Колишній і позаколишній
Мамай проти Матковського: це протистояння у Полтаві вже можна назвати традиційним. Триває воно ще з 2010 року – тодішнього мера Андрія Матковського на виборах підтримував БЮТ, Олександра ж Мамая кандидатом висунула невідома на той час у Полтаві партія "Совість України", а підтримала Партія регіонів. Тоді Мамай переміг Матковського з розгромним рахунком: 61,64% проти 14,29% голосів полтавців.
У 2015-му, не зважаючи на зміни до закону про місцеві вибори (згідно з якими міського голову у містах із населенням більше 90 тисяч було вирішено обирати у два тури), ситуація повторилася: у першому турі голосування Мамай набрав 25% проти 18 % Матковського – тоді кандидата від провладної партії БПП "Солідарність". Результати другого туру ситуації не змінили: Мамай – 63%, Матковський – 37%. І якщо цього разу Олександр Мамай іде на вибори від партії "За майбутнє", то Андрій Матковський повернувся "до витоків" – хоче стати міським головою Полтави від "Батьківщини".
Серед "важковаговиків", що прагнуть вмоститися у мерському кріслі, – найдосвідченіший політик Полтави, голова Полтавської ОДА у 2003-2005 та 2010-2014 роках, голова Полтавської облради у 2006-2010 роках, голова політичної партії "Рідне місто" Олександр Удовіченко. Він уже балотувався на посаду міського голови Полтави у 2015-му, отримавши третій (після Мамая та Матковського) результат - 15,18% голосів виборців. Представники саме його партії нині контролюють чимало процесів у Полтавському міськвиконкомі – від медицини до житлово-комунального господарства.
Власне, на роботі ЖКГ і базується передвиборча агітація "Рідного міста" та його очільника Удовіченка: виконання безпосередніх обов’язків представників відповідних служб подається нині як неабияке досягнення. І аби ні в кого у Полтаві не виникало сумнівів про впливовість і партії, і її лідера, "Рідне місто" навіть декларує підвищення зарплат медикам. Обіцяють зробити це вже у жовтні – аби до виборів не забулося. Тим більше що з початку наступного року зарплатню медичним працівникам таки піднімуть – про це заявив міністр Степанов. Звісно, якщо це теж не передвиборча замануха.
Новачки vs традиційні учасники
Серед новачків – Сергій Іващенко від партії "Слуга народу". Він – директор будівельної компанії "Комбінат виробничих підприємств" та співзасновник ГО "ФК "Рокита". А ще – бенефіціар низки товариств (ТОВ "Альфа-Гермес", ТОВ "Лонгтрейд", ТОВ "Полтавмонолітбуд"). І хоч Іващенка полтавці почали сприймати як кандидата в мери задовго до старту виборчої кампанії, документи на реєстрацію кандидат подав в останній момент – 25 вересня.
Тоді ж "стрибнула в останній вагон" з документами на реєстрацію і волонтерка Вікторія Мірошніченко. Вона прагне отримати головну посаду у Полтаві від партії мерів "Пропозиція". Подейкують, що це пов´язано зі скандалом у полтавському осередку "Європейської солідарності", членом якої до недавнього часу була кандидатка. А, може, причина в тому, що "ЄС" своїм кандидатом на мера Полтави обрала відеоблогера, волонтера, власника проєкту "Вата Шоу" на однойменному youtube-каналі Андрія Карпова, відомого у мережі як Андрій Полтава. Особистість медійна, знана, тож має непогані шанси на перемогу (з огляду на останні політичні тенденції в Україні). Зрештою, "відтягти" чималу кількість голосів від кожного з кандидатів він зможе, навіть не напружуючись.
Технічним кандидатом деякі полтавці вважають представника партії "Воля" Валерія Шупту. Однак про серйозність його намірів свідчить те, що заявляти про себе він почав навіть не навесні, вітаючи земляків з Великодніми святами (як робили це більшість кандидатів), а ще у кінці минулого року. Утім, присутнім у інформаційному полі Полтави його назвати не можна, а це таки може свідчити про те, що мерське крісло йому насправді не потрібне.
А от кому потрібне, то це нинішньому в. о. полтавського міського голови, секретареві Полтавської міськради Олександру Шамоті. Прийшовши до влади у 2018 році після перевороту у Полтавській міській раді, він прагне закріпити результат, балотуючись від "Соціал-демократичної партії". Олександр Шамота у міськраді із 2010-го: спочатку як депутат, член партії "Фронт Змін", а з 2015-го – член "Партії простих людей" Капліна.
До речі, Сергій Каплін теж претендує на крісло мера у Полтаві. Для цього навіть відродив "Партію простих людей". Він був заступником голови парламентського комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення, входив у фракцію БПП, а у січні 2017-го його визнали прогульником засідань Ради. Торік балотувався на президентських виборах від "СДП" та знов у нардепи як безпартійний самовисуванець. Але де він бере гроші на "штампування" кришок для консервування з написом "Олігархам кришка!" та на іншу передвиборчу агітацію? Вікіпедія допомагає припустити, що "крім спонсорства олігарха з оточення Януковича, Сергія Льовочкіна, "відновлювати" соціальну нерівність в Україні допомагає олігарх з оточення того ж Віктора Януковича Курченко".
Як не догнав, то хоч зігрівся
Чи за таким принципом діють кандидати, які чи не кожні вибори беруть участь у мерських перегонах, – крім них самих сказати не може ніхто. Скажімо, від Аграрної партії на посаду міського голови Полтави балотується юрист та волонтер Василь Ковальчук. Причому робить це вже вчетверте – до цього брав участь у мерських перегонах у 2005-му, 2010-му та 2015-му роках.
Не вперше претендує на посаду полтавського мера й народний депутат 7-го та 8-го скликань Юрій Бублик. Отримавши у 2015-му 14% голосів виборців, він, вочевидь, прагне покращити результат. Того ж таки 2015-го року у мери Полтави балотувався і наймолодший наразі кандидат – 34-річний представник партії "Республіка" Олег Слизько, який у 2006 - 2008 роках працював радником міського голови Полтави та має чималу підтримку серед полтавської молоді.
Чи вдасться хоча б зігрітися Оксані Деркач – сказати важко. Колишня депутатка та секретарка Полтавської міськради, екс-голова полтавської міської організації партії "Рідне місто", звільнена з посади у 2018 році, ще донедавна у Полтаві користувалася авторитетом. Чи стало у неї менше прихильників з огляду на те, що балотується вона від ОПЗЖ, прийдешні вибори, власне, і покажуть.