Хто кому Рабінович
Є така відома в народі характеристика, як "нерозлийвода". І під цю категорію у випадку із чинним житомирським градоначальником ідеально підпадає місцевий бізнесмен і політик Олександр Рабінович. З ним Сергій Сухомлин та його дружина Світлана товаришують зі школи, бо всі троє вчилися в одному класі. Саме із Рабіновичем Сухомлин заробив у 1990-х на двох свій перший мільйон, спочатку торгуючи на базарі турецькими килимами, а потім, відкривши фірму "Технотронік", продаючи комп'ютери, розраховуючись через якісь бартерні схеми. Про що, між іншим, досить докладно та відверто згадував Сухомлин в одному із своїх інтерв’ю перед своїм обранням мером у 2015-му.
Згодом вони вдвох почали також займатися поліграфією – друкували візитки, робили таблички, вивіски тощо. І, нарешті, створили свій перший стабільний спільний бізнес – компанію "Візаж" із виробництва новомодних металопластикових вікон, маючи на 2006 рік вже сотні дилерів по всій Україні. Тоді ж Сухомлин із Рабіновичем разом рушили у Житомирську міськраду, ставши її депутатами від провладної на той час партії президента Віктора Ющенка "Наша Україна".
У 2008-му вони, долучивши третім незайвим свого колегу по депутатському корпусу Геннадія Зубка, створили громадську організацію "Наш дім Житомир", та вже втрьох стали мігрувати по партіях. Спочатку увійшли і швидко вийшли з "Єдиного центру" Віктора Балоги, потім всі разом зачепились за прапори "Фронту змін" Арсенія Яценюка та перебралися транзитом до "Батьківщини" Юлії Тимошенко, а завершило свої політичні мандри це житомирське тріо у лавах Блоку Петра Порошенка. До речі, коли у 2016-му Сухомлин склав із себе повноваження очільника обласного партосередку БПП "Солідарність", пославшись на зайнятість мерськими справами, його наступником на цій посаді став ні хто інший, як Олександр Рабінович, котрий й досі очолює всіх житомирських "порошенківців".
Але, не зважаючи на те, що зараз Рабінович балотується до Житомирської облради від "Європейської солідарності", а Сухомлин хоче переобратися в крісло мера Житомира під прапорами нової партії "Пропозиція", спільний бізнес шкільних друзів не просто триває, а й приносить гарні прибутки завдяки постійним перемогам в тендерах Житомирської міськради. При цьому сам Рабінович сьогодні з головою занурений у формування образу своєї опозиційності та зайнятий політичною мобілізацією регіональної бізнес-спільноти навколо нелояльного ставлення до влади. Так, наприклад, він був одним з організаторів публічного звернення до президента Володимира Зеленського, в якому представники бізнесу вимагали чіткого протоколу протидії епідемії та зміни роботи оперативних штабів. І в цьому йому активно допомагає житомирський телеканал "СК1", співвласницею якого два роки тому стала дружина Рабіновича Олена Веретельник.
До чого тут Розенблат
Оскандалений своєю "бурштиновою епопеєю" нардеп минулого скликання від БПП Борислав Розенблат дещо випав із інформаційного простору, але справа його живе. І не лише на прикладі рідної сестри Олени Розенблат, котру висунула в міські голови Житомира "Батьківщина". Бо бізнес цього сімейства не припиняє процвітати передусім через активне "засвоєння коштів" міського бюджету.
Приміром, у переліку щасливчиків, яких мерія відбирала для ремонту та утепленням комунальних закладів за гроші житомирян, зовсім "неочікувано" опинилася компанія "Фаворит ОПТ", що повністю належить родині Розенблат, а керує нею старший син любителя бурштину Олег Розенблат. У підсумку на рахунки "Фаворит ОПТ" тільки за утеплення будівель міської лікарні перерахувати 15,1 млн грн. Але найбільший "джек-пот" чекав цю фірму у 2018-му, коли вона виграла тендер щодо реконструкції набережної Тетерева з вартістю лише першої черги у сумі 20,28 млн грн.
Також Сухомлин сприяв, причому публічно, відвертому заниженню ціни комунального готелю "Житомир", який міськрада виставила на приватизацію в 2019 році. "Мені кілька шанованих депутатів сказали, що максимальна ціна, за яку цю будівлю реально продати під готель, це 35 мільйонів гривень, тому що там реально треба робити дуже великі вкладення", – говорив мер напередодні приватизаційного конкурсу. В результаті стартова ціна готелю за результатами оцінки склала 60,083 млн грн, а покупцем стала фірма, яка запропонувала всього на тисячу гривень більше – "Фаворит Компані", котра належить саме дружині та сестрі Розенблата. Тобто багатолітня спонсорська допомога Сергію Івановичу від Борислава Соломоновича давно окупилася сторицею.
Мерський імпресаріо Зубко
Однак найбільше Сухомлин завдячує у своїй мерській кар’єрі та зміцненні на посаді вже згаданому вище Геннадію Зубку, який за президентства Порошенка досяг нечуваних чиновницьких висот. Спочатку в червні 2014-го цей житомирський політик став першим заступником голови адміністрації президента, а з грудня того ж року і аж до відставки уряду Володимира Гройсмана в серпні 2019-го просидів у кріслі віцепрем’єра – міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.
Сам Сухомлин неодноразово називав свого старого знайомого Зубка лобістом Житомира, хоча, по суті, під час свого володіння віцепрем’єрським портфелем він виконував роль такого собі міжнародного імпресаріо житомирського градоначальника, постійно привозячи в рідне місто високопоставлених іноземців. У підсумку в місто на всілякі місцеві програми та проєкти у сфері ЖКГ полився як з відра дощ із різноманітних грантів та міжнародних кредитів, і до цих багатомільйонних коштів в іноземній валюті часом прилипали чиїсь "сторонні руки".
Також саме Зубко відкрив для Сухомлина "острів скарбів" – фінансування будівництва й реконструкції знакових для громади об'єктів із Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР). Зокрема, за п'ять останніх років з ДФРР на 25 проєктів у Житомирі виділено понад 362 млн грн, а субвенція на соціально-економічний розвиток становила 89,2 млн грн. При цьому мер дуже любить ставити такі здобутки виключно собі в заслугу, "забуваючи" нагадати, що ресурси надходять зовсім не з міста. Наприклад, кошти на улюблений приклад Сухомлина, яким він усюди хвалиться і видає як свої здобутки – сучасне вуличне освітлення в Житомирі – на 90% надійшли з ДФРР.
Однак навіть в таких надкомфортних фінансових умовах градоначальнику не вдалося вирішити дві ключові для житомирян мегапроблеми – транспортну та із нормальним водопостачанням. А тут ще красивий ззовні асфальт часто-густо банально провалюється під землю через зношений на 100% місцевий колектор. Але весь цей букет житомирських негараздів, з якими не може або не хоче впоратися Сухомлин, є темою окремої статті.