Президент Володимир Зеленський не погодився на капітуляцію під час грудневої зустрічі в Парижі в "нормандському форматі". І як мінімум змусив рахуватися з собою і Путіна, і Меркель, і Макрона
Але, судячи з усього, голова ОП Андрій Єрмак вирішив "виправити" цю ситуацію і виставити Зеленського "слабаком", який вже готовий до "прямого діалогу" з ОРДЛО. Робить він це через недогляд або зі злим наміром – питання, на яке повинен відповісти сам для себе Президент, а нас цікавить, чим це обернеться для України.
Перше і головне. Прямі контакти українських офіційних осіб із представниками ОРДЛО – це табу. Чому? Тому що, це дає можливість Росії наочно обґрунтувати для Заходу, що в Україні "громадянський конфлікт", а вона тут ні до чого. Франція і Німеччина будуть дуже раді обманутися і заявити: як чудово, що нарешті сторони "громадянського конфлікту" стали розмовляти між собою. І запитати: так, це, може бути ми вже не потрібні? Як-небудь домовляться? Та й санкції можна з Росії знімати, коли вже пішов процес "діалогу".
Так ось Єрмак взяв, та й почав порушувати це табу. Зокрема, мова про його візити в Мінськ на зустрічі ТКГ за участю заступника голови АП РФ Дмитра Козака. Ну та Бог з ним. Мовляв, почав складатися формат "Єрмак-Козак" і рухаємося до миру. Але ось невдача. Єрмак все ж таки представляє там Зеленського, а Козак – Путіна. І ось починає виглядати так, що Козак (читай Путін) зовсім запресував Єрмака (читай Зеленського). Або як ще інакше трактувати те, що після вчорашнього засідання ТКГ у росіян і ОРДЛО було просто свято якесь.
Спочатку з ОРДЛО розповіли всьому світові, що Єрмак погодився на "прямий діалог" з ними в рамках якогось Консультаційної ради, потім це підтвердив Козак, і прес-секретар самого Путіна Пєсков йому піддакнув. А що з боку Єрмака чути? А нічого крім скупого повідомлення від Офісу Президента – мовляв, ми домовилися про створення Консультаційної ради. А що з "прямим діалогом"? Єрмак мовчить "як риба об лід" і, незрозуміло як трактувати це мовчання: так, погодилися на "прямий діалог", але боїмося про це сказати чи ні, не погоджувалися, Козак все бреше, але так не "дипломатично" буде сказати. Втім, домовлялися чи ні, вже і не важливо. Що росіяни брешуть Єрмак точно не скаже, навіть, якщо вони брешуть або, скажімо так, "по-своєму трактують" результати спілкування в Мінську. Просто тепер Путін буде дуже впевнено говорити і Меркель, і Макрону, і Зеленському – послухайте, ну ось голова ОП Андрій Єрмак погодився на "прямий діалог". Де він цей діалог? Знову Україна порушує дане слово?
Таки Єрмак доїздився до Мінська. У Зеленського у міжнародному діалозі стало на один аргумент менше, а у Путіна – більше. А хіба такий результат повинна була принести діяльність Єрмака? Або у нього завдання з іншого "центру"? Наприклад, завдання, ось такими ляпами підвести Зеленського до капітуляції? Або завдання показати Зеленського президентом нездатним привести Україну до миру, що той обіцяв зробити на виборах?
Припустимо, що Єрмак творить все це по недомислу. І тому є певні докази. Ось, наприклад, радник секретаря РНБО Сергій Сивохо повинен був презентувати платформу Національного примирення. Презентацію зірвав Нацкорпус, який пов'язують із Арсеном Аваковим. А секретар РНБО Олексій Данилов заявив, що його радник не уповноважений представляти РНБО – іншими словами, він Данилов не має до цієї платформи жодного стосунку. Як це? Це ж ваш радник, призначений Зеленським? І знову Зеленський виглядає слабким президентом. А адже саме Єрмак, що відповідає за російський напрямок, і вже наділений всією владою керівника ОП (не просто помічник президента, який відповідає за міжнародку) мав скоординувати дії Сивохо, Данилова та так, проконтролювати, щоб "орли Авакова" не заважали. А якщо на Авакова у нього немає управи, то краще було захід Сивохо і не планувати, бо знову страждає імідж президента. Але Єрмак знову допустив бардак.
Знову-таки, якщо Єрмак такий друг Козака, то чому Віктор Медведчук створює парламентську групу нормандського формату, що не могло обійтися без благословення Путіна? А Зеленський і Слуги народу знову на "підтанцьовках".
Висновок напрошується один – з якої б причини не діяв Єрмак, але всі його дії тільки погіршують позицію Зеленського у "нормандському форматі". І ці проколи не перекриєш обміном полоненими, тому що, для Заходу – це в першу чергу плюс в карму Путіна, а Зеленський стараннями Єрмака починає виглядати як ненадійний партнер. А це вже небезпечно не тільки для Зеленського, а і для України.