Місцеві вибори в Україні як, власне, і все решта в країні – освіта, медицина, реформи, опинилися під загрозою. З одного боку, тупиковий розвиток подій в бік скасування чи перенесення виборів виглядає нереальним, адже він не передбачений жодними законами. З іншого – коли у нас зважали на такі "дрібниці", як невідповідність законодавству? Тим паче, що епідемічна ситуація сприяє перенесенню виборів. Та і приклади в цивілізованому світі, на який ми нібито рівняємося, вже є: близько двох десятків країн свої вибори перенесли. Щоправда, весняні або літні, а не осінні, як у нас
ЗеВлада в центрі наразі ще не визначилася, що їй вигідніше: усе-таки проведення виборів чи їх скасування. Бо якщо раніше йшлося про те, щоби чимшвидше брати владу на всіх рівнях у свої руки, щоб викорінитися в регіонах, то з початком епідемії і всіма наслідками невмілої боротьби з нею шанси на місцевий ЗеУспіх тануть, як весняний сніг.
Що би не вирішила влада згодом, наразі зареєстрований у парламенті законопроєкт про внесення змін до державного бюджету України на 2020 рік (№3279), котрий передбачає зменшення видатків на організацію, підготовку та проведення місцевих виборів більше ніж в два рази – з 2 млрд 154 млн 988 тис грн до 1 млрд грн. ЦВК висловлює стурбованість.
"Коронні" доброчинці
Тим часом, поки політично триває невизначеність, з медичної точки зору досить все зрозуміло – до виборів, якщо вони й відбудуться, доживе не весь електорат. Тому до області зачастили благодійники. Усі везуть і дарують корисні штуки, які потенційний електорат мають фізично врятувати.
Співголова парламентської фракції "Опозиційна платформа - За життя" (ОПЗЖ) Юрій Бойко минулого тижня відвідав у с. Банчени Чернівецької області центр реабілітації "Віра, Надія, Любов", більше відомий, як дитячий притулок при монастирі УПЦ МП, де настоятелем архієпископ Лонгін (у миру – Михайло Жар, як подейкують – особистий приятель президента-втікача Януковича). Одне з приміщень центру перепрофільоване для прийому інфікованих коронавірусом. Бойко привіз в центр тести, маски, апарати штучної вентиляції легенів (ШВЛ). Заодно покритикував "папєрєдніків", які, мовляв, знищили медичну галузь.
Вадим Новинський під час візиту до притулку при монастирі УПЦ МП
Наступного дня після Бойка до Чернівців завітав його колега по ОПЗЖ Вадим Новинський (разом з митрополитом УПЦ МП Онуфрієм). Ці передали апарат ШВЛ обласній клінічній лікарні. Також, мабуть, хотіли про "папєрєдніків" щось сказати, але перешкодила місцева журналістка, яка невинно поцікавилася, чи не означає цей візит, що Новинський буде "смотрящим" за областю. Знервувала гостей і зіпсувала благолєпну картинку.
Саме ці візити "опезежистів" навряд чи мають "мерські" наміри – швидше, плани на ради ОТГ, районів і області. Чого-чого, а реваншу ці сили прагнуть як ніхто. Хоча жодної мало-мальськи відомої кандидатури на керівника міста вони не засвітили.
А от "доброчинність" ще одних "вчорашніх" - "народнофронтовиків" - цілком вписується в прагнення продовжити міське головування. Спочатку екс-нардеп в НФ Максим Бурбак урочисто передав міській лікарні №1, яка приймає пацієнтів з коронавірусом, 1000 респіраторів, 135 костюмів індивідуального захисту для працівників медгалузі та 13 тисяч латексних рукавиць. Це все – від Фонду Яценюка. При передачі був мовчазно присутній чинний Чернівецький міський голова Олексій Каспрук – колишній (формально) однопартієць Бурбака. Згодом Бурбак додав ще 2 тисячі масок та респіраторів, 80 костюмів і настінні дозатори кисню зі зволожувачами (частину, правда, перекинув у лікарню на "своєму" окрузі в Хотині, від якого колись був обраний). Не до кожного благодійника на акцію сам мер приходить помовчати.
"Чинний коронований"
Завжди чинний очільник міста має трохи більше шансів перемогти опонентів-новачків – хоча б тому, що він за час своєї каденції стає як мінімум впізнаваним. Чернівецький міський голова Олексій Каспрук на цій посаді добуває вже другий термін: вперше обраний 25 травня 2014 року, і знов переобраний 15 листопада 2015-го. Більше того, його прізвище добре відоме чернівчанам ще й завдяки світлій пам’яті, яку залишив по собі його батько Павло Каспрук, котрий упродовж 1985-1991рр. – до самої смерті від важкої хвороби – керував містом. Але впізнаваність і династійність мають і свої мінуси: відсоток ненависників зростає прямо пропорційно до популярності. Олексій Павлович уже й прецедент мав: коли в міській раді кількість ненависників зашкалила, депутати його навіть усунули від мерства. Та він відсудив посаду і повернувся. І тут грянула епідемія. А вона не лише робить міського голову учасником щоденних прямих ефірів, під час яких він повідомляє городянам суспільно важливу інформацію. Епідемія зробила мера відповідальним за всі наслідки ситуації. Кожне його рішення тепер обговорюється: від соцмереж до карантинних кухонь чернівчан. Бо чим ще займатися у вимушеній ізоляції, як не критикувати мера, який, наполягає на карантині і навіть "закрив міські парки", та ще й "щовечора піариться в ефірі"? Тож коронавірус – сумнівний помічник сьогоднішньому чиновнику у завтрашніх виборах…
Фальстарт "коронних перегонів"
Ще наприкінці минулого року Інститут досліджень регіонального розвитку України провів опитування громадської думки в Чернівцях. Серед іншого, респондентів чомусь запитали: "Якби партія, якій ви довіряєте, висунула кандидатом на міського голову жінку: чи проголосували б ви за такого кандидата?". І 45,9% опитаних відповіли, що "так". Інформацію про це жваво публікували місцеві ЗМІ, деякі ілюстрували її світлиною народної депутатки попереднього скликання Оксани Продан. Яка також є дружиною місцевого діяча, секретаря Чернівецької міськради і найзапеклішого опонента чинного міського голови Василя Продана. Василю Сафроновичу, хоч і приписують майстерність у плетінні інтриг, у Каспрука він навряд чи виграє. А от Оксана Петрівна з її харизматичністю цілком здатна обставити опонента. Вочевидь, на це і ставила команда Продана і його (звісно, не формально) партія "Рідне місто". Але коронавірус змішав карти.
Поспішили і наближені до "Рідного міста" експерти з оприлюдненням ще одного припущення – такого собі "альтернативного плану Б", згідно з яким допускається, що компромісною фігурою, яку на мерство можуть висунути "Рідне місто" і "Слуга народу", може стати чинний голова облдержадміністрації Сергій Осачук. Аргументують тим, що посада його в світлі реформи децентралізації ненадійна, а гарантій на подальше призначення префектом – жодних. Тож, мовляв, чому б і ні?
Корона не тисне
Попри те, що чиїсь мрії на мерське крісло епідемія успішно перекреслила, хтось інший нею вдало скористався. Ідеєю "жінки на мерство" може в силу своєї політичної недосвідченості надихнутися місцева лікарка-інфекціоністка Ольга Кобевко. Донедавна – депутатка обласної ради від "Самопомочі", вона вчасно "зістрибнула" з депутатства, сподіваючись встигнути відсторонитися від заплямованих скандалами місцевих представників "Самопомочі", аж тут коронавірус в поміч. Уже ніхто не згадує політичного минулого депутатки, натомість усі знають лікарку, яка хоч і має менший за інших колег досвід чи регалії – але не пропускає ефірів у соцмережах та на місцевих телеканалах, а також не відмовляється від інформаційної підтримки люблячого батька-власника невеликої місцевої газети. І хоч амбіції лікарки, швидше, спрямовані на парламентське крісло, її батько, згадуючи власні політичні ігрища у кучмівські часи і написи на парканах "Кобевко – губернатор!", напівжартома каже, що то було "передбачення для Олі". Тому можна припустити, що запаморочення від успіху може штовхнути її і у вир мерських перегонів.
"Корональні явища" в місцевому політикумі
Логічно і традиційно у місцевих виборах беруть участь парламентські партії. Найчастіше вони висувають своїх кандидатів на ключові виборні посади – навіть якщо не претендують на перемогу. Це такі собі "корональні діри на Сонці" - області у сонячній короні, де знижена густина та температура плазми. Тобто якщо партія – це Сонце, то такі кандидати дещо менш яскраві, скажемо так.
Отже, Від ВО "Батьківщина", вочевидь, традиційно балотуватиметься керівник міської парторганізації і очільник департаменту капітального будівництва ОДА Олександр Пуршага. Від БПП чи не найменш забутим після провалу політсили на парламентських виборах сьогодні залишається екс-в.о. голови ОДА Михайло Павлюк.Та швидше, БПП висуне якусь непрохідну кандидатуру просто "заради мистецтва". Можливо, це буде підприємиця, членкиня міськвиконкому і екс-кандидатка в народні депутати по 201 округу від БПП в 2019 році Наталія Фрунзе. Тим паче, що на одному з недавніх публічних заходів, де вона ділилася досвідом балотування, вона заявила, що обов’язково балотуватиметься ще. Жодного явного кандидата наразі не "засвітили" ні ОПЗЖ, ні партія "Голос".
Серед "важковаговиків": від "Слуг народу", компромісними кандидатурами могли би стати чинний голова ОДА Сергій Осачук або екс-народна депутатка, дружина секретаря міськради і фактичного (неформального) очільника місцевої партії "Рідне місто" Оксана Продан. З кандидатів від непарламентських сил маємо чинного мера Олексія Каспрука.
Але городяни настільки втомилися від перманентного протистояння в Чернівцях "Рідного міста" і "Народного фронту", Василя Продана і Олексія Каспрука, мера і депутатського корпусу – результатом чого є практично завалена робота в місті, що вже навіть мріють про нове обличчя, обрамлене "мерською короною". І мають надію на "темну конячку", яку запропонує якась місцева нова ініціатива… Якщо коронавірус не переможе раніше.