Наскільки швидко ми старіємо? І як взагалі вимірювати старість, якщо визначати вік не за паспортом, а за самопочуттям?
Відповідь на це питання знайшла міжнародна команда вчених, вивчивши дані про те, в якому віці у жителів різних країн проявляються ті чи інші старечі захворювання — від інсульту і хвороби Паркінсона до проблем зі слухом і травм від падіння при ходьбі. Результати дослідження опубліковані в журналі Lancet.
Виявляється, комплекс хвороб, які ми традиційно асоціюємо зі старінням, у жителів різних країн розвивається в абсолютно різному віці — причому розрив між лідерами рейтингу й аутсайдерами величезний і становить понад 30 років.
Середній житель планети назбирує букет старечих недуг до 65 років.
Однак в якійсь Франції або Сінгапурі це відбувається набагато пізніше: з точки зору здоров'я, французи похилого віку і сінгапурці "почуваються на 65", коли їм виповнюється 76.
А ось у жителів Папуа-Нової Гвінеї аналогічні проблеми зі здоров'ям починаються вже до 45 років.
Українці сильно випереджають жителів Нової Гвінеї, проте істотно відстають від середньосвітових показників. З точки зору розвитку хвороб, характерних для літнього віку, старість в Україні настає вже в 57 років — гірше лише у 15 країнах світу.
У загальному рейтингу з 195 країн Україна займає 179-е місце, поступаючись не тільки США і ЄС, але і країнам Близького Сходу, а також усім членам БРІКС (Бразилії, Китаю, Індії, Росії та ПАР) і навіть Таджикистану (147), який за багатьма показниками вважається країною з найнижчим рівнем життя із колишніх радянських республік.
І це при тому, що Україна належить до числа країн із середньо-високим соціально-демографічним індексом (SDI), який заведено вважати базовим показником загального розвитку країни.
Він розраховується на основі кількох цифр: ВВП на душу населення, середня тривалість навчання і показники народжуваності.
Дослідження, проведене спільно вченими з США, Норвегії та Іспанії, є по-своєму унікальним і вражає масштабом: вчені проаналізували дані про стан здоров'я жителів 195 країн і територій майже за 30 років (з 1990 по 2017 рік).
Зазвичай проблему старіння розглядають із точки зору збільшення тривалості життя, однак тут дослідники застосували принципово інший підхід і сконцентрувалися на "старечих хворобах" - захворюваннях, ймовірність розвитку яких зростає у квадраті зі збільшенням віку.
Вони виділили 92 таких діагнози, які в підсумку ведуть до незворотного погіршення фізичних або розумових здібностей пацієнта — в тому числі 13 серцево-судинних хвороб і шість хронічних захворювань дихальних шляхів, 35 видів раку, діабет, хронічні хвороби нирок, травми й нейродегенеративні хвороби, а також погіршення слуху і зору.
Аналіз показав, що "старечі хвороби" становлять більш ніж половину проблем зі здоров'ям у всього дорослого населення планети, проте дані дуже різняться від країни до країни — і старість настає в дуже різному віці.
Більш того, хоча в країнах, що розвиваються (з низьким SDI) тривалість життя істотно менша, ніж у розвинених, їхні жителі все одно встигають відчути на собі тягар старості й накопичити "старечі захворювання" - просто відбувається це значно раніше.
При цьому співвідношення пов'язаних і не пов'язаних із віком проблем зі здоров'ям практично не відрізняється — незалежно від рівня розвитку країни.
"Ці непорівнювані результати показують, що збільшення тривалості життя в похилому віці може сприйматися і як додаткові можливості, і як загроза добробуту суспільства в цілому — в залежності від того, в якому віці у людей починаються реальні старечі проблеми зі здоров'ям, а не виходячи з їх реального віку за паспортом", - зазначає головний автор роботи, Анджела Чан із Вашингтонського університету в Сієтлі.
"Проблеми зі здоров'ям, пов'язані зі старінням організму, ведуть до більш раннього виходу на пенсію, зменшення кількості робочої сили, а також підвищених витрат на охорону здоров'я. Лідерам країн і всім, хто має вплив на систему охорони здоров'я, потрібно враховувати, в якому віці люди починають відчувати негативні ефекти старіння", - підкреслює вона.
Тепер, роблять висновок вчені, необхідно зрозуміти, які саме чинники впливають на пізніший прихід старості — можливо, це підвищена фізична активність, відмова від куріння або ефективніше організована система медичної допомоги. Відповідь на це питання допоможе більш ефективно боротися з проблемами, пов'язаними зі старінням населення.
