Мої аргументи стосуватимуться не моралі, і не цінностей. То справа, мабуть, відносна і дуже особиста. В даному випадку говоритиму мовою прагматики.
Пропагуючи отаке щодо Медведчука і "Харківських угод", ви викликаєте у людей сумніви не щодо компетентності влади, ні. Насправді ви змушуєте аудиторію сумніватися в тому, що Медведчук ворог нашої держави і що він повинен понести за це відповідальність. Ставлячи так питання про "Харківські угоди", ви фактично даєте своїм же потенційним виборцям сигнал, що ці "угоди" були не такі вже й небезпечні.
Прості виборці не розбираються у тонкощах КПК. Вони сприймають від політиків прості сигнали про добро і зло, виборці не розуміють складних пояснень про "ми в принципі за, але... проти". У масових електоральних комунікаціях працює проста логіка: ти або за, або проти.
Якщо ви фактично доносите людям тези, що Медведчук переслідується незаконно, а "Харківські угоди" не варті уваги, то хочеться у вас запитати: з якими гаслами збираєтеся йти на вибори?! За що і проти чого будете агітувати?! Виступаючи по факту на захист Медведчука і "Харківських угод", робите зле не владі, а руйнуєте свій же порядок денний, основу для своєї ж ідеологічної конструкції.
Усе це, на жаль, свідчить, що хтось вперто не робить висновків з 2014-2019 років. Знищуючи тоді, наприклад, Яценюка і Садового, але водночас даючи можливість Медведчуку безперешкодно розбудовувати в Україні кремлівську медіа-мережу, цей хтось своїми руками кував собі епічну поразку у 2019 році. Масована і цілеспрямована дискредитація політиків зі свого ж табору "убивала" рейтинг не лише цих конкретних політиків, а руйнувала довіру і знижувала електоральний потенціал всієї державницької, прозахідної та антиросійської ніші. Медведчуківські канали із задоволенням асистували цьому процесу. Ось де головне роз‘яснення поразки, яка ліпилася своїми ж руками тоді. Навіщо продовжувати рух цією ж дорогою зараз?!