Українські аграрії приступили до посівної кампанії озимих зернових під урожай 2019 року. Озимі культури вже активно сіють майже у всіх регіонах України, за винятком Одеської та Закарпатської області. Агрокліматичні умови у цьому році дають надію, що посівна буде завершена вчасно.
Про особливості посівної кампанії озимих культур у цьому році і про заходи, яких слід вжити аграріям, щоб отримати гарний врожай із засіяних площ, у матеріалі Agronews.
Посівна в розпалі
За словами президента Української зернової асоціації (УЗА) Миколи Горбачьова, станом на 13 вересня аграрії 22 областей України (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Херсонська, Вінницька, Київська, Полтавська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Волинська, Житомирська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Чернігівська) розпочали посів озимих зернових під урожай 2019 року.
Так, посіяно 521 тис. га або 7% до прогнозу, який залишається на рівні минулого року – 7,2 млн га.
«У цілому темпи посіву озимих зернових культур та офіційні прогнози посівних площ під ними схожі на показники минулого сезону. Так, за оцінками Мінагрополітики станом на 12 вересня озимою пшеницею буде засіяно 6184 тис. га (6151 тис. га прогноз на 12 вересня 2017 року), озимим ячменем - 872 тис. га (926 тис. га) і житом - 147 тис. га (161 тис. га), - сказав президент УЗА.
Посівні площі можуть змінитись
Горбачьов відзначив, що в попередній сезон погода і рішення аграріїв під час посіву внесли істотні корективи, внаслідок чого загальні площі під озиму пшеницю склали 6421 тис. га (+ 4% до попереднього прогнозу), під озимим ячменем - 873 тис. га (-6%) і під житом- 148 тис. га (-8%). У поточному сезоні також можливі зміни прогнозів.
Агрокліматичні умови на більшій території країни сприяють завершенню сівозмінної в оптимальні терміни і, можливо, обумовлять розширення посівної площі під ячмінь та пшеницю, повідомив президент УЗА.
Також він відзначив, що згідно зі спостереженнями українських агрометеорологів, дощі, що пройшли в Україні в першій декаді вересня, забезпечили вологозабезпеченість до оптимального та достатнього рівня. Зниження середньодобових температур також сприяє оптимальному розвитку озимих посівів.
«У той же час, в зоні ризику залишаються площі в Херсонській, Донецькій, Луганській, Харківській та Сумській областях, де фіксується недостатня вологозабезпеченість, - підкреслив Горбачьов.
За його словами, під урожай 2018 року в цих областях сумарно було зосереджено 28% насіння озимої пшениці, 9% озимого ячменю та 10% озимого жита. Аналогічний розподіл зберігається і в ході поточної кампанії.
При збереженні оптимальних погодних умов, не можна виключити розширення посівних площ під пшеницю до 6,4 - 6,5 млн. га і під ячмінь - до 900 - 950 тис. га, що сприяє збереженню попиту на ці культури на зовнішніх ринках і прийнятних цінах, підсумував Горбачьов.
Погода поки сприяє
За словами директора компанії «Агро Сіті Груп» Віталія Пономаренка, у цьому році аграрії стикнулися з проблемою вибору оптимального часу для початку посіву озимини.
Він відзначив, що посушлива погода у серпні та на початку вересня поставила сільгоспвиробників України перед вибором – сіяти в строк, але в затверділу суху землю, чи почекати перших осінніх дощів.
«Тому у цій ситуації багато сільгоспвиробників зменшили площі посівів, хтось взагалі відмовився від озимих культур, а хтось на свій страх і ризик посіяв вчасно та без вологи у ґрунті», - повідомив експерт, додавши що такі кліматичні умови загрожують нерівномірним формуванням і неоднаковим розвитком кореневої системи озимих культур.
Утім, за словами Пономаренка, з приходом в другій декаді вересня дощів українські аграрії мають гарні шанси отримати прекрасні сходи озимої пшениці і в перспективі можуть розраховувати на хороший врожай.
Нейтралізація патогенів і шкідників
У той же час Пономаренко радить аграріям не забувати про захист озимини від можливих хвороб та шкідників. За його словами, щоб отримати максимально позитивний ефект у боротьбі з патогенними організмами, які можуть завдати багато клопоту з осені, слід задаватись цим питанням набагато раніше посіву озимої пшениці.
За його словами, основним способом боротьби з патогенами є обробіток насіннєвого матеріалу потруйниками.
Щоб зробити правильний вибір серед різноманіття препаратів, представлених на сьогодні на українському ринку, Пономаренко радить, в першу чергу, звертати увагу на оригінальну формуляцію препарату, діючу речовину та її вміст.
«Найкращими є протруйники, які містять в собі два або більше компонентів, тобто діючих речовин, тим самим захищають рослину від максимально широкого спектру хвороб», - повідомив експерт.
Також він порадив максимально чітко дотриматись рекомендацій виробника щодо застосування протруйника. Необхідно готувати робочий розчин препарату повністю за дотриманням «рецепту» від фірми-виробника, (температура води, кількість препарату на тону і т.д.).
За словами Пономаренка, для захисту врожаю від ґрунтових шкідників треба обрати якісні інсектициди.
Він відзначив, що розвиток всіх земляних «ворогів» є дуже варіабельним і залежить від багатьох як ґрунтових так і погодних умов, але захист від яких є досить значущим і є обов’язковим до виконання.
При виборі інсектицидного протруйника, Пономаренко порекомендував звернути увагу на його пролонговану дію. Насамперед, це необхідно для виконання основної задачі препарату – захисту рослини протягом всього періоду осінньої вегетації. Важливою є робота з протруйниками в оптимальних часових межах від обробки насіння до його висіву.
Успішна зимівля
Пономаренко також порадив звернути увагу на полегшення зимівлі озимих культур. За його словами, агрономам слід ретельно дібрати систему добрив для культури, щоб вона увійшла в зиму з певним накопиченням цукрів та всіх необхідних елементів живлення.
Він відзначив, що підхід до кожного елемента живлення повинен бути індивідуальний.
«Найкраще було б мати розгорнутий аналіз ґрунту, щоб визначити всі лімітуючі елементи, якщо вони є і зробити акцент на удобренні саме ними, адже основа високого врожаю – мати вдосталь харчування для рослини», - зазначив Пономаренко.
При цьому, він радить починати з внесення фосфату. Експерт зазначив, що оптимально його вносити при посіві, що дасть змогу отримати дружні сходи і гарно розвинену кореневу систему. Норми внесення на пряму будуть залежати від його фонового вмісту в ґрунті.
Друге, що постає в системі удобрення це азот і сірка, додав Пономаренко.
«Це два взаємно пов’язані елементи, які слід вносити нерозривно один від одного. На відміну від фосфору норма внесення цих елементів є сталою але обов’язковою або перед або при посіві у складі як комплексних так і моно-добрив», - повідомив він.
Також експерт радить не забувати про внесення до ґрунту калію для успішної зимівлі озимини. Внесення його при посіві є конче необхідним. «Присутність калію в системі удобрення прямопропорційно впливає на підготовку рослин до перезимівлі і зимостійкості», - сказав він.
Також, експерт порадив залежно від фонового вмісту в ґрунті при удобренні звернути увагу на магній. «Але, знову ж таки, норму і взагалі присутність магнію слід розраховувати з проведеного розгорнутого аналізу ґрунту», - зазначив він.
Те ж саме стосується кожного мікроелемента підхід і побудова системи удобрення яким є суто індивідуальним виходячи з результатів випробування ґрунту агрохімічною лабораторією, їх доступності і потребою рослинами озимої пшениці, резюмував Пономаренко.