За період з серпня по листопад Владислав Трубіцин організував чотири благодійні аукціони "Перемога починається з тебе", метою яких було оголошено збір коштів на допомогу ЗСУ та загонам територіальної оборони. На кожному з таких аукціонів збиралося близько 3-4 млн гривень, що за підсумками чотирьох заходів склало 14,5 млн. гривень.
Ці гроші були отримані шляхом розігрування на торгах антикварних предметів, старовинних книжок, ікон, трофеїв ЗСУ та інших лотів. Два аукціони Трубіцин провів у Києві, ще по одному в Полтаві та Львові і кожного разу депутат Київради проголошував під камери пафосні промови про важливість допомоги нашим військовим, їхній героїзм, важливість об'єднання усього суспільства і так далі.
Із самого початку виникали підозри, що головна мета Трубіцина – це не стільки допомога ЗСУ, скільки намагання покращити свій імідж від звинувачень в корупції. Але це тільки пів біди. Гірше те, що є дуже багато підстав вважати, що зібрані ним на аукціонах гроші до ЗСУ так і не потрапили. Принаймні левова їх частка.
Перше, що варто зазначити, зібрані на аукціонах гроші так і не потрапили на рахунки благодійних фондів, які виступали співорганізаторами аукціонів - "Рідна Оболонь" та "Культурні новації". Співзасновником цих фондів є сам Трубіцин. При цьому продажі на аукціонах відбувалися за готівкові кошти, і куди ця готівка потім йшла так і залишилося таємницею.
За кілька місяців, що минули після проведення першого аукціону, Трубіцин так і не надав нічого схожого на звіт про витрачені кошти. Єдине, що він зробив – це написав кілька постів у соцмережах, де повідомив, що буцімто завдяки коштам, забраним на аукціонах, придбав для ЗСУ кілька коптерів, амуніцію та інші речі для військових. Але невідома ані точна кількість закупленого, ані витрачена сума. Ну а про чеки чи інші документи – годі й казати. Отже, куди Трубіцин дів більше 14 млн грн ніхто досі не знає.
Крім цього нещодавно низка ЗМІ повідомили, що третина людей, які брали участь в організованих Трубіциним аукціонах були підставними особами. За домовленістю з Трубіциним ці люди нібито мали забезпечити підвищення вартості лотів під час торгів. В той же час реальні покупки здійснювали люди з великими фінансовими можливостями і теж за попередніми домовленостями з Трубіциним. При чому лоти продавалися за завищеною ціною, а за участь в аукціоні Трубіцин обіцяв грошовитим партнерам забезпечити "покровительство в Офісі Президента".
Окрему роль на аукціонах відігравали підставні покупці, які скуповували лоти, що не мали особливої цінності, щоб забезпечити правильну картинку для ЗМІ. При чому деякі з лотів Трубіцин примудрився продати з аукціону щонайменше по два рази. Так, наприклад, сталося з портретом футболіста Андрія Шевченка з його автографом. Цей лот спочатку продали у Полтаві, а згодом на аукціоні у Львові.
Таким чином в підсумку дії Трубіцина мають усі ознаки шахрайства. Самі аукціони були спеціально розіграною фікцією з підставними покупцями та несправжніми лотами, а зібрані кошти кудись зникли в абсолютно непрозорий спосіб. В той же час в аукціонах брали участь і реальні покупці, які витрачали свої гроші на не дуже потрібні їм предмети з цілком щирим наміром допомогти ЗСУ. Кому вони цим допомогли насправді – питання риторичне.
Прикметно, що, скоріше за все, серед підставних покупців на аукціонах Трубіцина були люди, які спільно з ним є підозрюваними в кримінальному провадженні, яке наробило багато галасу в Києві перед початком вторгнення. На фото з аукціону поряд з Трубіциним можна побачити колишнього в.о. директора київського комунального підприємства "Київський міський магазин" Амана Моламова.
Пан Моламов, нагадаємо, був серед тих, хто разом з Трубіциним був затриманий НАБУ 9 лютого минулого року при спробі отримати хабар в розмірі 1,3 млн грн. За інформацією слідства, Моламов відігравав у організованій Трубіциним схемі незаконного збагачення одну з ключових ролей.
За даними НАБУ, Трубіцин вимагав та отримав хабар від одного із підприємців за право розмістити у Києві точки пересувної сезонної торгівлі. За неправомірну вигоду Трубіцин обіцяв як голова Постійної комісії Київради з питань підприємництва, промисловості та міського благоустрою забезпечити підприємцю перемогу у відповідному тендері. Тендери проводило очолюване на той момент Моламовим КП.
Одразу після затримання Трубіцина, Моламова та ще кількох їхніх спільників НАБУ оприлюднило оперативне відео, які містить докази корупційної схеми, яку організував Трубіцин. Після перемоги в тендері та встановленні торгових точок підприємці мали сплачувати організатору схеми окрім офіційної оренди, ще до 25 тис гривень з кожної точки.
При цьому оперативні матеріали НАБУ містять докази того, що Трубіцин користується підтримкою та покровительством одіозного заступника керівника Офісу Президента Олега Татарова, який курує в ОП силовий блок та й сам був фігурантом антикорупційних розслідувань НАБУ. Це може пояснити те, чому Трубіцин, після того як вийшов з СІЗО під заставу, дозволяє собі поводитися більш ніж зухвало та публічно зустрічатися з іншими фігурантами своєї справи, що заборонено умовами звільнення під заставу.
Тим часом розслідувати справу Трубіцина НАБУ уже завершило і передало обвинувальний вирок до суду. Але сам Трубіцин, схоже, не надто переймається перспективою суду, якщо під час слідства організовує вкрай сумнівні аукціони, які також мали б зацікавити правоохоронні органи.
Й це при тому, що репутація Трубіцина зіпсована не лише корупційним звинуваченням. В його біографії є й інші аж ніяк не позитивні епізоди пов'язані з шахрайством та вкрай сумнівними оборудками. Одразу після затримання Трубіцина в лютому, в ЗМІ спливло судове рішення 2010 року, за яким Трубіцина було визнано винним у підробці документів та шахрайстві, але звільнено від відповідальності через молодий вік, каяття у вчиненні злочину, позитивні характеристики та відсутність суспільної небезпеки.
За матеріалами тієї справи у 2004 році 21 річний Трубіцин підробив посвідчення інспектора енергонагляду та намагався влаштувати фіктивну перевірку роботи підприємців на одному з ринків м. Ізюм на Харківщині. Нікого обдурити тоді Трубіцин не встиг, адже був одразу викритий. І суд, врахувавши усі обставини дав Трубіцину можливість виправитися. Але все виглядає так, ніби виправлятися майбутній політик і не збирався. В ЗМІ є інформація, що у 2010 році Трубіцин оголошувався у розшук правоохоронцями Вірменії за звинуваченням у викраденні старовинних книг місцевої Національної бібліотеки. Повідомляється, що інші фігуранти цієї справи отримали реальні строки позбавлення волі, а от Трубіцину вдалося уникнути покарання, завдяки зв'язкам та грошам.
Зв'язки і гроші у Трубіцина з'явилися завдяки бізнесу з перепродажу антикваріату і старовинних книжок. Де майбутній політик брав коштовні книги достеменно невідомо, але багато хто стверджує, що отримував він їх не надто законним способом. При цьому серед його клієнтів, яким він свій товар продавав були переважно вкрай одіозні особи. Мова йде про колишніх "регіоналів", більшість з яких зараз повтікали з України в Москву. Тоді мати старовинні книжки у шафі було модно і Трубіцин поповнював бібліотеки представників тодішнього українського політичного бомонду. Серед його головних клієнтів називають екс-міністра освіти українофоба Дмитра Табачника, екс-спікера Володимира Литвина та інших.
Власне саме зв'язки з колишніми регіоналами та представниками ОПЗЖ багато в чому і забезпечили Трубіцину політичну кар'єру. У Верховній Раді VII скликання Трубіцин був офіційним помічником народного депутата від Партії регіонів Олександра Фельдмана. Через останнього Трубіцин зблизився з одіозним забудовником та нардепом від ОПЗЖ, фігурантом кількох кримінальних розслідувань Вадимом Столаром, який завжди мав великі бізнес-інтереси у столиці. За інформацією ЗМІ, Трубіцин потрапив у списки "Слуги народу" до Київради саме по "квоті ОПЗЖ", щоб лобіювати там проєкти Столара. Який, до речі, завбачливо залишив Україну за кілька днів до російського вторгнення та став одним з бійців сумнозвісного "батальйону Монако".
Як бачимо, репутація і зв'язки Владислава Трубіцина, а також обставини проведення його благодійних аукціонів дають більш ніж вагомі підстави правоохоронцям прискіпливо придивитися до діяльності цього представника Київської міської ради. Адже шкода для держави від не чистих на руку "благодійників" в час війни може бути надзвичайно великою.