Хто такий Геннадій Лагута
Геннадій Лагута народився у Бердянську, отримав педагогічну освіту у Педінституті рідного міста та правову освіту в Міжрегіональній академії управління персоналом. Працював у Відділі державної служби охорони при Управлінні МВС у Херсонській області, був директором комунального підприємства Херсонської міської ради "Сервіс-центр".
В 2019 році був помічником народного депутата від партії "За майбутнє" та майбутнього мера Херсона Ігоря Колихаєва, який нещодавно офіційно визнаний захопленим в полон російськими окупантами.
В 2020-2021 роках був заступник голови Херсонської обласної ради від "Партії Ігоря Колихаєва "Нам тут жити!".
На посаду голови Херсонської ОДА Лагута був призначений всього за чотири місяці до початку повномасштабного вторгнення, у жовтні 2021 року. 9 липня 2022-го звільнився з посади офіційно за власним бажанням.
Останні місяці мешкав у Києві. Як повідомляє Нацполіція за кілька днів до смерті Лагута зник, про що 13 вересня повідомила в Поліцію його дружина. За три дні після звернення дружини поліцейські знайшли чоловіка десь біля гаражів у Солом'янському районі без свідомості. Лагута був доставлений до лікарні, де тієї ж ночі і помер.
Офіційної версії причин смерті 49-річного ексчиновника наразі не оголошували, втім відкрите поліцією кримінальне провадження за статтею умисне вбивство містить додаткову кваліфікацію "самогубство".
Версії щодо самогубства дотримується і товариш Лагути, депутат Херсонської облради Сергій Хлань. Буквально за кілька годин після звістки про смерть колишнього очільника Херсонської ОДА, Хлань оприлюднив пост у соцмережах, в якому заявив, що Лагуту "довели до самогубства". За словами Хланя, Лагута буцім-то не витримав тиску та звинувачень у здачі Херсона, тому і "навмисно прийняв смертельну дозу пігулок".
У свою чергу, херсонський політик Віталій Богданов повідомив, що за його інформацією, спроба самогубства була для Лагути не першою. Раніше він уже, ніби то намагався накласти на себе руки. Що ж стосується останніх днів життя, то, як стверджує Богданов, поліція через записи з камер спостереження уже з'ясувала, що пігулки Лагута купив собі сам. А отже сумнівів у самогубстві не може бути.
Хто здав Південь України?
Останні півтора року питання, хто здав Херсонщину та весь південь України, виникає більш-менш регулярно. Звісно, суспільство хоче розуміти, як так сталося, що російські війська, попри те, що наступати з Криму на материкову Україну дуже незручно, в лічені дні захопили усю лівобережну Херсонщину, перейшли Дніпро, окупували місто Херсон та велику частину області на правобережжі.
І питання персонально до Геннадія Лагути мають певне підґрунтя. Як очільник обласної адміністрації він несе відповідальність за регіон і його обороноздатність в перші дні війни. В тому, що Херсонщина виявилася майже не готовою чинити спротив окупантам, зокрема і тому, що заздалегідь не були сформовані підрозділи територіальної оборони, є велика доля відповідальності і самого Лагути.
Але, для справедливості варто зазначити, що Лагута не був військовим і його можливості впливати на воєнну ситуацію були певною мірою обмежені.
Що стосується його роботи у перші дні від початку вторгнення, то її оцінюють діаметрально протилежно. Прихильники Лагути, як то згадуваний вище Хлань, заявляють, що Лагута був мало не єдиним, хто не втік з Херсона на початку вторгнення. Мовляв, саме він забезпечив вивіз документів та евакуацію людей, здійснив блокування електронних ключів, в той час, як в ОП нібито три дні після вторгнення взагалі не відповідали на дзвінки Лагути.
З іншого боку, не надто прихильні до Лагути представники херсонського політикуму, як, наприклад, Віталій Богданов, стверджують, що Лагута одразу втік з області і сам ні на чиї дзвінки певний час не відповідав.
Хто в цій історії правий, і яка доля відповідальності кожного представника влади, розбиратися, враховуючи, що війна ще триває, будуть ще дуже довго. І раптова смерть Лагути аж ніяк не додасть ясності в це питання.
Проте варто зазначити, що жодних звинувачень у державній зраді чи співпраці з ворогом на адресу ексочільника області не звучало. Натомість, прозвучало звинувачення у корупції.
На початку лютого 2023 року СБУ оголосила Лагуті підозру за статтями "підроблення документів" та "шахрайство". За матеріалами слідства, Лагута привласнив автомобіль, який під час повномасштабного вторгнення йому надали у тимчасове безоплатне користування. У СБУ стверджували, що навесні 2022 року Лагута звернувся до підприємниці з Херсонщини з проханням надати йому у користування позашляховик. Жінка відгукнулась на це прохання, але вже в липні 2022 року Лагута вирішив приватизувати автомобіль за допомогою приватного нотаріуса. Він нібито скористався відсутністю власниці авто та отримав підроблену довіреність, яка дозволила йому повністю розпоряджатися автівкою.
Після цього, як стверджують в СБУ, ексочільник Херсонщини за документами "продав" позашляховик своєму підлеглому — керівнику патронатної служби Херсонської ОВА. А вже наступного дня підлеглий продав машину Лагуті назад.
СБУ побачило в цьому склад кримінального злочину, але через смерть підозрюваного слідство, вочевидь, буде зупинене.
Втім, є в цій справі і інша версія подій, за якою, власницею авто є дружина мера Херсона Ігоря Колихаєва, того самого, помічником якого працював Лагута, і з партією якого теж активно співпрацював. Як заявляє Хлань, авто у Колихаєва Лагута купив ще у 2019 році, а от дружина мера, мовляв, тільки зараз вирішила, що машина була продана задешево, а тому і виступила у справі як постраждала особа.
Сам Ігор Коливаєв, нагадаємо, зник після окупації Херсона росіянами, хоча довгий час жив і намагався працювати у місті при окупації. Сьогодні він офіційно вважається російським полоненим і внести ясність у цю справу ніяк не може.
Що робила СБУ під час окупації Херсонщини
Але певні підозри викликає той факт, що цілком собі побутову та майнову справу з автомобілем Лагути розслідувала СБУ, яка покликана займатися дещо іншого рівня розслідуваннями. В даному разі все виглядає так, ніби СБУ певною мірою могло бути зацікавлене у звинуваченні саме ексголови області.
Річ у тім, що багато співробітників СБУ під час окупації діяли схоже за все в інтересах агресора. І це не просто припущення.
Президент України Володимир Зеленський уже наприкінці березня 2022 року своїм указом звільнив тодішнього очільника СБУ у Херсонській області Сергія Криворучка із займаної посади. Більше того, у своєму щоденному відеозверненні Зеленський тоді заявив, що позбавив Криворучка звання генерала, прямо назвавши його "зрадником". В той же час, Криворучко хоч і звільнений з посади начальника ГУ СБУ у Херсонській області та відсторонений від будь-яких завдань, але досі працює в службі, та не є фігурантом кримінальних проваджень.
Отже, роль СБУ під час захоплення Херсонщини ще потребує вивчення та ретельного розслідування. Але й та інформація, яка є у публічному просторі, аж ніяк не на користь херсонських очільників СБУ.
Так, навесні цього року херсонські ЗМІ опублікували матеріал в якому йдеться про те, що буквально за день до повномасштабної агресії Росії, була проведена закрита нарада Ради оборони Херсонщини під час якої тодішній керівник СБУ області Криворучко та начальник антитерористичного центру СБУ Ігор Садохін начебто запевняли усіх присутніх, що ніякого вторгнення не буде. На цій нараді був присутній і Лагута, але вже наприкінці доби 23 лютого розпочалася евакуація з Херсону, а першими начебто почали виїжджати представники СБУ. Неназваний працівник поліції міста заявив ЗМІ, що пізно ввечері з міста були вивезені родини працівників спецслужби, а також особовий склад СБУ області.
За інформацією видання Politico, Криворучко нібито наказав співробітникам СБУ залишити місто перед штурмом російських військ всупереч наказу Зеленського.
Якщо припустити, що дійсно усе відбулося саме так, то до керівництва Херсонської СБУ під час повномасштабного вторгнення Росії виникає дуже багато запитань. По-перше, не зрозуміло, як взагалі той самий Сергій Криворучко був призначений на посаду очільника СБУ Херсонщини, якщо вже фактично за місяць після окупації Херсонщини президент Володимир Зеленський своїм указом про звільнення Криворучка фактично дав зрозуміти, що той не впорався з покладеними на нього обов’язками. Так, сам президент призначає голів СБУ, але ж подання на такі призначення робить голова Служби безпеки України, а ним на той час був Іван Баканов, якого зрештою і самого було звільнено з посади влітку 2022 року. Цьому також передували багато заяв від різноманітних політиків щодо кадрової політики Баканова на посаді голови СБУ.
Не слід забувати і про те, що саме за часів Івана Баканова на посаду начальника СБУ у Криму було призначено Олега Кулініча, якого фактично за тиждень після повномасштабного вторгнення було звільнено з цієї посади. А вже влітку 2022 року Кулініча заарештували за підозрою у державній зраді. Наразі ексочільник СБУ у Криму перебуває під вартою і чекає на вирок суду.
Отже, самогубство Лагути, якщо це і справді самогубство, мало що додало до загальної картини здачі Херсонщини ворогу. Запитань у цьому переплетінні доль досі набагато більше, ніж відповідей. Але його смерть може стати спокусою для багатьох повісити на покійного ексголову області усіх собак. Але навіть зараз очевидно, що далеко не один Лагута відповідальний за те, що відбулося на Херсонщині. І до СБУ в цьому контексті запитань набагато більше, але на них ще доведеться дати відповідь правоохоронцям.