З раціональної точки зору скандал з включенням Дубінського в санкційний список США було б оптимально поступово зам'яти, винести Дубінському публічне осудження, попередити інших членів фракції про неприпустимість будь-яких дій, що суперечать зовнішньої політики Президента Зеленського.
Але Президент несподівано навіть для депутатів своєї фракції зайняв стосовно Дубінського дуже жорстку позицію і зажадав від Дубінського піти з фракції "Слуга народу". Чому?
Нагадаю, що невдоволення Зеленського стосовно Дубінського вперше публічно проявилося ще рік тому під час скандалу з прослуховуванням тодішнього прем'єра Гончарука. Але, судячи з вчорашньої дискусії на фракції, були й інші причини для невдоволення глави держави, зокрема – деструктивна позиція Дубінського всередині фракції. Американські санкції проти Дубінського стали для Президента останньою краплею. Можливо, глава держави відчув себе "підставленим" у всій історії. Відносини з США, і без того дуже непрості. А тут ще цей скандал. І провину за це він покладає саме на Дубінського. Схоже, що у Президента Зеленського просто "терпець урвався" стосовно Дубінського Не виключаю ще однією версією – неофіційні сигнали з США на адресу Офісу президента про необхідність проявити принциповість стосовно Дубінського.
Але емоції та впертість розбурхалися і у Дубінського. Він вважає себе несправедливо скривдженим і вимагає, щоб фракція його захистила. Хоча дивно вимагати після того, як ти ігнорував позицію фракції у багатьох голосуваннях у парламенті, і піддавав нищівній критиці керівництво фракції та багатьох колег по фракції. Як говориться, "не плюй в колодязь ...".
Що далі? Конфліктна ситуація поки зависла.
Один можливий сценарій – Дубінського виключають з фракції. Однак він може потягнути за собою групу однодумців (Бужанського і ряд інших). Відразу зазначу, що вийти з фракції можуть тільки депутати-мажоритарники. Якщо це зробить депутат, обраний за партійним списком, то він втратить свій парламентський мандат. Якщо разом з Дубінським піде пара-трійка, або трохи більше депутатів, то нічого страшного для фракції "Слуга народу" не відбудеться. Навіть навпаки, легше стане. Ризики можуть виникнути в тому випадку, якщо слідом за Дубінським підуть близько двох десятків депутатів. І тоді це пряма загроза для монобільшості, яка зараз налічує 246 депутатів. Але такий сценарій видається малоймовірним (у всякому разі поки що). Навряд чи так багато депутатів серед "слуг народу" готові до настільки радикальних дій. Як показав досвід інших депутатів, які змушені були покинути фракцію "Слуга народу", їх вплив та можливості різко зменшилася, а проблеми зросли. Навіщо ризикувати? У цьому сенсі дуже показово, що і сам Дубінський не хоче йти з фракції. Не вигідний повний розрив з Президентом Зеленським і Коломойському. Краще "холодний мир" або мирне існування, ніж прямий конфлікт, і пов'язані з ним ризики для бізнесу. До речі, не виключаю, що "старший товариш" (чи то пак Ігор Валерійович) через деякий час, коли пристрасті трохи вщухнуть, переконає Олександра Дубінського тихо, без скандалу і одному піти з фракції. І тоді всі будуть в основному задоволені (окрім, мабуть, самого Дубінського). Хоча для Дубінського ця ситуація може стати стартом для самостійного політичного проєкту.
Другий можливий сценарій – Дубінський залишається у фракції та поступово оформляє навколо себе якусь внутрішню опозиційну групу (швидше за все не дуже велику). Але повного розриву не відбувається. Щось подібне вже було у попередньому скликанні парламенту у фракції БПП ("Блок Петра Порошенко"). У складі цієї фракції існувала група опозиційних депутатів (С. Лещенко, М. Найєм, С. Заліщук та ін). Така ситуація особливо не вплинула ні на БПП, ні на тодішню парламентську коаліцію. Так може бути і зараз у відносинах між Дубінським і фракцією "Слуга народу". "Геморой" від Дубінського буде, але без особливо критичних наслідків.