Експерти вважають, що під час виборів мера львів'яни обиратимуть між стабільністю і бажанням змін
Через вісім місяців, 25 жовтня, в Україні мають відбутися чергові місцеві вибори. Зокрема, мера і міську раду обиратимуть у Львові. Соцопитування агенції "Фама" за жовтень 2019-го виявило, що 36,8% львів’ян хочуть бачити міським головою чинного мера Андрія Садового, який керує містом із 2006-го. 14% - представника крайньої правої партії "Свобода" Руслана Кошулинського. 7,2% депутата від "Європейської солідарності" (ЄС) і ексголову Львівської обласної державної адміністрації (ЛОДА) 2014-2019 років Олега Синютку. Водночас 40,7% львів’ян визначилися з вибором, 26,4% схиляються до вибору за одного з кандидатів, а 14,5% вагаються між кількома кандидатами. 18,4% не визначилися. Критики цієї соціології кажуть, що вона упереджена на користь Садового.
Садовий vs Кошулинський
Соціологічна група "Рейтинг" провела ще не опубліковане дослідження щодо рейтингів кандидатів у мери Львова. Керівник "Рейтингу" Олексій Антипович розповів RegioNews без називання цифр, що двома реальними претендентами на пост мера наразі є Садовий та Кошулинський.
"Реальними кандидатами є Садовий і Кошулинський, які вже зустрічалися в другому турі на минулих місцевих виборах. Водночас Кошулинський досить впізнавана та позитивно сприйнята особа у місті. Щодо решти прізвищ, то це представники різних політичних сил, які мають більшу чи меншу підтримку. Та вони навіть близько по рейтингу не стоять до фаворитів. Початок кампанії досить прогнозований – два лідера й решта, яка поки що відпочиває", – каже Антипович.
Львівська консультантка з політичного піару Наталя Міхнова вважає, що мерська кампанія мала б стартувати вже давно, але наразі виглядає млявою.
"Кандидати, які планують перемагати, мали б стартувати за рік, а краще за два до виборів. Якщо згадати переможну кампанію Садового 2006-го, то він почав інтенсивну роботу за два роки. Це не були поодинокі плакати чи білборди, а повноцінна інтенсивна робота - постійні зустрічі, присутність в масмедіа. Зараз кампанія натомість млява", - каже Міхнова.
Львівський політолог Тарас Радь вважає, що зараз зарано говорити про лідерів. "Симпатії будуть коливатися, залежно від подій в країні", - каже Радь.
Стабільність vs набридливий застій
"Карта Садового буде вирішальною в цій кампанії. – каже Міхнова. - Якщо він піде на четвертий термін, то боротьба буде серйозною. Його рейтинг не такий високий як раніше, але залишається на рівні. Маємо дві тенденції, пов'язані з його кандидатурою. Перша – "набрид за 15 років". Друга - "аби не гірше". Другою картою може грати команда Садового, яка виступатиме за стабільний поступовий розвиток. Першою – проти нього".
Садовий протягом минулих років кілька разів заявляв, що не буде балотуватися на наступних виборах. Проте Міхнова каже, що це не вперше він заявляє, що не піде на вибори, але додає, якщо "громада попросить", то може й піти. Тож так само може вчинити й цього разу. Протягом певного часу, за словами експертки, він розглядав варіант можливого наступника на посту мера - заступника Андрія Москаленко, проте той надто м’яка особа на цю посаду.
"Москаленко - сильний менеджер, але надто слабкий як на мера, задобрий і зам'який на такий пост", - резюмувала Міхнова.
Натомість Тарас Радь вважає, що Садовий обіцяв не йти на вибори за інших політичних обставин – до того, як його партія "Самопоміч" із тріском пролетіла на парламентських виборах в липні 2019-го. У 2014-му "Самопоміч" отримала майже 11% голосів і 32 мандати у Верховній Раді, тож мер Львова обґрунтовано міг розраховувати вийти на всеукраїнський політичний рівень. Натомість на дострокових виборах 2019-го "Самопоміч" взяла 0,62% голосів.
"Садовий обіцяв не йти на четверту мерську каденцію до того, як "зелена хвиля" накрила Україну. – каже Радь. - До літа 2019-го він і "Самопоміч" воювали на кілька фронтів – проти експрезидента Порошенка в Раді, проти "Свободи" на рівні міської ради і проти ставленика Порошенка Синютки в області. Порошенко навіть розв’язав "сміттєву війну" проти мера Львова", - каже Тарас Радь.
У травні 2016-го внаслідок пожежі на Грибовицькому сміттєзвалищі під Львовом загинули рятувальники. Сміттєзвалище, яке давно мали закрити, закрили. Влітку того ж року виникла проблема браку місць, куди вивозити сміття з міста. Причиною відмови інших міст приймати львівське сміття могла стати відмова фракції "Самопоміч" в Раді голосувати за законопроекти, ініційовані президентом.
"Для Садового Львів - форпост для подальшого політичного майбутнього. – продовжує Радь. - Він не планує йти з політики. Радше хоче знову спробувати наступати на Київ, коли настане сприятливий час. Для Синютки Львів - спосіб застовбити місце за "ЄС", у якої здувся рейтинг у 2019-му, порівняно з 2014-им. "ЄС" потрібні перемоги, щоб показати, що вони ще мають силу. Для Кошулинського і "Свободи" "битва за Львів" - давня війна, яка триває багато років. Зараз у "Самопомочі" найбільша фракція у львівській міській раді – 24 із 64 депутатів. Але у 2010-2015 роках у "Свободи" було 44 мандати. Вона практично керувала містом, блокувала дії мера. Це був для них золотий час. Вони б хотіли повернути собі контроль над містом. "Голос" теж грає на цьому національно-патріотичному полі й хоче здобути місто. А для "Слуги народу" Львів - спосіб закріпитися у регіонах. У них власна законодавча і виконавча вертикаль. Залишилось взяти місцеве самоврядування і закріпити за собою великі міста – Київ, Дніпро, Харків, Одесу, Львів".
Супрун у мери?
Наталя Міхнова не виключає, що крім фаворитів напередодні виборів може з’явитися "темна конячка", яка переплутає карти. Як от Уляна Супрун, яка начебто вела переговори з "Голосом", щоб балотуватися на пост мера Львова.
"Супрун - прекрасний політик національного масштабу. – каже Міхнова. - Очевидь, протягом найближчих років вона не повернеться на пост міністра охорони здоров’я. Займатися просвітництвом - така собі позиція для фігури її рівня. Якщо б вона стала мером, могла б показати зміни не лише в медицині, але теж в справі громадського транспорту, ремонту доріг, садочків, шкіл. Вона дуже фаховий управлінець і сильний гравець, який вміє боротися зі схемами, корупцією. Очевидно, переговори з нею були, але їх результат невідомий".
Головна проблема Львова – міський транспорт
Щодо головних проблем, які підійматимуть кандидати, це міський транспорт, дороги та інфраструктура.
"Для Львова головною є транспортна проблема - якість транспорту, його графік, погані дороги, корки, брак паркомісць в центрі. – каже соціолог Олексій Антипович. - Це невигідно вирізняє Львів, порівняно з сусідніми Тернополем чи Івано-Франківськом. У Львова, загалом, ті самі проблеми, що в інших 24 обласних центрах. На фоні інших міст він середнячок за рівнем якості життя, хоча колись був у топі. Це не так Львів просів, як стало краще в інших містах. Відповідно є тупцювання на місці. Запит на зміни у львів’ян великий, попри непогану підтримку Садового. Тож на виборах будуть вибирати з двох концепцій – "аби не гірше" і "зміни на краще". Садовий навряд запропонує щось нове. Його конкуренти пробуватимуть. Змагатимуться концепція сталого і змінного Львова".
"Набір клопотів міста відомий – сама міська рада та Інститут розвитку міста про це пишуть у звітах про "Якість життя у Львові". – каже Міхнова. - Якщо 15 років тому все було просто, проблеми міста були на поверхні - комунальні проблеми, ліфти не працюють, дахи течуть, теплу воду дають по годинах, то за 15 років все змінилося. Кандидатам тепер доведеться грати тонше, шукати болючі точки. Але цього недостатньо. Слід ще показувати позитивну картинку майбутнього. Як має виглядати місто через 10-15 років. Хто зуміє намалювати красивішу картинку майбутнього, той матиме більші шанси перемогти".
"Головні теми, які експлуатуватимуть - транспорт, сміття і сміттєпереробний завод, а також децентралізація, тобто приєднання до Львова навколишніх сіл, створення Львівської агломерації. Це в майбутньому - переговори з сільськими радами", - каже Тарас Радь.
На кого ставить президент?
Тарас Радь вважає, що Садовий радий нав’язати співпрацю з президентом, і щоб той підтримав чи бодай був нейтральним до нього під час виборів. У мера Львова немає конфліктів із Зеленським, як було з Порошенком, тож співпраця можлива. Але про успіх переговорів взнаємо, якщо будуть позитивні домовленості між Садовим і Зеленським.
"Слуга народу" може також поставити на виборах на когось із бізнес-середовища, на зразок ексглави ЛОДА липня-серпня 2019-го Маркіяна Мальського. Це може бути особа, яка не має відношення до політики, але фахівець у своїй сфері. Від "Голосу" теж наразі немає кандидата. Спочатку там розглядали кандидатуру підприємця, співзасновника мистецького об'єднання "Дзиґа", представника "Української галицької партії" (УГП) Ярослава Рущишина. Але це було в умовах, коли "Голос" і УГП йшли в союзі на парламентських виборах. Тепер між ними тріщина, і питання, чи підуть разом. Також "Голос" вів переговори з колишньою в.о. міністра охорони здоров’я Супрун. Наче вона мала подумати і вирішити, чи хоче брати участь. Також начебто хотів іти в мери співвласник мережі креативних реставрацій "Холдингу емоцій "Фест!", бізнесмен Андрій Худо", - каже Тарас Радь.