У самому центрі Рівного, між вулицями Кавказька, Литовська, Міцкевича та Князя Володимира, є місцевість, яку рівняни знають як "Єврейку". Навіть на Google Maps вона такою назвою позначена. Це - старий, закинутий єврейський цвинтар. Точніше, те, що від нього залишилося.
"Кавказ", "Єврейка", совіти та ОДА
Власне кажучи, у цій місцевості, яка колись мала назву "Кавказ" (вважається, що через горбисту місцевість, невластиву для Волині, але притаманну відповідному гірському регіону), євреї і жили. А потім помирали та отримували останній спочинок там же.
Втім, як виявилося, спочинок був далеко не останнім. Бо у радянські часи цей цвинтар просто і звично для тієї влади зруйнували. Не до кінця (що теж було притаманне якості роботи при радянській владі), тож цілком можна говорити про сплюндрування.
Пікантності додає той факт, що прямо поруч із "Єврейкою" знаходиться будівля Рівненської облдержадміністрації, яку, імовірно, таке сусідство цілком влаштовувало. Так вони і сусідували – влада (радянська, потім українська) і занедбаний єврейський цвинтар.
Хтось гуляв, хтось обурювався, хтось ставив пам'ятники
Цей стихійно виниклий парк у центрі міста, звісна річ, облюбували жителі Рівного. Хтось – для того, аби вигуляти свого песика, хтось просто прогулювався, хтось влаштовував пікніки (частенько у форматі звичайнісінької п'янки). Сусідство із могильними плитами людей, очевидно, не бентежило. Чи, можливо, написи незрозумілою мовою давали можливість закривати очі на посиденьки на цвинтарі.
Звісно, знаходилися й ті, кого такий стан речей обурював. Були і пости в соцмережах, і заклики до містян. До речі, і про велосипедні поїзденьки теж писалося. Але до пори, до часу це з якоїсь причини воліли не помічати. Хоча не можна сказати, що про "Єврейку" взагалі забули. У 2015 році дійшло навіть до найвищих локальних висот – мерії та облради. І обіцялося поставити пам'ятник, упорядкувати територію…
Пам'ятник таки поставили, буквально за два роки. Пам'ятник оплатила єврейська громада, а на основу монумента та сходи до нього витратилася міська влада. Привезли аудіоапаратуру, урочисто відкрили. А от про сам цвинтар – забули.
Велосипедисти розбудили Червоненка
І згадали тільки через чотири роки, коли ніби очі відкрилися на те, що любителі велосипедного екстриму на місці цвинтаря обладнали собі трасу з трамплінами. Використавши, до речі, для цієї траси могильні камені. Тут уже і Об'єднана єврейська община України відреагувала, виклавши відеозапис з місця, де ніяк не упокояться під велосипедними колесами їхні предки. І персонально один із найвідоміших представників єврейської спільноти - екс-міністр Євген Червоненко - обурився.
Заговорили навіть про присвоєння "Єврейці" статусу культурно-історичного об'єкту. І у ОДА, яка усі ці роки сусідувала із нею і не помічала усього того, що відбувалося, охоче погодилися та зайнялися звичною своєю справою - підготовкою документів. Отже, від велосипедистів та собачників старий, недоруйнований єврейський цвинтар нібито врятували. Але у 2015-му обіцялося "упорядкувати територію". От чи упорядкують – велике питання.
І не "Єврейкою" єдиною. По усій Україні купа таких занедбаних, зарослих, закинутих історичних пам'яток. У сусідній Волинській області біля Іваничів серед полів забутий (попри те, що останньому похованню менше сорока років) чеський цвинтар. Добре, що там горбів немає, заросло усе деревами та й селище далеко – нікому не спаде на думку на велосипедах там ганяти…