Понад рік Зеленський намагався знайти "мир в очах Путіна", влада погоджувалась ледве не на всі забаганки Кремля, а терористи на Донбасі ставили все більше вимог. В результаті Україна не отримала ні миру, ні безпеки, ні стабільності. Лише всесвітню ганьбу та дестабілізацію всередині.
Сьогодні повністю стало очевидним: навіть по тих питаннях, які нібито вже були на фінішній прямій - повний штиль. Росія вимагає все більшого, а саме виборів в ДНР/ЛНР, спільних інспектувань, змін до виборчого законодавства і ще багато іншого.
Що ми маємо у підсумку.
Миру не отримали, проте Україна слабне кожного дня і все більше інтересів нашої держави здається на поталу "русскому міру".
Принижується українська мова, повертаються московські гастролери, інформаційний простір поступово заточується під агресора, промосковські партії отримують повний реванш, зрештою міжнародна суб‘єктність помножена на нуль, а головне - українська армія, що відбудовалась з нуля у 2014-2019 роках, знову занепадає та деморалізується.
Україна в грухому куті. Миру немає. Кремль тисне. Влада Зеленського загнала країну чи не в найгірше геополітичне положення за багато-багато років Незалежності.