Через епідемію коронавірусу місцевим громадам фактично довелось "затягнути паски" двічі. Вперше – через зменшення податкових і рентних платежів, вдруге – через необхідність виділення незапланованих видатків на боротьбу з коронавірусом.
Жорсткий карантин призвів до того, що більшість промислових і торговельних бюджетоутворюючих підприємств закрилися. Немає роботи – немає податків, зокрема, податку на прибуток. Працівникам урізають платню, отже - падають надходження від податку на доходи фізичних осіб. Від сплати за землю та податку на нерухомість звільнили офіційно на найвищому рівні. Рух товарів через кордон уповільнився – прощавайте мита й акцизи. Для малого бізнесу запровадили податкові канікули – немає надходжень єдиного податку.
Крім того, оскільки пандемію у місцевих бюджетах не планували, довелося зрізати практично всі видатки, які не належать до першочергових, а кошти перекидати на закупівлю обладнання для лікарень, зарплати та премії медикам, компенсації комунальникам - адже за комуналку під час карантину "дозволили не платити". А ще на закупку деззасобів, компенсацію спецрейсів громадського транспорту. Інакше кажучи, залишилися голі-босі з мільйонними втратами і збитками, які покі що ніяк не компенсовуються.
На державну підтримку мерам і головам ОТГ розраховувати поки що не доводиться. До них уряд не прислухався, оскільки чим "лататимуть" державний бюджет теж невідомо. Проблема у держбюджету та сама, що й на місцях – як витратити менше і звідки взяти додаткові кошти.
Мери міст-мільйонників визнають, що опинилися в скрутному становищі, але якщо карантин не затягнеться надовго, то шанси звести кінці з кінцями у великих мегаполісах все ж є, а от у невеликих містах, та ОТГ таких можливостей набагато менше.
Віталій Кличко, голова Асоціації міст України, мер Києва
В одному зі свої публічних виступів очільник столиці зазначив, що через податкові пільги та інші обмеження місцеві бюджети втратять мінімум 12,4 млрд гривень. А Київ недоотримає приблизно 1,6 млрд гривень.
"У громад не залишиться коштів на зарплати медикам, вчителям, працівникам соціальних та комунальних служб. Органи місцевого самоврядування, можна сказати, залишилися один на один з пандемією. Мери міст і містечок закуповують маски, засоби захисту для лікарів, обладнання, шукають засоби і спонсорів. І все це з місцевих бюджетів", - заявив Кличко.
Володимир Міллер, заступник мера Дніпра
Чиновник підрахував, що загальні втрати бюджету Дніпра через карантин становитимуть 500 млн грн. За його словами, втрати будуть пов’язані, зокрема, із мораторієм на сплату податку на нерухомість і землю, запровадженим Верховною Радою, а також зі зниженням ділової активності бізнесу. Він також вважає, що через падіння доходів населення може утворитися борг за комунальними платежами – близько 200 млн грн.
"Ніхто не скасовує платіжну дисципліну у платі за енергоносії, і можливо, місту доведеться дотувати ці комунальні підприємства", – говорить Міллер. Разом з тим він запевнив, що фінансування утримання освіти, медицини, соцсфери, культури, спорту, молодіжної політики "у повному обсязі буде виконуватися.
Геннадій Труханов, мер Одеси
Очільник багатомільйоного міста заявив, що за попередніми прогнозами бюджет через введені обмеження недоотримає 100 млн грн.
"По бюджету Одеси завдано відчутного, але не критичного удару. А от міста України, бюджет яких в основному формувався за рахунок податку на землю і нерухомість, отримали нокаутуючого удару від влади", – вважає Труханов.
Олександр Симчишин, мер Хмельницького
"По усіх статтях надходжень ми маємо падіння, і це близько 40 млн гривень. Коригувати бюджет з урахуванням фінансових втрат депутати будемо у травні, але вже зрозуміло, що місто буде економити. Зараз у міській раді шукають 35 млн грн аби виплатити зарплатню працівникам бюджетної сфери за квітень. І витрати на житлово-комунальне господарство (ЖКГ), і великі будівництва будемо коригувати і зменшувати. Кількість пускових об’єктів так само буде інша”, - наголосив Симчишин.
Сергій Моргунов, мер Вінниці
Очільник міста розповів, що, попередньо, у 1-му півріччі 2020 року втрати доходів міського бюджету складуть 376 млн грн. Доведеться скорочувати капітальні видатки, які були заплановані на реалізацію багатьох інфраструктурних проектів. Не розпочнеться капремонт і будівництво Вінницького інноваційно-технологічного парку на базі колишнього адмінкорпусу заводу "Кристал", не ремонтуватимуть частину доріг, залишаться не утепленими дитсадки.
Також скорочено видатки на виконком Вінницької міської ради, в тому числі прийнято рішення про зменшення на 20% премій усім працівникам міської ради. "Однак краще без премії, ніж без роботи", - резюмував Моргунов, згадавши про досвід Львівської міської ради, де, за словами мера Андрія Садового, через нестачу фінансів доведеться скоротити аж 181 людину.
Сергій Надал, мер Тернополя:
"Я думаю, що ми поки що не будемо в місті жодні заходи пом’якшувати - доти, поки не буде видно, що йде реальний спад кількості хворих. Тоді можна буде щось планувати. Сьогодні ми змушені робити непопулярні заходи, зазнавати збитків, але зберігати життя, щоби потім було кому працювати та відроджувати економіку нашого міста. Крім того, потрібно буде компенсувати втрати Тернопільелектротрансу за спецрейси, дофінансовувати Тернопільводоканал та Тернопільтеплокомуненерго, бо на період карантину людям дали можливість не платити вчасно за комунальні послуги".
Геннадій Дикий, мер Білої Церкви
"Бюджет такого невеликого міста, як Біла Церква, орієнтовно втратить 150 млн грн. Добре, що свого часу розпочали децентралізацію, тому міські ради можуть виділити якісь кошти. Практично вся боротьба з коронавірусом лежить на міських бюджетах. Міські голови між собою телефонують, дістають де що можуть. Чому не дати зараз містам безкоштовний кредит, чому державні банки нам не дадуть його з нульовою ставкою, щоб ми могли взяти ці кошти та використати їх, насамперед, на боротьбу з коронавірусом, а також на забезпечення всіх інших структур життєдіяльності?"
Олександр Шамота, в.о. мера Полтави
"Міста перебувають на передовій у боротьбі з коронавірусом. Якби ми не передбачили соціальні гарантії медпрацівникам ще у березні, то лікарі б розбіглися. Також міста сьогодні платять за тих, хто зараз не має змогу сплаучувати комунальні послуги. Тобто, держава дала людям можливість не платити, але не дала можливість комунальним підприємствам, які здебільшого дофінансовуються з міського бюджету, також мати відтермінування по сплатам".
Олександр Цебрій, мер Умані
"Всі ми хочемо, аби карантинні заходи були полегшені, але я переконаний на 100%, що на сьогодні ми не готові до того, щоби скасувати їх або якось пом'якшити. Я не вважаю, що потрібно відкривати школи, дитячі садочки, ринки чи інші заклади. Запроваджувати послаблення карантинного режиму треба по кожному регіону окремо, після глибинного аналізу і вивчення ситуації, насамперед, медичними працівниками, після консультацій з органами місцевого самоврядування".
І якщо у великих містах та обласних центрах спрацьовує так званий "ефект масштабу" – чим більше місто, тим менший відсоток втрат, то у малих ОТГ ситуація набагато гірша, бо карантин "з’їдає" левову частку надходжень. Наприклад, за місяць податкових пільг для бізнесу втрати місцевих бюджетів Харківщини сягнули мільйонів гривень.
Миколи Семер’янов, голова Малинівської ОТГ
"З початку карантину бюджет об’єднаної громади вже втратив близько 1,3 млн грн. Окрім збитків для місцевої скарбниці, на плечі громади лягли додаткові витрати на боротьбу з коронавірусом. Зокрема, майже 200 тисяч грн з місцевого бюджету виділили на вторинну ланку медицини та дезінфекцію.
Володимир Гуртовий, голова Коломацької ОТГ
"Ми недоотримали за місяць від земельного податку майже 1,5 млн грн, а саме цей податок формує близько 40 % від загальних надходжень громади. Якщо обмеження продовжать ще на місяць, ми не знаємо, чим будемо виплачувати зарплату. Окрім податкових пільг, негативно на бюджет впливає й те, що більшість приватних організацій закрито, тому, ймовірно, надходження від ПДФО теж будуть не на звичному рівні".
За попередніми підрахунками Асоціації міст України, загалом сума втрат місцевих бюджетів тільки за податками (єдиний податок, ПДФО, рентні платежі, плата за землю, акцизи) становитиме щонайменше 6,3 млрд. грн, а загальні втрати можуть сягати 15,6 млрд. грн.