У Рівному на підприємстві "РівнеАзот" стався витік нітрозних газів, який налякав містян своїм "лисячим хвостом". RegioNews розібрався в причинах аварії, нагадав про подібні інциденти на інших підприємствах азотного холдингу в Україні та пояснив, чому персона власника цього бізнесу може у подальшому зіграти свою негативну роль.
"Лисячий хвіст" над Рівним: що це було
О 16:50 21 липня у небі над Рівним з'явилася помаранчева хмара. З'явилася вона у районі підприємства "РівнеАзот", що означало нештатну ситуацію на місцевому хімічному підприємстві. Невдовзі стало відомо, що причиною появи "лисячого хвосту" стала розгерметизація трубопроводу в цеху з виробництва азотної кислоти. Внаслідок розгерметизації стався викид в повітря певної кількості нітрозних газів, NO2. Власне кажучи, діоксид азоту саме так і називають – "лисячий хвіст", за характерні колір та форму викидів.
Діоксид азоту – штука небезпечна і навіть отруйна. При вдиханні "лисячого хвосту" можна отримати затримку дихання та набряк легенів. Крім того, взаємодіючи з водою, NO2 спричиняє так звані "кислотні дощі". Втім, все питання, як завжди у таких випадків – в концентрації речовини.
У ДСНС повідомили, що на 17:10 на території заводу рівень диоксиду азоту не перевищував показник 0,8 мг/м3. Тоді як, згідно з нормами, гранично допустима концентрація на території підприємства – аж 1,5 мг/м3. Попри це, містянам порадили закрити вікна, аби зайвий раз не наражати себе на небезпеку. Втім, ситуація завершилася благополучно – проблему швидко усунули, постраждалих від "лисячого хвосту" не було виявлено. Але на цьому історія не завершилася.
А якби не соцмережі?
Справа в тому, що, крім власне технологічного процесу, у інциденті на "РівнеАзоті" виявився ще один, значно неприємніший фактор. Про який йшлося на нараді відповідних структур та місцевої влади у той же вечір.
Стало відомо, що рівненська поліція дізналася про інцидент аж за годину, о 17:50. Причому дізналася через те, що на номер 102 подзвонив невідомий та повідомив про "вибух". ДСНСики отримали інформацію про інцидент на "РівнеАзоті" раніше, але – із соцмереж! І вирішили відправити техніку на місце аварії, про яку, втім, ніякої офіційної інформації не отримували.
Така ситуація обурила міського голову Рівного Олександра Третяка. Він висловив сподівання, що цей момент "стане предметом серйозного розслідування". Керівник Державної екологічної інспекції Андрій Мальований пішов далі – і запідозрив керівництво "РівнеАзот" у спробі приховати аварію. Звісно, зі зрозумілих причин це зробити було непросто (помаранчеву хмару в небі швидко помітили жителі Рівного), але інших реалістичних пояснень тому неймовірному факту, що спецслужби дізнаються про інцидент фактично випадково, поки що не знайдено.
Втім, очільникам заводу ще доведеться з'явитися на засідання міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій і там дати відповіді на питання, які прозвучали і від керівництва міста, і від силових/рятувальних структур. А за підсумками розслідування – можливо, і понести якесь покарання.
Не перший дзвіночок. І не останній?
Керівництво "РівнеАзот" у своїх свіжих коментарях у виправдання заявило, що такий інцидент трапився чи не уперше за двадцять останніх років. Це правда – але не вся.
Справа в тому, що рівненське хімічне підприємство входить до складу OSTCHEM Holding. Ця компанія об'єднує чотири профільні заводи на території України (а також підприємство в Естонії). Крім "РівнеАзот", це заводи "Азот" в Черкасах та Сіверськодонецьку, а також "Концерн Стирол", який нині перебуває на окупованій території, в Горлівці. Так от, на інших підприємствах холдингу нещодавно траплялися неприємні інциденти, які могли загрожувати серйозними наслідками.
Принаймні, 2018 року, коли був знеструмлений сіверськодонецький "Азот", голова Луганського енергетичного об'єднання Володимир Грицай заявляв, що справа може обернутися катастрофою рівня чорнобильської. А уже в березні поточного року на заводі у Сіверськодонецьку сталася схожа із рівненською ситуація – аварія на трубопроводі. Тоді обійшлося без "лисячих хвостів", але постраждало дві людини, 42-річний слюсар навіть потрапив до реанімації.
Були претензії і до черкаського "Азоту" – 2018 року, коли масово потруїлися діти у школі №8. Втім, керівництво тамтешнього заводу виступило із заявою, що на території підприємства усі цехи та технологічні служби працювали у штатному режимі, ніякого перевищення граничної допустимої концентрації відповідних речовин не зафіксовано. А розслідування інциденту так нічим і не завершилося – справжні причини отруєння досі невідомі.
Ще одним важливим нюансом є персона власника компанії OSTCHEM. Це олігарх Дмитро Фірташ, якому зараз трохи не до справ на власних азотних підприємствах. Фірташ продовжує боротьбу із австрійським правосуддям за те, щоб не потрапити до рук правосуддя американського (Верховний суд Австрії ще у червні 2019 року дозволив екстрадицію українського олігарха до Сполучених Штатів, де його дуже хочуть бачити у справі про корупцію). Тож навряд чи на українських заводах OSTCHEM будуть всерйоз вкладатися у модернізацію інфраструктури у той час, коли власник перебуває у такій непевній ситуації.
Російський фактор
А, крім власне аварій, є і чинник війни. В липні 2020 року на Луганщині правоохоронці спіймали російського диверсанта, який мав влаштувати вибух на сіверськодонецькому заводі "Азот". 3,5 тисячі тонн аміаку у двох цистернах – ціль завербованого на території "ЛНР" українця.
Нагадаємо, що у серпні 2013 року на іншому фірташівському хімпідприємстві, "Концерн Стирол", сталася аварія – знову ж таки, розгерметизація трубопроводу – внаслідок якої у повітря попало "усього лиш" 600 кг аміаку. Але при цьому загинуло 6 та постраждало 26 осіб.
Отже, як бачимо, трубопроводи на українських заводах OSTCHEM є справді слабким місцем. А додаткові фактори можуть спричинити дуже серйозні наслідки під час однієї із чергових аварій на українських азотних заводах Фірташа.