’ясовував, яким може бути курс долара наступного року і від чого залежить його стабільність.
Повномасштабне вторгнення росії відгукнулось і на стані економіки України, а особливо — на курсі гривні. Якщо до 24 лютого 2022 року долар коштував 28-29 гривень, то вже навесні 2022 року його вартість становила 32 гривні й вище. Втім, уже восени минулого року Нацбанк вирішив дещо "відпустити" курс, і вже тоді долар почав коштував мінімум 40 гривень. Згодом його курс дещо знизився, і зараз за "зелений" просять трохи більше 38 гривень.
Однак наприкінці року спостерігається тенденція, коли щодня вартість долара додає 5-10 копійок. Окрім цього, українців дуже цікавить, яким курс гривні до долара буде наступного року, адже деякі панікери взагалі називають цифри і 50-60 гривень за один долар США.
За словами керуючого партнера інвестпроєкту Thomson & French В’ячеслава Бутка, якісь конкретні цифри щодо курсу гривні до долара у наступному році назвати досить складно.
"Стосовно тенденцій, то домінуючою мірою курс гривні до долара та євро залежатиме від обсягів фінансової допомоги, яку отримуватиме або ж не отримуватиме Україна наступного року, — каже В’ячеслав Бутко. — Також це залежатиме від пріоритетів Національного банку України. Чи він і надалі вважатиме стримування девальваційних тенденцій гривні важливою складовою у стримуванні інфляції як зараз, або ж НБУ не буде цього робити. Це два головні чинники, які позначаються на курсі валют".
Крім цього, експерт додає, що дуже важливим є і те, якою буде ціна на продукцію нашого експорту, а це насамперед агропродукція, адже вона формує надходження експортної виручки і пропозиції у валюті. Звісно, варто зважати і на вартість енергоносіїв, які здебільшого Україна імпортує.
У свою чергу доктор економічних наук, професор, завідувач сектором міжнародних фінансових досліджень Інституту економіки та прогнозування НАН України Олена Борзенко також радить зважати на фінансову допомогу від західних партнерів, що прямо буде впливати на курс долара чи євро.
"Якщо допомога від міжнародних партнерів, а це є допомога від урядів, різноманітних міжнародних організацій, гранти, буде на такому ж рівні, як цього року, курс буде стабільним. Він вже запланований на рівні близько 42 гривень за долар. Але є побоювання, що, наприклад, грантова допомога буде меншою. З іншого боку кредити того ж Міжнародного валютного фонду є стабільними, а от стосовно тих самих грантів від, скажімо, Всесвітнього банку, то не можемо сказати точно, чи вони зменшаться, чи ні, або взагалі будуть відсутні. Усе це буде впливати на курс гривні до долара", — каже Олена Борзенко.
І от саме вона дає більш чіткий прогноз, що буде з курсом, якщо фінансова допомога від міжнародних партнерів та організацій буде значно зменшена або ж взагалі буде відсутньою.
"Якщо усього цього не буде, то в такому разі може бути сценарій, що долар буде і по 50 гривень, а може і більше. Важливо ще, як в нас в країні буде з податками, як наповнюватиметься бюджет. Усе це впливатиме. Але багато фахівців все ж схиляються до того, що буде курс по 40-42 гривні за долар", — резюмувала експерт.
Вже не перший місяць ходять розмови про те, що гривню слід девальвувати. Простіше кажучи, йдеться про те, що курс долара зросте.
За словами В’ячеслава Бутка, якщо девальвувати гривню, то це створить кращі економічні умови для вітчизняних експортерів.
"Тобто, їхня виручка у гривневому еквіваленті буде більшою. І напевно, що вони сплатять більше податків. З цього боку це добре для міністерства фінансів, яке відповідає за наповнення бюджету, — каже Бутко. — Але це і добре для бюджету, і для кожного з нас. Проте, серйозною складовою наповнення бюджету є імпортні мита та імпортні ПДВ. Вони сплачуються у гривні й прив’язуються до курсу. Чим нижче курс гривні до долара чи до євро, тим більші надходження від імпортного ПДВ та імпортних мит. Але з іншого боку наша економіка дуже імпортозалежна, а тому девальвація гривні автоматично збільшить вартість імпортної продукції і сировини, а відповідно буде і вища інфляція".
Тому фахівці сходяться на тому, що потрібно шукати баланс, адже девальвація гривні з одного боку наче і добре для економіки, адже наповнюється бюджет, але з іншого боку ціни на усе поповзуть вгору, а особливо — на імпортні товари.
"Дивіться, девальвація гривні надасть можливість більше наповнювати бюджет, а це можливість краще фінансувати армію. В кого є пенсіонери в родині, то це збільшення пенсій для них. А баланс краще нехай шукають у Міністерстві фінансів та у Нацбанку. Проте, шукати його потрібно, адже ситуація, коли задля підтримки курсу гривні на нинішньому рівні Нацбанк робить надто великі інтервенції по 2-2,5 млрд доларів на місяць, то навряд чи ця політика вже така правильна. Враховуючи, що обсяги міжнародної фінансової допомоги наступного року є досить туманними, а золотовалютні резерви на сьогодні хоч і на досить високому рівні, але з такими темпами інтервенцій можуть виникнути певні труднощі у майбутньому щодо цих резервів", — вважає В’ячеслав Бутко.
Олена Борзенко ж нагадує, що девальвація в Україні була вже багато разів за часів Незалежності, а тому дивуватися немає чому. Втім, вона все ж сподівається на стабільний курс гривні до долара.
"Для нашої фінансової системи сьогодні вкрай важливо, щоб підтримка від міжнародних партнерів зберігалася. Та ж девальвація гривні була б доречною у повоєнні часи, а зараз важливо зберігати усе так, як є зі стабільним курсом гривні, тому що для населення, в першу чергу, буде дуже скрутно, якщо ситуація з курсом гривні погіршиться", — каже експерт.
Втім, на думку В’ячеслава Бутка, на сьогодні є об’єктивні економічні причини для так би мовити повзучої девальвації гривні.
"Хоча повзуча девальвація це не так, що сьогодні 28 гривень за долар, а завтра – 40, чи навіть не так, що сьогодні 28, а завтра 35. Усе може відбуватися поступово. Економічні передумови є. І викликані вони в першу чергу дуже великим від’ємним сальдо торгівельного балансу. Дуже серйозним перевищенням імпорту над експортом. Зараз це наразі покривається надходженням від міжнародної фінансової допомоги, але в разі її зменшення, не буде іншого виходу, як поступово девальвувати гривню", — вважає фахівець.
В той самий час Олена Борзенко додає, що в майбутньому, в повоєнні часи, потрібно буде робити усе, щоб якомога менше залежати від міжнародних фінансових організацій.
"Проте наразі і в найближчі роки ми дуже прив’язані до допомогу міжнародних партнерів. Але є приклади, коли багато країн були винні тому ж Міжнародному валютному фонду десятки років. В них були і реструктуризації боргів, і їхнє списання, але все рівно на такі країни усе це впливало згубно в плані їхнього економічного розвитку", — каже Борзенко.
Що ж, як бачимо, прогнози фахівців щодо курсу долара наступного року є досить обережними, але зрозуміло одне — як і цього року, так і наступного, усе буде залежати від допомоги міжнародних партнерів. Якщо ця допомога зменшиться, або ж взагалі зникне, то це дуже згубно відобразиться на курсі гривні до долара.