Трагедія сталася 29 грудня 2022 року. Тоді 63-річна Тетяна Денисенко, яка є офіційною власницею зруйнованого будинку, втратила не тільки житло, але й свою доньку Наталію, якій на той час був усього 41 рік. У пані Тетяни залишились лише чоловік Микола, якому також 63 роки, та друга 40-річна донька — Яна. Є ще онучка — 14-річна донька загиблої Наталії.
RegioNews навідався до родини, яка вже майже рік оббиває пороги чиновницьких кабінетів.
Тяжкий відголосок ворожої ракети
На подвір’ї нас зустрічають коти, яких у родини Денисенків одразу кілька. В очі кидається стан будинку: замість вікон — клейонка, а замість шиферу на даху — брезент. Сам дах дуже потрощений.
"Ось тут і сталася трагедія, що забрала життя моєї сестри Наталії. — із сумом згадує Яна Денисенко. — В той ранок Наташа була у хаті разом зі своєю донькою та нашим батьком. Сестра вискочила на двір і саме в цей час на подвір’я впала частина ракети".
Наталію Денисенко одразу забрала "швидка", а у лікарні її оперували близько 12 годин. На жаль, серйозні поранення не залишили їй шансів. Після операції вона прожила трохи більше тижня і 5 січня 2023 року померла. Без мами залишилась 14-річна дівчинка, що зараз проживає з батьком.
Втрата Наталії забрала у родини багато моральних сил, тоді про відсутність житла ніхто не думав, але згодом виявилося, що жити в зруйнованому будинку більше неможливо, а на дворі — зима.
"Я згадую, як в день трагедії сюди з’їхалося багато чиновників, зокрема, і з Дарницької райдержадміністрації. Усі вони обіцяли допомогти, але за фактом навіть для прибирання подвір’я після "прильоту" нам ніхто не запропонував допомоги. Усе робили власними силами", — згадує Яна Денисенко.
Бюрократична тяганина
Оскільки на вулиці була зима, а напівзруйнований будинок був вже не пристосований для проживання, Яна забрала своїх батьків до своєї квартири в Києві.
Тоді ж, за твердженням постраждалої родини, вони подали заявку у застосунку "Дія", щоб офіційно зафіксувати факт руйнування будинку. Втім, у травні набув чинності закон щодо механізму компенсації за пошкоджене та знищене майно внаслідок збройної агресії росії.
Тож, як стверджує Яна Денисенко, згодом у Дарницькій РДА, їй запропонували зареєструвати нову заяву у "Дії", що вона і зробила. Мовляв, та заява, що була зареєстрована у січні 2023 року, після набуття чинності нового закону, вже фактично нічого не дає, а роботи з відшкодування будуть тепер проходити за допомогою програми "єВідновлення".
У розмову вступає Тетяна Денисенко, якій за документами належить і зруйнований будинок, і земельна ділянка під ним. За словами жінки, після трагедії вона просила у Дарницької РДА виділити їй модульний будинок, в якому можна було б жити.
"В райдержадміністрації сказали, що в них на балансі немає модульних будинків. Тоді ми вирішили обладнати таку собі літню кухню, щоб жити в ній у теплу пору року. Так і прожили в ній разом з чоловіком Миколою частину весни, усе літо і ось початок осені. Проте, з настанням холодів там вже проживати неможливо. Та й побуту там, як такого не було. Фактично можна було хіба приготувати їжу і поспати", — каже Тетяна Денисенко.
Разом з тим вона запрошує нас до зруйнованого будинку. Жінка бідкається, що оскільки їм з чоловіком фактично немає де жити, доводиться ризикувати власною безпекою, проживаючи у цьому будинку. Вже переступивши поріг, одразу з’являється відчуття небезпеки. Прямісінько у коридорі над головою нависає стеля, що вигнулась вниз, і складається враження, що вона от-от впаде. В одній з кімнат ситуація ще гірша і тут від стелі вже відлітають величезні шматки.
"Щоразу, як заходжу до хати, думаю чи не впаде ця стеля на мене, — каже господиня. — Але вибору в нас з чоловіком немає, як просто жити у такій небезпеці – іншого житла немає. На щастя, от грубу "підшаманили", щоб хоч в теплі сидіти. Отак і живемо".
Вікон у будинку теж фактично немає – усе "зашито" клейонкою, але з настанням холодів з таких імпровізованих вікон вже тягне холодне повітря.
"В нас є технічний звіт, що підтверджує аварійний стан цього будинку, а також згідно з цим звітом, будівля має бути знесена, адже непридатна для проживання", — заявляє Тетяна Денисенко, показуючи товсту папку з документами.
Проте, як запевняє господиня, чиновників усе це мало цікавить. Мовляв, керівництво Дарницької райдержадміністрації, з якою родина Денисенків веде, як письмові переписки, так і спілкується телефоном та наживо, пропонує їм, як тимчасове житло, кімнату у гуртожитку.
"Мені 63 роки і моєму чоловікові також. Плюс до того він має серйозні проблеми зі здоров’ям, що загострились після падіння частини тієї ракети на нашому подвір’ї. Він отримав неабиякий стрес. Нам потрібні адекватні санітарно-гігієнічні умови для проживання, а що я робитиму у тому гуртожитку?" — знизує плечима жінка.
Що пропонують чиновники
За словами Тетяни Денисенко, були деякі розмови серед чиновників про надання грошової компенсації за пошкоджений будинок, але висувалась умова: власниця будинку має повністю відмовитися від нього, після чого його зносять і знімають з усіляких реєстрів. У свою чергу, земля залишається за Тетяною Денисенко, а згодом вона сама може збудувати новий будинок. Втім, далі розмов усе це не пішло.
"Наразі у Дарницькій райдержадміністрації мені пропонують сертифікат на придбання квартири у Києві у еквіваленті 3 млн. 600 тис. гривень. Але мені не потрібна квартира — я усе життя прожила саме на цій землі, що перейшла мені у спадок", - каже жінка.
"Я взагалі не уявляю, як житиму у тій квартирі. Усе, що я прошу — допомогти мені з фінансуванням на відбудову будинку, що фактично зруйнований через падіння шматка ракети", — додає пані Тетяна.
Втім, за її словами, ніхто ані в Київській міській державній адміністрації, ані в Дарницькій районній держадміністрації не погоджується на відбудову будинку — поки пропонують лише сертифікат на придбання квартири. Та й то такі пропозиції почали надходити від чиновників лише кілька тижнів тому, а без власної оселі родина Денисенків, нагадаємо, вже майже 10 місяців.
Попри усе пані Тетяна не втрачає надії, що все ж їй вдасться дочекатися того часу, коли за допомогою програми "єВідновлення" держава надаватиме кошти на відбудову та капітальний ремонт знищеного приватного житла.
Наразі за програмою єВідновлення виплачуються відносно невеликі суми компенсацій на дрібний ремонт пошкодженого житла або видаються сертифікати на компенсацію повністю зруйнованого житла. Алгоритм, за якими люди могли б отримати компенсацію для відбудови чи капітального ремонту сильно пошкодженого житла ще в розробці, а коли запрацює – поки невідомо. Натомість, з кожним днем стає все холодніше, а пані Тетяні з чоловіком доводиться жити або в сараї, або в напіврозваленому будинку без стелі і вікон.
Пані Тетяна переконана, якби була можливість допомогти їм з модульним будинком, вона могла б спокійно чекати, коли буде можливість відбудувати її житло.
"З самого початку я просила надати мені модульний будинок, в якому я могла б проживати зі своїм чоловіком. Я розумію, що економічна ситуація в країні важка і якби нам дали той модульний будинок, ми б в ньому проживали пів року, рік чи два, очікуючи на компенсацію за наш зруйнований будинок", - зазначає вона.
"Коли були б гроші у держави чи у міста, тоді і відшкодували б. І ми змогли б відбудувати наше житло, а не отримувати квартиру. Але фактично минув вже майже рік після трагедії, а в нас за великим рахунком немає де перезимувати", — констатує Тетяна Денисенко.
Наостанок жінка додала, що тепер має думати брати сертифікат на купівлю квартири, або ж чекати далі поки чиновники запропонують інші варіанти, наприклад, нададуть кошти на відбудову саме зруйнованого будинку родини Денисенків. Нагальна ж проблема цієї сім’ї, де жити взимку, так і не вирішена.
От і виходить, що попри наявність програми "єВідновлення" та реальних кроків влади допомогти тим, хто втратив через російську агресію майно та житло, на практиці родина Денисенків змушена жити в буквальному сенсі на руїнах власного дому. І це при цьому, що і київська міська, і дарницька районна влада цілком могли б хоча б пошукати можливості рішення проблеми, яке задовільнили родину Денисенків. Зрештою, постраждалих від російських обстрілів у Києві не так і багато.