У століття, коли інформація стала небезпечною зброєю, вміння відбивати інформаційні атаки і створення надійного «заслону» від можливих «зазіхань» для корпоративного бізнесу коштує дорого. І в переносному, і в самому прямому сенсі. Тому поради кваліфікованого юриста в цьому випадку будуть більш ніж доречні. На запитання RegioNews відповідає Наталія Іваницька, адвокат, к.ю.н., старший юрист адвокатського об'єднання «Arzinger».
Чи часто вдаються компанії-мішені інформаційних атак до юридичного захисту своєї честі і гідності?
Потрібно відзначити, що компанії ставляться досить трепетно до своєї ділової репутації і тому будь-яке зазіхання на неї намагаються нейтралізувати. Така нейтралізація відбувається або за допомогою відповідної атаки, або за допомогою механізмів спростувань/відповідей у тих же засобах масової інформації. І в першому, і в другому випадку участь юристів вкрай бажана. Зокрема, у відповідь атака не повинна порушувати вимоги законодавства (не містити тверджень, які не відповідають дійсності або є образливими). Юристи також стануть в нагоді, коли потрібно домогтися спростування або права на відповідь. Іноді грамотна претензія в ЗМІ дасть таку можливість, не доходячи до суду.
Наскільки ефективним і виправданим є подання позовів проти ЗМІ? Які їхні судові перспективи в більшості випадків?
На це питання універсальної відповіді немає: все залежить від ЗМІ і від ситуації. Іноді одного рішення суду про визнання інформації неправдивою і розміщення спростування недостатньо для відновлення доброго імені – потрібна відповідна інформаційна підтримка. Це вже завдання не юристів. При цьому, така інформаційна підтримка не повинна дати привід для зворотних претензій.
Наведіть, якщо можливо, кілька типових ситуацій, коли участь юристів у відбитті інформаційної атаки є доцільною?
Якщо інформаційне повідомлення містить твердження про факти (тобто конкретну вказівку на відомості про дії чи події, які можна перевірити), тоді є робота для юристів. Коли матеріал побудований на суб'єктивній оцінці, тоді він підпадає під захист права на свободу слова. Іноді відмінність між твердженням про факт і оціночне судження є неочевидною і вимагає ретельного аналізу, тому від підготовки правової позиції і «постановки питання» залежить успіх. Поширення образ, вторгнення в приватне життя – також забороняються законом, тобто цьому можна протидіяти юридичними методами.
Що потрібно розуміти юристам і піарникам, щоб успішно співпрацювати в подібних ситуаціях і добиватися результату?
Найголовніше – це поважати роботу один одного і довіряти одне одному. Іншими словами, кожен повинен займатися своєю справою і покладатися на думку фахівця. Якщо юрист відмовляє від публікації того чи іншого матеріалу, це не тому що він вредний або не розбирається «в темі»: варто прислухатися, для таких рекомендацій існують вагомі причини.