Міністерство енергетики і захисту довкілля стало одним з кількох відомств, яке отримало не лише нового керівника, але й повністю нову структуру.
В одне відомство поєднали два, які раніше часто конкурували. Це міністерство енергетики та міністерство екології і природних ресурсів.
У сфері відповідальності відомства - як енергетичний баланс країни, енергетична інфраструктура, питання видобутку, імпорту і транспортування енергоносіїв, так і екологія, природні ресурси. Не лише енергетичні, але й водні та лісові.
Як пояснив прем'єр Олексій Гончарук, йдеться про "об'єднання екології і природних ресурсів та міністерства енергетики на базі Мінекології". Тобто головним має бути довкілля.
"Це міністерство енергетики приєднується до відомства, яке відповідало за захист довкілля, - заявив пан Гончарук. - Для нас захист довкілля є пріоритетом. У світі є тренд на те, щоб енергія була чистою. Традиційно енергетика - це один з найбільших забруднювачів взагалі. Тому цей вектор не лише в тому, щоб робити електроенергію дешевшою, доступнішою, але й в тому, щоб мінімально шкодити довкіллю".
У рішенні про об'єднання є не лише добрі наміри, але і суто практичні мотиви.
"Міністерство енергетики відповідало значною мірою за видобуток вугілля, природний ресурс. Міністерство екології та природних ресурсів відповідало за ДержГеоНадра. То в кого має бути вугілля - в Міненерго чи в Держгеонадрах? Не зрозуміло".
За задумом нової влади, до сфери компетенції міністерства належатимуть не лише надра, а й загалом природні ресурси. Олексій Гончарук каже, що цьому ж відомству будуть підпорядковані і Агентство лісових ресурсів, і Держкомзем.
"Треба об'єднати базу даних про природні ресурси. У нас земля, вода, надра, ліс - це все зараз безтолково розірвано між різними органами. Немає однієї нормальної кадастрової карти, яку ти можеш притомно відкрити і подивитися", - каже прем'єр.
Він додає: "Міністерства не витесані у камінні. Якщо ми побачимо, що якесь з цих рішень було не дуже вдалим і не спрацювало, ми зробимо роботу над помилками".
Нове міністерство енергетики і захисту довкілля очолив 35-річний Олексій Оржель, колишній підлеглий нового прем'єра у BRDO - Офісі ефективного регулювання.
Там він завідував сектором енергетики. Він є магістром з енергетичного менеджменту і отримав диплом КПІ.
За офіційною біографією, від 2006 по 2014 працював у Національній комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики, а з 2014 очолював Українську асоціацію відновлювальної енергетики.
Він сам пояснив логіку злиття двох міністерств на своєму першому брифінгу так: "Зважаючи на ті глобальні тенденції, що є у світі, зокрема, і тенденції щодо захисту клімату, ми не можемо і надалі залишати конфлікт на рівні міністерств. Ми маємо вирішувати, які ресурси будуть використовуватися, які надра будуть видобуватися, як ми їх будемо використовувати".
Втім, новий міністр звернув увагу і на більш приземлену проблему: "Коли люди не можуть собі дозволити платити за енергію". Її подолання - відповідальність усього нового уряду, вважає Олексій Оржель.
Оглядачі ринку обережно ставляться як до ідеї об'єднання двох міністерств, так і до нового керівника відомства.
"Подивимося на цей новий підхід", - каже голова Бюро комплексного аналізу і прогнозування Сергій Дяченко. Він зауважує, що досвід роботи нового міністра є досить специфічним.
"Президент - це політик, він може собі дозволити мати обмежений досвід, він може користуватися з досвіду людей, які його оточують. А на такій посаді (міністра енергетики. - Ред.) людина має бути фаховою, бо далі немає на кого перекладати, треба приймати складні рішення", - каже експерт з енергетики і додає, що до цього міністерство енергетики було одним з тих, де досвід практичної роботи в галузі був дуже корисним:
"На таких посадах людині завжди краще мати власний набутий досвід, а не набувати його в процесі роботи. Щоб вчитися треба чимало часу - в України і в них його не буде".
"Зараз є рішення. Певне. Я так розумію, що завдання, які стоять перед міністерством, будуть трохи змінюватися порівняно з тими, що колись стояли перед двома колишніми. Поки це все", - каже директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАН України Валентин Землянський.
Він звертає увагу на те, що при всіх масштабних планах, новий міністр чітко окреслив першочергове завдання - підготовка до опалювального сезону, заготовки вугілля.
Експерти зауважують, що наразі не почули ані від прем'єра, ані від нового міністра чіткого сигналу про те, у якому напрямку рухатиметься українська енергетика, особливо, зважаючи на "зелений" бекграунд міністра.
"Скептично дивлюся на те, як у нас розвивається зелена енергетика. Від цього вже давно усі відмовилися. Ці захмарні тарифи можуть собі дозволити лише дуже багаті країни, але і вони вже так не роблять, і зовсім по-іншому регулюють зелені тарифи", - каже Сергій Дяченко.
Він нагадує, що нині підприємства "зеленої" енергетики виробляють лише 1,5% струму в країні, тоді як отримують близько 10% платежів.
"Альтернативна енергетика - це прекрасно. Чиста, гарна, нетрадиційна. Але хто сплачуватиме за це? Наприклад, у тій самій Німеччині є вже протести кінцевих споживачів з приводу збільшення тарифів на електроенергію за рахунок підтримки зеленої енергетики", - зазначає Валентин Землянський.
Він каже, що до того, як уряд оприлюднить проєкт бюджету, програму діяльності та нову енергетичну стратегію, аналізувати, критикувати або ж підтримувати щось дуже важко: "Як розраховуватиметься (енергетичний) баланс, що буде з вугіллям, чи будуть електроенергетику переводити з вугілля на газ - і це теж стосується екології - але, знову ж таки, газ дорожчий за вугілля. А якщо таки газ, то що будуть робити з вугільною галуззю і шахтарями? Це клубок проблем, якщо серйозно, і відповіді поки немає".