Результат протистояння останнього місяця в Рівненській облраді: розкол у фракціях "Європейської солідарності", "Батьківщини" та Радикальної партії та знищена фракція УКРОПу. Ще після першого пленарного засідання 13 березня, почались перемовини про зміну голови облради вже на наступній сесії. В боротьбу знову включились Світлана Богатирчук-Кривко та група Ігоря Палиці в особі нардепа Олександра Аліксійчука. Який вже не вперше безуспішно пробує посадити в крісло голови свого помічника, депутата облради Володимира Муляра
Минула п’ятниця мала стати непростим днем для голови Рівненської обласної ради Олександра Данильчука. У переддень, на засіданні президії облради таки поставили у порядок денний питання про недовіру Данильчуку і прибрали питання про звільнення заступника голови облради Олексія Бучинського. Та за сценарієм сесії, все пішло інакше.
Режисура сесії Рівненської облради була написана, як в старі добрі часи: молодики спортивної зовнішності, багато поліції і перформанси у стилі політичного абсурду. Все почалось з появи двох екс-депутатів облради від Радикальної партії Володимира Ковальчука та Андрія Сайчука. Минулого року їх позбавили депутатських мандатів, але нещодавно вони оскаржили це рішення в суді. Тому з’явились на сесії і сіли на свої колишні місця. Рішення суду ніби є, але в апараті обласної ради та в територіальній виборчій комісії його не бачили. Хоча, за Законом, саме ТВК надає депутатський мандат. Володимир Ковальчук, який колись був головою облради, це очевидно мав би знати. Однак мабуть цього дня, йому відводилась якась інша роль.
Загалом, тут варто зробити відступ, щоб читач краще зрозумів, хто ж такий Володимир Ковальчук. Це молодий політик, який починав свою кар’єру в Українській Народні Партії в оточенні нині покійного народного депутата Василя Червонія. Потім був в близькому оточенні народного депутата від Народної партії Литвина, Миколи Шершуна. У 2015 році став депутатом обласної ради від Радикальної партії і стараннями Олега Ляшка став головою ради. Але не надовго. За півроку, депутати обласної ради йому оголосили недовіру. Пізніше, Ковальчук і його побратим по партії Андрій Сайчук стали причиною конфлікту у фракції радикалів і їх виключили з фракції і позбавили депутатських мандатів. Ковальчук швидко знайшов інше тепле місце і став головою Української зернової асоціації.
Своїй здатності триматись на плаву в політиці і владі Володимир Ковальчук завдячує київському бізнесмену Олександру Лабенському. Саме він, завдяки своїм зв’язкам і ресурсу, просуває політика у владній ієрархії. Цього дня, Ковальчук і Сайчук були першим актом п’єси під назвою "сесія обласної ради". Скандал, сварки, штовханина з поліцією та майже півторагодинна затримка початку сесії. Зрештою екс-депутатів вивели з зали і засідання розпочалось.
Першим питанням було затвердження порядку денного сесії. Заступник голови облради Олексій Бучинський вніс пропозицію повернути в порядок денний питання про своє звільнення. І ця пропозиція набрала потрібну кількість голосів. Питання додали до порядку денного. Стало зрозуміло, що "Свобода" вирішила йти ва-банк.
Наступним, на голосування поставили пропозицію, зняти з порядку денного питання про недовіру голові обласної ради. "За" - проголосувало 37 депутатів. Стало зрозуміло, що Данильчуку вдалось таки домовитись з більшістю депутатів і втриматись в кріслі. "Свободівці" помітно занервували. Такий результат голосування міг свідчити про те, що необхідні голоси знайдуться й за звільнення їхнього побратима Бучинського.
Найцікавіше почалось при обговоренні бюджетних питань. Депутатам пропонували виділити 30 мільйонів на різні об’єкти в області. Саме цим "купував" депутатів Данильчук, нібито обіцяючи по мільйону гривень на округ тим, хто підтримає зняття питання недовіри з порядку денного. Депутати від "Свободи" зчинили галас вимагаючи перелік об’єктів, на які виділяються кошти. Зрештою сесію вирішили перенести на середу, 18 березня. І на цей день підготувати детальний перелік того, на що саме мають бути виділені ці 30 мільйонів.
Та введення картину внесли свої корективи. Друге пленарне засідання сесії Рівненської облради змістили на вівторок, 17 березня. Через заходи запобігання поширенню коронавіруса, сесію вирішили проводити без журналістів і запрошених. Забезпечивши пряму трансляцію в місцевих ЗМІ. Нажаль трансляція не передавала тієї атмосфери, яка була в сесійній залі. Особливо коли більшість депутатів з обох сторін зрозуміли, що їх "розвели як кошенят".
З порядку денного спочатку зняли питання про звільнення заступника голови Олексія Бучинського. А потім й проголосували за передачу половини коштів на потреби боротьби з коронавірусом. Обіцяне фінансування об’єктів в округах депутатів, які підтримали Данильчука, відклали на потім. Зрештою, після сесії залишились незадоволені всі.
Особливо депутати Олександр Ширяєм, якого виключили з фракції Радикальної партії. Та депутати Генадій Шевченко та Леонід Назарчук, котрі покинули фракцію УКРОП. Попри те, що Олександр Данильчук втримався в кріслі голови обласної ради, це крісло почало ще більше під ним хитатись. Ті хто його підтримали, залишились вкрай незадоволені. І якби питання про недовіру поставили на голосування зараз, то воно легко набрало б більше 40 голосів.
Серйознішою загрозою для Данильчука є Світлана Богатирчук-Кривко. Яка залучила в процес екс-депутата, директора ПАТ "Рівнеазот" Михайла Заблуду та екс-спікера парламенту Володимира Литвина. Зміна ситуації в країні повернула інтерес до Рівненщини Дмитра Фірташа. Область давно знаходиться в зоні інтересів олігарха, якому належить "Рівнеазот". Посада голови облради потрібна для підготовки до місцевих виборів. Тому розслаблятись Данильчуку зарано. Особливо зважаючи на те, що раніше він міг розраховувати на 25-30 депутатів, а зараз – максимум на 10.