Також під загрозою звільнення в.о. міністра енергетики Ольга Буславець. Джерела в ОП кажуть, що і сам прем'єр Денис Шмигаль вже втратив довіру президента, але і його від відставки рятує тільки одне - президент не розуміє, хто може стати новим прем'єром, і хто зможе зібрати голоси в парламенті.
Слуги народу розбилися на осколки, підконтрольні різним групам впливу. Конституційна криза показала, що навіть звернення президента і зрив програми МВФ вже не є стимулом для фракції підтримувати президентські законопроекти.
Тепер треба збирати ситуативну коаліцію з будь-якого приводу - щодо голосування в другому читанні за бюджет; по голосуванню за маяки меморандуму МВФ; по голосуванню за відставки міністрів і по голосуванню за призначення міністрів.
Президент вже не вільний у своїх діях. Хіба це не привід серйозно задуматися - влада в безладді, треба щось міняти?
ОП Єрмака так і не став точкою збору для держави. Будь-які тактичні рішення легковажні, тому що ніхто не несе відповідальності за владу в цілому.
Пора президенту чесно сказати самому собі - чи є його Офіс центром управління країною, або це просто диспетчерський пункт по петлянню серед олігархів? Які професійні критерії підбору міністрів, що вони будують, за що несуть відповідальність? Реформи влади треба починати з самого себе.