Я натрапив уже на 2 випадки, коли викладачів обговорюють та хейтят в соціальних мережах. Вчителька географії переплутала Океани, а викладач з математики віднімаючи "30,2 — 2,2", замість відповіді "28", написала на дошці "18". Далі почався треш
Матюки, негатив та ненависть в бік викладачів.
Обговорення в соціальних мережах і показ у всіх новинах країни.
ЖАХ! ТІЛЬКИ ПОДИВІТЬСЯ НА ЦЕ ! ВИКЛАДАЧ ПОМИЛИВСЯ! КАРАУЛ!
Коли я читав це все, то у мене в очах пролітало все життя і в голові з'явилося 1000 запитань.
Звідки стільки ненависті?
Звідки стільки неповаги?
І найголовніше питання : "ДЕ ВАШЕ РОЗУМІННЯ!?"
Відмотаємо життя на 3 тижні назад.
Ще 3 тижні тому міг би хтось з вас подумати, що всю школу доведеться перемістити в комп'ютер?
Могли б ви подумати, що це взагалі реальна історія?
Ми поступово до цього йшли, АЛЕ все сталося миттєво і діяти потрібно було негайно.
Я викладаю Англійську мову.
Я маю досвід в офлайн викладанні і (вже) онлайн викладанні.
Трохи розповім вам про це з боку викладача, а не батька. Викладання онлайн це:
Замінити дітям підручники на онлайн матеріали
Під'єднати кожну людину до уроку (це вкючає в себе: пошук акаунта, настроювання мікрофона, камери, "а у мене це не працює, а от цього в мене немає")
Розібратися Ху Із Ху (хто такий "ВанЧоУс228", "Алиса_Bad_girl", "Nikita_F*ck_Y"
Переконатися, що всі присутні на уроці :
- Я Вас не чую
- Включи динаміки (пишу йому я)
- А у мене їх немає
Ось і поговорили
Розібратися з батьками
Татусі в трусах на задньому фоні, бабусі, які в цей час гладять і підказують своїм онукам, батьки, які дивляться телевізор на дивані - це тільки мала частина історій.
Папуги і їм подібні
Ви б змогли зосередитися, коли папуга підключається до вашої дискусії і починає бути найактивнішим учасником бесіди?
Брати/сестри, які кричать, виривають мікрофон і відволікають своїх старших
Учні, у яких сніданок починається під час уроку і кінцева відповідь перетворюється в набір слів через те, що пластівці в роті заважають нормально висловитися.
Однокласники, яким набагато цікавіше дізнатися, які пластівці їсть їх друг, ніж нову тему уроку.
Учні, у яких заняття проходять в ліжку, в піжамі, тому що вони ще не вставали.
Мені продовжувати?
Це частина того, з чим ми, викладачі, зараз стикаємося.
До звичайного викладання у нас додаються ще десятки обов'язків, а для цього ми повинні бути програмістами, психологами та вихователями.
Цей пост не для того, щоб поскаржитися.
Мета цього посту в тому, щоб до викладачів проявили повагу і увійшли в їхнє становище.
У тому, щоб у цей непростий період ми об'єднувалися, а не шукали якісь вади.
Викладачі та батьки працюють над спільним проєктом.
Вони працюють над майбутнім дітей.
Я знімаю капелюх перед кожним викладачем, який незважаючи ні на що продовжує робити внесок у наше майбутнє - в наших дітей.
Всім здоров'я !