Попри всі обіцянки влади
Чернівці, субота перед Великоднем. Мою сусідку – лікарку "швидкої" забирають колеги у спецкостюмах. Діагноз невідомий, але логічно, що це не апендицит. Усі мешканці під’їзду в шоці, бо досі коронавірус був для нас лише статистикою. Коли емоції вщухають і вмикається здоровий глузд, розуміємо, що в таких випадках треба провести знезараження під’їзду.
Телефонуємо голові ЖБК, та у муніципальний контакт-центр Чернівців на номер 15-80 із запитанням, до кого звернутися щодо дезінфекції під’їзду у такому випадку як наш. Там відповідають, що НІЧИМ допомогти не можуть і дають номер мобільного, куди можна подзвонити.
Власниця мобільного пояснює, що вони можуть продезінфікувати під’їзд, але не сьогодні і не завтра, бо ж Великдень. І коштуватиме це, увага, 1200 грн з під’їзду. З розмови зрозуміло, що працюють "добродії" приватно. Чи вони мають якісь дозвільні документи і чому їхній номер видають в муніципальному центрі – не пояснюють.
Голова нашого ЖБК розводить руками, мовляв у кооперативу "дєнєг нєт, но вы держитесь" і пояснює, що дезінфекція не закладена в тариф квартирної плати. Якихось резервів, з яких можна заплатити вже, а потім зібрати ці гроші немає, бо ж з початком карантину люди й так вкрай погано платять за квартиру. Отже, якщо ми хочемо дезінфекцію, то ці 1200 грн треба збирати з мешканців. Хоча наш мер Олексій Каспрук ще 9 квітня запевняв, що дезобробка буде абсолютно безкоштовна і на неї виділять гроші з міського бюджету. До квітня, щоб ви розуміли, чернівецькі під’їзди не обробляли взагалі.
І поки міська влада десь там роздавала обіцянки виправитися і "Санітаб", ми зрозуміли, що зібрати з мешканців майже півтори тисячі гривень не дуже то й виходить, оскільки половина квартир у під’їзді здана студентам – квартирантам або ж працівникам закритого нині Калинівського ринку, а ті поїхали по селам додому. З п’яти квартир, що залишилися – в одній власне хвора, якій гроші потрібні на лікування, в другій – пенсіонерка з мінімальною пенсією, з якої просто нічого взяти. Ну і ще три родини, в кожній з яких по чотири роти, які щоденно хочуть їсти і яким треба скидатися майже по півтисячі гривень.
Сьогодні, 22 квітня, наш під’їзд досі необроблений. Чи має сенс дезінфекція аж на п’ятий день і далі – питання риторичне. Власне, і до хвороби нашої сусідки, ми мили сходи хлоркою самостійно, не сподіваючись на комунальні блага у вигляді дезінфекторів, але ж у випадку COVID-19 потрібні інші спецзасоби. Зрештою, сьогодні мерія Чернівців розмістила об’яву про безкоштовну роздачу деззасобу "Саніліт" (хоча спочатку мав бути скуплений міською радою "Санітаб"), в тому числі для ОСББ і ЖБК, але знов таки, нам у ЖБК треба платити тому, хто оброблятиме під’їзд.
Класика про спасіння потопельників досі невмируща, на жаль…