Догрався чи, як кажуть у народі, комусь борщ пісними ногами перейшов? Полтава у версіях губиться, однак, задля справедливості сказати, не надто співчуває.
"Герасиме, за що?"
16 травня 2018 року група осіб, серед яких був і Сергій Чередніченко, перебувала у приміщенні Полтавської міської ради. У коридорі вони зустріли тодішнього заступника міського голови Андрія Ляміна і почали висловлювати чиновнику претензії щодо його службової діяльності (йшлося про прибирання вулиць обласного центру за 60 млн. грн.). Дискусія швидко переросла у сутичку. За даними слідства, Сергій Чередніченко "наніс Ляміну близько 4 ударів по тулубу".
Оскільки Андрій Лямін перебував тоді на робочому місці і виконував свої службові обов’язки, то, за матеріалами кримінального провадження, Сергій Чередніченко порушив вимоги ч.2 ст. 350 КК України (погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок). За це прокурор Руслан Пічугін просив суд призначити Сергію Чередніченку покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Однак суддя Жовтневого районного суду у місті Полтаві Анатолій Савченко обмежився більш м’яким вироком – 3 роки позбавлення волі. Початок покарання слід відраховувати з моменту затримання Сергія Чередніченка. Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів.
Сам же Сергій Чередніченко вважає і кримінальне провадження, і суд політичним тиском. Однак такими методами не обурюється. Більше того, навіть обіцяє сам їх застосувати – проти екс-мера Полтави Андрія Матковського, колишнього першого заступника Полтавського міського голови Михайла Шевченка та екс-нардепа Сергія Капліна. Чи означає це, що саме цих осіб Сергій Чередніченко звинувачує у тому, що отримав "строк"? А, може, в чомусь іншому?
Кому це вигідно?
Чи не всім, хто збирається взяти участь у перегонах під час прийдешніх виборів до місцевих рад. Принаймні, важковаговикам полтавської політики цього разу точно не доведеться спростовувати звинувачення у безгосподарності від Сергія Чередніченка. Найдосвідченішому політикові Полтави, екс-голові Полтавської ОДА, екс-голові Полтавської обласної ради Олександру Удовіченкові не прийдеться відмахуватися від звинувачень у рейдерстві, нинішньому секретареві Полтавської міської ради, в.о. Полтавського міського голови Олександрові Шамоті не псуватимуть нерви пости у соцмережах на кшталт "Шамота жить в этом городе после отставки не будет", екс-нардепа Сергія Капліна, який першим заявив про плани балотуватися на посаду міського голови, не обзиватимуть "алкашем", а прокурорів – якщо не хабарниками, то розкрадачами бюджетних коштів.
Чи вважають полтавські політики Сергія Чередніченка серйозним конкурентом на майбутніх виборах до Полтавської міської ради – невідомо, але його критика може таки мати електоральні наслідки. І позитив від цього може отримати екс-мер Олександр Мамай. Саме він, за версією Сергія Чередніченка, цього разу – красунчик: і ветеранів вітає, і пайки пенсіонерам роздає. Чому цього разу? Бо раніше Чередніченко так не вважав.
Особливі стосунки у Сергія Чередніченка і з екс-мером Андрієм Матковським. Компроматами один на одного вони обмінялися ще у квітні 2017-го року, а зараз Че звинувачує Матковського у хабарництві: каже, що заносив йому хабарі власноручно. Де він взяв півмільйона доларів? На це питання Сергій Чередніченко не відповідає, так само, як ігнорує питання про сплату податків з цієї суми. Андрій Матковський в боргу не лишається – за версією Сергія Чередніченка, "мочить" його на своєму телеканалі.
"Всі політичні переслідування я переживу. Але потім я ж почну переслідувати. І набагато професійніше, якісніше, жорсткіше, ніж такі рагулі як Матковський, Голинський, Чібісов та інші шевченки. Ну і про виконавців також не забуду", – обіцяє Че. Та, мабуть, з помстою таки доведеться років зо три зачекати…
Стратити не можна помилувати?
То чи є за що притягти до відповідальності Сергія Чередніченка? Ще кілька років тому його прізвище звучало під час скандальної ситуації з розповсюдженням сепаратистської газети "Новоросія". З ним пов’язують низку несанкціонованих акцій, що проводились у державних (переважно медичних) установах Полтавщини, та призвели до травмувань як медиків, так і випадкових пацієнтів. Побратими Сергія Чередніченка встановлювали шибениці на вулицях Полтави, вдиралися до державних установ, зривали робочий процес, обливали кров’ю управлінців і звичайних службовців.
Уже в цьому році Сергія Чередніченка звинуватили у провокуванні паніки у Нових Санжарах – начебто саме він повідомив першим про те, що евакуйованих з Китаю везуть до санаторію "Нові Санжари".
Попри постійне генерування інформприводів, з журналістами у Сергія Чередніченка стосунки теж не складаються. От хоча б той же телеканал "ІРТ-Полтава" – саме його Сергій Чередніченко звинувачує в "мочилові". Ця історія, як і з побиттям Андрія Ляміна, теж не дуже свіжа: ще у 2017-му році Чередніченко заборонив знімальній групі "ІРТ-Полтава" проводити зйомку та розпилив фарбу з балончика на об’єктив відеокамери. Про підозру в умисному перешкоджанні здійсненню журналістом законної професійної діяльності (ч. 1 ст. 171 КК України) Чередніченкові повідомили лише в травні нинішнього року. Це не перший і не останній його конфлікт з журналістами – у квітні 2016-го, ще будучи депутатом Полтавської міської ради, Сергій Чередніченко погрожував журналістові видання "Останній бастіон".
Утім, перешкоджання журналістській діяльності – це або штраф до 50-ти неоподаткованих мінімумів громадян, або обмеженням волі до трьох років чи арешт до шести місяців. А от коли в травні 2018 року в офісі Соціалістичної партії, де у той час перебував керівник цієї політичної сили Сергій Чередніченко, зламали щелепу журналістові полтавського видання "Трибуна" Ярославові Журавлю – це вже серйозніше. Але у цій справі Че був лише свідком…
Тож не дивно, що полтавці сприйняли трирічне позбавлення волі Сергія Чередніченка по-різному – від "Справедливість є!" (подібних переважна більшість) до "Він заважав красти, то його й прибрали!" А журналіст Ярослав Журавель навіть пообіцяв підтримку.