У спеціальному матеріалі Ніна Южаніна, голова Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики, розповідає про Національне бюро фінансової безпеки (НБФБ), яке замінить податкову міліцію.
Вже декілька років ведуться розмови про створення в Україні нового єдиного органу з протидії економічним злочинам, що став би сучасною альтернативою існуючої податкової міліції та перебрав би на себе повноваження щодо розкриття злочинів у сфері публічних фінансів від інших правоохоронних органів.
Нині в Верховній Раді України зареєстровано чотири законопроекти, що передбачають створення зазначеної структури, однак лише одна з них має в основі концепцію принципово відмінну від існуючої системи роботи податкової міліції.
Проект Закону України «Про Національне бюро фінансової безпеки України» зареєстрований за №8157 від 19.03.2018 року пропонує створити в Україні правоохоронний орган абсолютно нового формату, за яким робота органу буде скерована аналітикою, так само як діяльність відповідних правоохоронних органів в країнах ЄС та ОБСЄ. Це стане можливим завдяки запровадженню нової для України сучасної моделі правоохоронної діяльності ILP (Intelligence Led Policing).
Відтак діяльність Бюро базуватиметься на використанні власних інформаційних ресурсів, даних і відомостей з передбачених законопроектом джерел та оцінці великих масивів відповідної інформації.
Основні зусилля нового органу передбачається зосередити на організації чіткого аналітичного процесу та вироблені стратегічних та тактичних аналітичних продуктів, котрі слугуватимуть основою для прийняття обґрунтованих та підкріплених фактичними даними рішень щодо вжиття відповідних заходів, спрямованих на протидію злочинам у сфері публічних фінансів, їх упередження та руйнування передумов їх вчинення у майбутньому.
Аналітичні процедури є безконтактними, тобто такими, що спрямовані на виявлення негативних тенденцій та злочинних схем у сфері наповнення Державного бюджету – при сплаті податків і зборів, а також у сфері витрачання бюджетних коштів – при розподілі та використанні державних грошей, без втручання в діяльність суб’єктів господарювання.
Сьогодні приводом для перевірки підприємства є, у тому числі, скарги та клопотання конкурентів і споживачів, а не узгоджені акти перевірок або висновки ревізорів, зроблені ще на етапі перевірки, вже стають підставою для реєстрації кримінальних проваджень.
З прийняттям законопроекту – розпочати кримінальне провадження до повної процедури адміністративного та судового оскарження рішення податкового органу стане неможливим. І навіть узгоджена сума донарахованих податківцями податків, якщо вона після перевірки вчасно буде сплачена платником, не зможе бути використана у якості підстави для кримінального переслідування такого підприємця.
Таким чином увагу нового органу буде сконцентровано виключно на системних, а головне, дійсно умисних правопорушеннях, у той час як помилки у податковій звітності чи інші незначні та несистемні недоліки в роботі підприємців виправлятимуться, у тому числі, завдяки консультативній допомозі реформованої Державної фіскальної служби.
Завдяки такому підходу до відповідальності притягуватимуться виключно злісні неплатники, а прискіпування до добросовісних суб’єктів підприємницької діяльності стане неможливим. Більш того, системне вивчення природи зловживань та порушень надасть аналітикам НБФБ змогу виявляти так звані «законодавчі шпарини», у тому числі неоднозначність норм законодавства, економічне підґрунтя та юридичні умови, що дозволяють або навіть спонукають підприємців ухилятися від сплати податків або брати участь у побудові схем.
Саме виявлення, локалізація та унеможливлення негативних економічних явищ та тенденцій – є головним завданням Бюро, виконання якого дозволить вирішити нагальні для України питання – створити умови для виведення економіки з тіні без зайвого втручання в роботу сумлінних платників, зменшити тиск на бізнес в Україні, ефективно протидіяти організованим злочинним групам, шляхом руйнування кримінальних схем, що захистить підприємців від недобросовісної конкуренції.
Значний обсяг повноважень НБФБ, високий рівень впливу результатів його діяльності на економічні процеси в державі, обумовлений широким доступом аналітичних систем НБФБ до державних інформаційних ресурсів вимагають максимальної його незалежності від стороннього впливу.
Враховуючи те, що НБФБ матиме в підслідності злочини пов’язані із витрачанням бюджетних коштів, задля запобігання конфлікту інтересів, Бюро не може бути підпорядкованим жодному з органів виконавчої влади, які є розпорядниками таких коштів, зокрема Міністерствам і відомствам, та Кабінету Міністрів України в цілому.
Зважаючи на те, що Україна є парламентсько-президентською республікою, а згідно із Конституцією України до повноважень Верховної Ради України належить функція здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України (п.13,33 ст.85), а до повноважень Президента України – забезпечення національної безпеки (п.1 ст.106), законопроект визначає підзвітність НБФБ за Президентом України та Верховною Радою України.
При цьому, оскільки відповідно до бюджетного законодавства ані Президент України, ані Верховна Рада України не є розпорядниками бюджетних коштів, то лише у такій спосіб можливо уникнути конфлікту інтересів між НБФБ та державними органами, яким він підзвітний, а також забезпечити його максимальну незалежність, а відтак ефективність та незаангажованість.
Кадровий відбір працівників Національного бюро фінансової безпеки здійснюватиметься на основі Конкурсу, в ході якого здобувачі проходитимуть співбесіду, а також складатимуть кваліфікаційний іспит.
Після включення кандидатів до кадрового резерву та проходження ними спеціальної перевірки, передбаченої Законом України «Про протидію корупції», кандидати направлятимуться в Тренінговий центр НБФБ для того, щоб за зручною формою – денною, вечірньою або дистанційно пройти спеціальну підготовку під наглядом досвідчених тренерів – фахівців з Литви, Румунії та інших європейських країн.
По завершенню навчання претенденти мають скласти випускний іспит, що включатиме тестування та практичне завдання.
Кандидат вважатиметься таким, що успішно пройшов спеціальну підготовку в разі отримання ним не менше 70% від максимально можливої оцінки.
З особами, які вперше приймаються на роботу в НБФБ, одноразово укладатиметься контракт строком на один рік. Саме контракт буде підставою для призначення претендента на посаду, а отже після завершення терміну його дії, працівник повинен пройти атестацію – підтвердити за підсумками першого року роботи в НБФБ свою відповідність займаній посаді й отримати можливість укласти новий контракт.
Подальші контракти з офіцерами НБФБ укладатимуться на три роки, з державними службовцями – на 5 років з правом подальшого продовження контрактів на той самий термін.
Подальше проходження служби, або робота в НБФБ передбачає обов’язкове періодичне підвищення кваліфікації кожного окремого співробітника, переведення на посаду вищого рівня – проходження відповідного навчання та участь у рейтинговому відборі з урахуванням результатів такого навчання.
Така модель добору кадрів стимулюватиме постійне самовдосконалення персоналу, мінімізуватиме присутність у штаті Бюро «випадкових» та непрофесійних співробітників і гарантуватиме якісне та фахове виконання покладених на НБФБ функцій, в тому числі за рахунок забезпечення його професійними кадрами.
За такої системи немає необхідності у запровадженні будь-яких квот або заборон на працевлаштування колишніх працівників нині діючих правоохоронних органів. За бажання кожен, хто відповідає визначеним законопроектом вимогам до кандидатів на посади в НБФБ, зможе на загальних підставах претендувати на такі посади, якщо доведе свої професійні здібності та, що є гідним цієї роботи.
Директор НБФБ призначатиметься та звільнятиметься відповідним указом Президентом України.
Обрання ж кандидата на цю посаду здійснюватиметься спеціальною Конкурсною комісією, створеною на паритетній основі «3/3/3» – по три уповноважені особи від Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України.
Протягом трьох місяців члени зазначеної комісії мають вивчити подані здобувачами документи та провести співбесіди з тими з них, хто відповідатиме встановленим законопроектом вимогам. За результатами проведеної роботи Комісією буде обирано два або три претендента, з яких одного Президент України своїм указом призначить на посаду.
Директор НБФБ призначатиметься на посаду строком на п’ять років, але не більш ніж на два строки поспіль. Звільнення Директора Бюро здійснюватиметься на підставах, чітко визначених в законопроекті, в тому числі, у разі, якщо роботу НБФБ Верховна Рада України або Президент України визнають незадовільною. Таке рішення ними може бути прийнято виключно після представлення Директором щорічного публічного звіту про результати роботи НБФБ за минулий рік.
Для забезпечення об’єктивної професійної оцінки роботи НБФБ комісією зовнішнього контролю у складі трьох членів щороку проводитиметься незалежна оцінка його діяльності, операційної та інституційної незалежності.
У разі затвердження конституційною більшістю народних депутатів негативного висновку щодо результатів роботи НБФБ, 150 народних депутатів можуть звернутися до Президента України щодо звільнення Директора НБФБ із займаної ним посади.
Якщо після опрацювання звіту парламент визнав роботу Бюро задовільною або взагалі не ухвалив будь-якого рішення, провести оцінку діяльності Директора буде можливим не раніше ніж через рік.
Така система звітування Директора НБФБ перед Верховною Радою, Президентом України та суспільством покликана забезпечити суспільну обізнаність про роботу цього органу, підвищити персональну відповідальність керівника та одночасно за рахунок гарантування максимально об’єктивного оцінювання результатів роботи Бюро, захистити його керівників від упередженого тиску на них з боку влади.