Мінус мільярд: Туристична галузь Львова підраховує збитки від карантину
Львів уже більше місяць живе в умовах карантину. З 16 березня у місті закриті усі заклади торгівлі крім продуктових крамниць, аптек та заправок
В цьому Львів не відрізняється від інших міст. Та не лише через це незвично пустими стали вулиці і площі центральної частини міста. Впродовж цілого року тут можна було бачити величезну кількість туристів. Для їх обслуговування у місті працювали сотні готелів, хостелів, приватних апартаментів та квартир, ресторанів, кафе, а також туристичні агенції, сувенірні магазини. Львів’яни вже почали скаржитися, що майже усі заклади у центрі міста орієнтовані на заможних туристів, а міська влада надає їм пріоритет перед місцевими мешканцями.
У 2006 році чинний міський голова Андрій Садовий вперше переміг на мерських виборах. Тоді його гаслом було "Львів відкритий для світу". Нова міська влада зробила ставку на розвиток туризму. Щоб зацікавити гостей ще чимось, крім архітектури, у Львові почали проводити різноманітні фестивалі: як гастрономічні (сиру і вина, пампухів), так і культурні. З них чи не найвідомішим став Leopolis Jazz Fest.
Завдяки цьому кількість туристів у Львові щороку зростала. За даними управління туризму міської ради, у 2018 році Львів відвідали 2,2 мільйони туристів, у 2019-у їх було вже близько 2,5 мільйонів. При цьому торік відсоток туристів з інших міст України зменшився з 43% до 35,7%, водночас зросла кількість мандрівників з інших країн. Найбільше Львів відвідало громадян Польщі (18,3%), Білорусі (6,6%), Туреччини (6,2%), Німеччини (5,4%). Також до Львова приїжджали туристи зі США (2,5%), Канади (1%) та Ізраїлю (1%). Побільшало візитерів з Литви (2,7%), Франції (1%) та Австрії (1%).
У 2018 році міський бюджет Львова отримав від туризму 151 млн грн, а у 2019-у - 196 млн грн.
Цьогоріч Львів розраховував на більшу кількість туристів і, відповідно, ще суттєвіші надходження до бюджету.
"Минулого року Львів відвідало 2,5 мільйона гостей. В середньому одна людина перебувала близько трьох днів і за день витрачала $70-90. При цьому, наприклад, німецькі туристи інколи витрачали у два-три рази більше. Ці гроші спочатку йдуть у малий і середній бізнес, а вже звідти у вигляді ПДФО у бюджет. Торік через ПДФО, який сплачували працівники туристичного бізнесу, Львів отримав близько 200 мільйонів гривень. Цього року ми розраховували на дещо більшу суму надходжень. В останні роки туризм зростав, багато нових ресторацій відкривалися, тому ми й у 2020-му прогнозували зростання. Зараз, зрозуміло, що в усьому світі ніякого туризму немає", - каже заступник міського голови Львова з питань розвитку Андрій Москаленко.
Щоб допомогти готелям та хостелам втриматися на плаву виконавчий комітет Львова тимчасово скасував для них туристичний збір.
"Торік місто отримало 10 млн грн з цього збору. Відповідно, можна говорити, що десь близько мільйона бюджет недоотримає на час карантину. На кінець квітня ми будемо бачити наповнення бюджету і зорієнтуємося, скільки ми втратили", - каже Андрій Москаленко.
У департаменті економічного розвитку міської ради наразі підраховувати загальні втрати Львова від припинення туризму не беруться.
"Це важко зробити, бо треба ще врахувати доходи бізнесу від відвідувачів. Попередні розрахунки – це мільярд гривень. Це втрати не тільки міського бюджету, а загалом міста", - каже директор департаменту економічного розвитку міської ради Ірина Кулинич.
Втім, деякі втрати можна порахувати вже сьогодні.
"Якщо проаналізувати середньоденні надходження від ПДФО, а це головний податок, який формує дохідну частину міського бюджету, то вони менші ніж в лютому більше ніж на 1 млн грн", - каже Ірина Кулинич.
У мерії не плекають ілюзій щодо швидкого відновлення туризму після завершення карантину.
"Ми розуміємо, що після завершення карантину для нас з точки зору туризму буде новий виклик. Це буде час для внутрішнього туризму, сподіваємося, що відкриється відповідна ніша, бо коштів в людей буде менше, щоб подорожувати за кордон. Також робимо ставку на діловий туризм. Ми прийняли рішення про розробку антикризової стратегії, маркетингового плану. Для нас це велика кількість робочих місць. В пікові навантаження це близько 15% зайнятого населення Львова", - каже Андрій Москаленко.
Вже цього тижня міська влада починає перемовини з представниками індустрії гостинності та туризму щодо того, яких антикризових заходів потрібно буде вживати.
"Будемо спілкуватися з готелями, закладами громадського харчування, туристичними агенціями. Будемо ставати питання планування подій, багато з яких не відбулося, і ми не знаємо коли вони зможуть відновитися. Після завершення карантину можна буде планувати якісь пікові сезони, адже багато фестивалів скасували, або в найближчий період вони будуть перенесені. Ми розуміємо, що і рекламні бюджети, з яких фінансуються багато фестивалів і подій, будуть компаніями скорочені", - пояснює Андрій Москаленко.
Він прогнозує, що туристів заманюватимуть знижками на послуги та різноманітними акціями, як це вже було після кризи 2009 року, коли була запущена промоційна акція "Вихідні у Львові за півціни", та кризи 2014 року, коли діяла акція "Вдвічі більше Львова". Тоді гості міста, що забронювали одну добу в готелі, другу отримували безкоштовно. В акції також брали участь хостели, заклади харчування та туристичні фірми, які теж надавали знижки на свої послуги.