Останнім часом позиції гривні зміцнювалися.
Якщо у понеділок, 8 липня, офіційний курс становив 25,71 грн за долар, то вже на ранок 10 липня - 25,48 грн.
У середу, 10 липня, іноземні валюти трохи відіграли падіння і на 11 липня Нацбанк встановив курс 25,7 грн за долар та 28,83 грн за євро.
Чи триватиме посилення гривні, і чи впливає на це політичний фактор? Відповідають українські економісти та фінансисти.
Олександр Крамаренко, головний редактор журналу "Гроші" в коментарі BBC News Україна назвав три головні чинники зміцнення гривні.
"По-перше, причиною зміцнення є зростання цін на залізорудну сировину, помітним експортером якої Україна є. Зростання склало десятки відсотків за кілька місяців", - наголошує пан Крамаренко.
Другим чинником він вважає надходження в Україну валюти під витрати на передвиборчі кампанії, що вже відбувалося перед президентськими виборами.
"Крім того, є активність так званих іноземних інвесторів, які вкладають кошти в облігації внутрішньої позики, які випускає Міністерство фінансів. Звісно, там є гроші українських бізнесменів, які просто заводяться через іноземні структури, є і чисто іноземні інвестори. Вони охоче вкладають кошти в ці цінні папери, оскільки курс стабільний, а доходи по таких облігаціях складають понад 15% річних", - зазначає пан Крамаренко.
Він прогнозує, що зміцнення гривні не буде тривати довго: "Я думаю, що наприкінці або в середині серпня почнеться тренд на девальвацію, давно очікуваний і невідворотний, на жаль, з огляду на стан української економіки. Я думаю, що наприкінці року курс буде щонайменше 28 до долара".
На думку Олександра Крамаренка, причиною є те, що українська економіка зростає з темпами, які є нижчими за темпи зростання світового ВВП, а також високі витрати держбюджету.
"Зростаємо нижче, але маємо досить високі соціальні зобов'язання і високі витрати, пов'язані з військовими діями на сході, тому є суттєвий дефіцит державного бюджету, який тим чи іншим шляхом, зокрема, завдяки емісії, покривається, і це впливає на курс гривні", - пояснює він.
Спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса пояснює у Facebook, що зміцнення гривні відображає сезонний тренд, що існує вже три роки, хоча цього року зміцнення було трохи різкішим, ніж раніше.
"Починаючи з лютого, гривня зміцнюється і це зміцнення триває до середини-кінця літа. В цьому році тренд посилюється завдяки вкрай сприятливій ситуації для національної валюти", - пише він.
Як і Олександр Крамаренко, сприятливим для гривні фактором він називає купівлю облігацій внутрішньої державної позики.
"З початку року в номіновані в гривню ОВДП зайшло вже близько 2 млрд доларів від іноземців. Їх дуже давно не було на внутрішньому ринку і повернення до нормальної ситуації, коли іноземці купують номінований у гривні борг, підтримує національну валюту", - пояснює пан Фурса.
Допомагає зміцненню курсу гривні і зростання цін на сировину, яку експортує Україна.
"Ціни на руду за рік зросли майже вдвічі, чудово себе почувають кукурудза і пшениця. А ціна на газ, навпаки, падає", - зазначає Сергій Фурса.
За його словами, тренд до зміцнення гривні цього року ненадовго змінювався у червні через інтерв'ю бізнесмена Ігоря Коломойського Financial Times, в якому він підтримав дефолт."Інтерв'ю це багатьох налякало і як результат, гривня почала падати. Президент вперше відкрито опонував Коломойському, уряд зробив спільний конференц-дзвінок з МВФ, на якому інвесторів запевнили, що опція дефолту навіть не розглядається", - нагадує фінансист.
"В результаті, ринки швидко заспокоїлися, більш того, виник навіть ефект пружини, коли отриманий від позитивних запевнень імпульс привів як до зростання вартості українських активів до рівня вищого, ніж було до виходу на арену Коломойського, так і до сильнішого зміцнення гривні", - наголошує пан Фурса.
Він прогнозує, що вже під кінець року долар коштуватиме 27-28 гривень, а основними факторами невизначеності для прогнозування курсу вважає поведінку іноземних інвесторів та політику нового уряду.
"Потенційно у світі зараз є багато вільних мільярдів доларів, яких може залучити українська гривня, де поєднуються валютна стабільність, високі ставки та хороша макроекономічна ситуація. Але це працює тільки якщо збережеться вкрай позитивний настрій на світових ринках, який зараз вже нагадує період 2006-2007 років, коли в пошуках "чого б ще купити", інвестори і спекулянти заходили в найвіддаленіші куточки світу", - пояснює фінансист.
Сергій Фурса вважає, що якщо після виборів до влади прийде "технократичний уряд", то варто очікувати співробітництва з МВФ, притоку капіталу та можна буде забути про сезонність коливань валютного курсу.
"А можемо отримати "політичний" уряд і стандартне для України болото. Більш того, можемо отримати третій варіант, "уряд Коломойського" і тоді треба буде забути про співпрацю з МВФ. А як результат, і про стабільний курс валют", - додає він.
Старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Віталій Кравчук також вважає, що на зміцнення гривні впливають купівля ОВДП і сезонний фактор.
"В першій половині року більш сприятливі умови для гривні, бо пік імпортної продукції в нас йде ближче до осені. А попит на ОВДП посилився, бо низькі відсоткові ставки за кордоном і порівняно вигідні в Україні - і щоб купувати ці облігації у гривні треба продавати іноземну валюту", - пояснює він.
Економіст вважає, що політичні фактори не часто позначаються на курсі.
"Поки що не було заяв про зміну економічної політики, що і обмежило вплив політичного чинника на курс гривні", - характеризує ситуацію після президентських виборів економіст.
Віталій Кравчук прогнозує, що не варто очікувати суттєвого подальшого укріплення гривні.
"За такого курсу експортерам менш вигідно обмінювати виручку на гривні, і курс буде рухатися в іншому напрямку. Певного відкату на позначки, що були три тижні тому, можна очікувати найближчим часом", - зазначає науковець.
Водночас, на його думку, ослаблення гривні може загальмувати завдяки зростанню експорту сільськогосподарських товарів восени, яке збігається з піком імпорту закордонних товарів.