Як відомо, 25 травня 2014 року в усій Україні відбуватимуться вибори Президента України, а у столиці – ще й вибори мера та міської ради.
Очевидно, що столиця з радістю сприйняла таку звістку, бо вже тривалий час була без керівника міста, а щодо суперечливої легітимності Київради точилося багато дискусій. Проте чи зможуть ці вибори дати Києву ту владу, яку хочуть самі кияни, – це питання, причому дуже гостре.
На сьогодні, відповідно до ст. 35 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» право висування кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, в тому числі міст Києва та Севастополя, районної у місті ради реалізується виборцями у відповідних багатомандатних, одномандатних мажоритарних виборчих округах через місцеві організації партій у порядку, передбаченому цим Законом.
Що це значить для Києва та киян?
А це значить, що виборці знову будуть обирати кота в мішку, партійні бренди, красиву агітацію, прізвища лідерів партій, і аж ніяк не будуть обирати тих, хто дійсно готовий та бажає працювати для киян та заради розвитку рідного міста.
Очевидно, що партійна система не тільки в столиці, а й в усій державі за часи незалежності довела: партії – це приватні підприємства (хоч так і не вказано в законі), в яких з легкістю продаються за певну суму коштів прохідні місця в списку.
Досвід практично всіх виборів у державі показав, що списки партій приводять до влади більшою мірою не зрозумілих для виборців людей, тих, хто надалі не працює на народ, а тільки відстоює та лобіює власні інтереси чи інтереси своїх спонсорів.
Переконаний, що і ці вибори за такою системою приведуть до влади особистостей, які лобіюватимуть здебільшого власні бізнесові інтереси, адже вони готові витратити на це певну суму коштів, знаючи, що ці гроші їм повернуться з міського бюджету щонайменше в подвійному обсязі.
У столиці я особисто знаю дуже багатьох громадських активістів, які на безоплатній основі багато років працюють на благо киян та Києва, проте вони не партійні та не підтримують політичні партії, а ще − не мають декілька мільйонів, щоб купити місце в партійному списку.
От і виходить, що Київ на сьогодні залишається вчергове без вибору. Виправити це могла б Верховна Рада України шляхом внесення відповідних змін до згаданого вище закону, передбачивши висування кандидатів не тільки партіями, а й самими громадянами, тобто самовисуванцями. Проте очевидно, що це не цікаво новій владі, яка навіть і не обговорює таку можливість, бо партії не отримають прибутку, а головне − вони не витримають конкуренції.
Це не було цікаво ні попередній владі, ні новій. І на сьогодні це вже доведений факт.
До виборів залишається трохи більше двох місяців, а це означає, що у влади ще є шанс показати готовність працювати для людей, а у жителів славетного Києва є шанс отримати ту владу, яку вони самі захочуть, а не ту, яку їм нав’яже будь-яка партія.
Роман Хорольський,
адвокат, правозахисник, громадський діяч