Друзям можна "уйті” — ворогам закон. Тільки часто у Зеленського у ворогах — бойові генерали чи політичні опоненти.
А корупціонери — серед своїх, держзрадники — старі дворові друзі.
Він і потім не здивує — призначивши Резнікова послом в Лондон.
От тільки здивуються у Великобританії.
Бо коли він подаватиме вірчі грамоти королю, чи відрекомендовутиметься прем’єру, чи зустрічатиметься з дипломатами цивілізованих країн — усі вони знатимуть, що знятий Резніков був під сильним суспільним тиском за корупцію.
Коли ексміністр тиснутиме руки усім цим дипломатам чи політикам — кожен із них буде за церемонною посмішкою ховати думку: "Господи, як же невдобно. Як же підставив містер Зеленський нас — тиснути руку особі, яка очолювала міністерство, де направо/наліво крадуть у воюючій країні. А замість покарання — роблять послом у країні — де сучасну дипломатію вигадали".
Ніхто не скаже на камери. Усі подумають.
Не здивуюся, якщо людина Єрмака Шарапов залишиться у замміністрах. Бо поміняти треба лише ширму. А свій має залишатися у схемі.
А якщо тиснутимуть і дотиснуть ще й Шарапова — хтось із вас здивується, що на його місце прийде новий — він же старий бізнес-партнер Єрмака?
Від перестановки доданків сума не змінюється.
Від перестановки міністрів — суми відкатів хіба зростатимуть.
Світло в кінці тунелю можна побачити лише, якщо ви все таки в тунелі, а не в ж*пі.