Майдан у центрі української столиці продовжує існувати вже другий місяць. Втім, про революцію в житті країни говорити ще рано, чого не можна сказати про життя та погляди самого Майдану. Змін зазнавали основні пріоритети, послання та вимоги мітингувальників, змінювався їхній склад, змінювалися обличчя. Хтось залишався, хтось полишав, хтось приходив на зміну. ІА RegioNews вирішило розвідати – які ж вони, сьогоднішні обличчя Майдану? Для того, щоб з’ясувати, хто проводить тут передноворічні дні, чого найбільше прагнуть домогтися мітингувальники, що вони думають про політиків та владу у своїх рідних містах, ми зверталися до зустрічних на Майдані і ставили їм кілька запитань.
Майдан у центрі української столиці продовжує існувати вже другий місяць. Втім, про революцію в житті країни говорити ще рано, чого не можна сказати про життя та погляди самого Майдану. Змін зазнавали основні пріоритети, послання та вимоги мітингувальників, змінювався їхній склад, змінювалися обличчя. Хтось залишався, хтось полишав, хтось приходив на зміну. ІА RegioNews вирішило розвідати – які ж вони, сьогоднішні обличчя Майдану? Для того, щоб з’ясувати, хто проводить тут передноворічні дні, чого найбільше прагнуть домогтися мітингувальники, що вони думають про політиків та владу у своїх рідних містах, ми зверталися до зустрічних на Майдані і ставили їм кілька запитань.
Зокрема, основні запитання були такими:
1) Скільки ви вже перебуваєте на Майдані та скільки ще плануєте стояти?
2) За що особисто ви вийшли на Майдан? Чого ви вимагаєте?
3) Чи підтримуєте ви якусь конкретну політичну силу?
4) Як ви дивитеся на створення НОМ (Народного об’єднання «Майдан»)?
5) Хто, на вашу думку, має стати Президентом України?
***
Олексій, будівельник, Червоноград (Львівська область)
1) На Майдане я уже три недели. Планирую тут быть столько, сколько будут стоять люди.
2) Я вышел за Европу. У нас сейчас шахты закрывают, приходится ездить на заработки: Москва, Питер и так далее. В общем, работы нет. Может быть, будет лучше в Европе, тем более, если будет безвизовый режим. Но и связи с Россией нам терять не стоит.
3) Если честно, не поддерживаю никакие партии, а стою за себя и за народ.
4) Я там (возле сцены – ред.) редко бываю, в основном стою тут, раздаю вещи, которые киевляне приносят. Иногда слушаю отсюда, что там политики говорят. Насчет создания НОМа слышал, в целом поддерживаю – это хорошо, что люди будут подтягиваться.
5) Даже не знаю. Кличко, если честно, лучше бы остался в спорте. Вот раньше на выборах я голосовал за Тимошенко, и если бы сейчас она вышла – я бы ее опять поддержал.
Анатолій Петько, отаман «Чорноморського козацького війська», Одеса
1) На Майдані я з 24 листопада, тобто з першого Віче. У нас тут налагоджена ротація, один одного постійно змінюємо, молоді в нас також багато. Стояти збираємося до кінця. Тобто до відставки президента і повного перезавантаження влади. Але тільки мирним шляхом!
2) Вивело нас сюди те, що і всіх – бажання жити по-іншому.
3) Звичайно підтримую! Ми в Одесі співпрацюємо з усіма опозиційними партіями: і зі «Свободою», і з «УДАРом», і з «БЮТ». Крім того, я є членом «Народного Руху України», а також головою міської партійної організації НРУ.
4) Ми в цілому підтримуємо такий крок, але за умови, що з нами, тобто з козацькими організаціями, будуть рахуватися політики. Щоб ми з перших вуст знали конкретний план дій. Ми не проти, якщо буде дійсно громадський контроль за цим.
5) На мій погляд, найкращі шанси стати президентом – у Кличка, який своїми руками заробив собі кошти. Але якщо опозиція таки висуне іншого єдиного кандидата у президенти – ми підтримаємо його, безумовно. А мером Києва міг би бути Порошенко, він показав себе як гарний господар.
Петро Гнатюк, підполковник у відставці, Вижниця (Чернівецька обл.)
1) На Майдані я вже чотири тижні.
2) Я вийшов через те, що влада побила студентів. Люди мирно протестували і нікому не заважали. Якщо ми нічого з цим робити не будемо – ми всі будемо биті в такій поліцейській державі. Ми повинні з часом відтворювати демократичні процеси, щоб ми всі могли вільно жити, незалежно від віросповідання, мови чи ще чогось.
3) Я безпартійний, але дії опозиції на Майдані підтримую.
4) Безумовно, потрібно якийсь рух створювати, щоб згуртувати людей з однією ідеєю. У минулому таким шляхом пішла Польща, створивши рух «Солідарність». І вони таким чином створили у своїй державі перетворення. Так і нам потрібно, бо на одному місці стояти не можна. Навіть, якщо щось не виходитиме, будемо думати далі, що робити. Бо ж там не тільки політики представлені, а й громада.
5) Я так думаю, Тимошенко би об’єднала країну та повела людей скоріше, ніж ці три опозиціонери.
Людмила, пенсіонерка, Київ
1) В силу поганого здоров’я я виходжу на Майдан рідко, коли є гарна погода.
2) Сюди я вийшла через наше паршиве життя. Бо влада нас душить з усіх боків і з цим треба боротися. А коли вже почула, що побили дітей на Майдані – взагалі не змогла стерпіти.
3) Чесно кажучи, я підтримую «Свободу», тому що вона більш дієва: і в Раді почали більш-менш працювати. Думаю, вони є головним суперником Партії регіонів, яка не очікувала, що їм почнуть палки у колеса ставити.
4) Створення НОМ я одобрюю. Тому що треба не тільки, щоб там політики були, а й люди з народу – тобто чесні люди. Я би взагалі так зробила: вибрали когось – і на рік у резервуар із колючим дротом – хай там покопають город, як бабця, погріють хату дровами або в шахті попрацюють. Ось тоді вони і будуть знати, чим живе народ, сидячи потім у Раді.
5) Президентом я бачу Тягнибока, він може бути справедливим, бо всі інші якось «виляють». А от прем’єром я би його бачити не хотіла, бо треба подивитися, яка там у нього освіта. Коротше кажучи, ще треба добре подумати.
Денис, електрик, Кам’янець-Подільський (Хмельницька обл.)
1) На Майдан приїхав 20 грудня, але скоро мені потрібно назад додому, у Кам’янець.
2) Приїхати сюди мене змусив стан у країні. Хочеться брати участь у цьому дійстві, щось змінити. Я – крапля, але ця крапля може змінити Україну. Тобто, кожен може приїхати і підтримати.
3) Я не підтримую ніяку конкретну партію чи політичну силу. В кожної партії є свої перспективи, кожна партія чимось краща, чимось гірша. В принципі, якби були президентські вибори і були представлені три лідери (Яценюк, Кличко, Тягнибок, - ред.), я голосував би за Кличка. Мені здається, що і Яценюка, і Тягнибока спонсорують, і що вони накрали багато грошей – є такі чутки. А Кличко заробив гроші своїми руками. Тобто якщо він витрачає гроші на майдан чи на агітацію, то він витрачає свої гроші, які він заробив своєю кар’єрою. Зараз кажуть, що проти Яценюка і Тягнибока мають порушувати кримінальні справи, а Кличка не чіпають, бо нема до чого придертися.
4) Створення НОМ… Нормально оцінюю. Ось так, як люди приїжджають на Майдан у Київ з усієї країни, так само вони можуть організовано приїхати зі свого міста, звідки їх організують. Я думаю, що це об’єднання буде в основному залежати від вищестоящих людей, таких як Кличко, Яценюк, якщо вони об’єднаються. Думаю, і те, що люди зібралися два місяці тому, залежало від політиків. Хтось їх все одно спонсорував.
5) Мені здається, що чиновники не мають відношення до того, що зараз коїться. До цього має відношення президент. Що президент скаже, те чиновники й роблять. Так само буде, якщо Кличко чи Тягнибок буде президентом. Тільки якщо народ повстане, то будуть прислуховуватися до народу.
Анна, працює на фірмі, Дніпропетровськ.
1) Приїхала в неділю вранці, тобто третій день тут перебуваю. Працювала тут як волонтер, на кухні, в Будинку профспілок. Сьогодні поїдемо назад нічним потягом, приїхали разом з мамою, хоч якось підтримати. Чи ще приїду – подивимося. Так ходимо кожного дня на майдан в Дніпропетровську. Кожного дня збираємося приблизно на 16 годину, десь 300-500 осіб. Після розгону майдану в неділю нас вийшло 3 тисячі, наступної неділі 6 тисяч.
2) Мене змусив вийти нічний розгін майдану. Коли я дивилася відео, я не вірила, що таке справді відбувалося, що таке може бути. Це стало останньою краплею, влада, мабуть, зовсім збожеволіла, мені здається. Мало того, що економічно все порозкрадали, люди живуть на мізерні пенсії та зарплати, то ще тепер нас і бити будуть? Це вже взагалі… Ну і загалом, хочеться європейського рівня життя. Звичайно, потрібно буде багато працювати, але все ж потрібно рухатися в цьому напрямку.
3) Не підтримую тут жодну політичну силу чи партію. Ми тут разом, за людей.
4) Щодо НОМ, подивимося, що воно буде. Якщо все буде чесно і працюватиме, то це буде позитивно.
5) З представлених зараз немає такої людини. Якщо оцінювати за розумом, то, може, Яценюк, але йому рішучості не вистачає. Тягнибок позитивний, але він дуже радикальний. Кличко мені чомусь не подобається, мені здається, що не підходить він на роль президента. Я сумніваюся, що нам вдасться саме Януковича зараз прибрати, то може, є надія, що до 2015 року, завдяки тому, що громадськість прокинулася, хтось із громадських рухів, з’явиться людина, яка зможе стати лідером.
Роман, студент-архітектор, Київ.
1) Я здесь нахожусь постоянно, особенно ночью, когда наиболее напряженная ситуация. Стараюсь приходить с друзьями, если не получается, то сам. Пришел сюда еще 23-го ноября и планирую здесь быть до победы.
2) С самого начала вышел из-за отложения подписания Договора о евроинтеграции. Ну и потом приходили, стояли под стелой. И две ночи перед разгоном стояли, а в ту ночь были уставшие и не пошли, я до сих пор в шоке, что меня там не было. Думаю, чем-то смог бы помочь. Ну а потом мотивация развилась из того, что произошло. Я до сих пор в шоке. Как такое могло произойти, такого в фильмах даже не показывают! Сейчас мотивация уже несколько другая – я не чувствую себя свободным в этой стране, где милиция просто подходит, ездят эти патрульные джипы по четыре человека здоровенных, пытаются тебя обыскать, доколупаться до чего-то. Это возможность против всего этого как-то побороться.
3) Не представляю никакие политические силы, но в целом я поддерживаю оппозицию на Майдане.
4) Я не поддерживаю мысль, которая запускалась вначале, особенно среди студентов, - что нужно без политиков вперед идти. На самом деле политическая партия нужна, нужны лидеры, которые будут представлять нас. Я думаю, это правильно (создание НОМ, - ред). Это еще больше сплачивает людей.
5) Насчет президента – ну так как есть три лидера, и еще неизвестно насчет Юлии Тимошенко, ее обязаны выпустить, так как это желание не только украинского народа, а и всемирного общества, и это было бы правильно. Кто будет президентом, меня не особо волнует, волнует тот нынешний президент, которого не хотелось бы видеть в дальнейшем. Я стараюсь никого из них не выделять, воспринимать их как единое целое, единую идею. Согласен поддержать того, кого они выдвинут.
Вадим, Іванків, (Київська обл.)
1) Приїхав сьогодні, планую до нового року перебувати тут. Цікаво, що буде далі. Зацікавився і прийшов
2) Вийшов, бо мене обурили напади «Беркуту»
3) Ні, я нічого не підтримую, я сам приїхав просто.
4) Про НОМ не чув нічого.
5) Чесно, я про це навіть не думав. Я думаю, Тимошенко.
Зоряна Паламарчук, письменниця і журналістка, працює в Києві
1) Вийшла, як і всі. Я йшла з опери, тоді весь київський бомонд був на опері, «Американський погляд на голод в Україні». 21-го листопада була дуже здивована кількістю людей. Написала своєму шефу, що Майдан ворушиться. Тоді я не залишилася, але потім все це зав’язалося, кожного дня тут була. Декілька ночей також була. Планую бути до кінця. Це, мабуть, найцікавіше, що відбувалося з українцями. Ми всі чекаємо якоїсь розв’язки. Люди, навіть із вищими освітами, всі затихли і чогось чекають, тобто немає ніякої стратегії.
2) Майдан пережив полярну революцію поглядів. Спочатку виходили мирно за євроінтеграцію. А після розгону всі почали займатися якимись внутрішніми проблемами, не зовнішньою політикою, а внутрішньою політикою.
3) Не підтримую жодну партію. Підтримую опозицію, тому що це єдині рупори, які можуть доносити думку громадськості на рівні політичному, говорячи з нашою владою. І абсолютно помилковими були твердження студентів і громадськості, що в цьому не має бути політики. Тому що ми висували вимоги політичні. Це єдина опозиція, яку ми маємо і яка може донести наші думки до чинної влади.
4) Про НОМ, як і всі, дізналася у неділю, 22 грудня. Там зараз налічується сорок людей. Це тільки в Раді НОМ, тому що якогось реального списку людей я не бачила. Критеріїв та умов вступу в цей НОМ я не бачила і не знаю, чи було це якось офіційно оголошено. Має бути надбудова, має бути інтелектуальний центр, звідки мають іти основні завдання та ідеї стосовно координації і руху самого Майдану. Тому для тих людей, які не підтримують опозицію і знають, за що вони стоять, НОМ може стати авторитетною силою. Хоча це буде та сама опозиція, синтезована, плюс це будуть громадські організації, журналісти, політологи та таке інше.
5) Щодо того, кого б я хотіла бачити президентом, то простіше сказати, кого б я не хотіла бачити президентом. Ті високі рейтинги, які зараз забиті за кандидатами у президенти, вони більше стосуються авторитетності людини серед молоді та її популярності. Але потрібно розуміти, що, вибираючи таких популярних кандидатів, ми вибираємо їх не як політиків, а просто як популярних людей, і це не є політика. Це не є навіть рівень мера, якщо реально на це дивитися. Можливо, тим кандидатам, які балотуються у президенти, варто починати хоча б з мера, набиратися якогось досвіду. Якогось конкретного лідера я не бачу, але його потрібно мати. Бо без лідера революція не закінчиться. А незакінчена революція закінчується ув’язненнями. Усіх, чиї обличчя були помічені. Юлія Тимошенко була лідером, що б там не казали, вони була лідером, оратором. Я впевнена, що зараз багато хто забув про Тимошенко, і яка її подальша доля… Якщо прийде до влади опозиція, то Тимошенко випустять.
Ігор Шевченко, безробітний, Красний Луч (Луганська обл.)
1) Нахожусь тут уже две недели и два дня. Новый год думаю встретить здесь как минимум.
2) Во-первых, возмутил кровавый разгон мирной демонстрации. Программа-максимум – смена власти.
3) Не состою ни в какой партии, все они одинаково хороши, но больше всего поддерживаю «Батькивщину».
4) Создание НОМ оцениваю положительно. Думаю, это расширение, агитационное, пропагандистское. На Востоке особый подход особенно нужен. Там люди забитые, непросвещенные. Будет ли инициатива воспринята в штыки – по сравнению с состоянием дел 9-летней давности, уже не так.
5) На президентских выборах поддержал бы только Юлию Тимошенко.
Олександр, працює у реабілітаційному центрі, Київська обл.
1) Впервые приехал на Майдан 1 декабря, был на Банковой, видел там Корчинского и его «орлов». Чтобы продолжать стоять, нужно что-то решить, какой-то план нужен.
2) На Майдан я вышел от возмущения, вызванного разгоном людей, которые вышли отстоять свои права.
3) Я вообще социалист по убеждениям, за социальную справедливость. Оппозицию поддерживаю, хоть и не во всем – все нельзя поддерживать. Поддерживаю то, что для человека приемлемо, а вот радикализм я не поддерживаю.
4) Нужно ставить вопрос, что такие объединения за собой несут, какие цели ставят. Главная идея – это идти навстречу людям, особенно на востоке и юге Украины, общаться с ними, объяснять позицию. Ведь они это все тоже понимают, но не всегда могут высказать. Главное, повторюсь, это социальная справедливость. В этом для меня есть главная задача.
5) Я хотел бы видеть президентом порядочного и профессионального человека, не важно, какая у него фамилия и политический окрас.
Василь, пічник, Коломия (Івано-Франківська обл.)
1) На Майдані я вже більше місяця і буду тут до кінця.
2) Я вийшов на Майдан за майбутнє моїх дітей й онуків.
3) Я підтримую порядок і спокій України, а не політичні партії.
4) Створення НО «Майдан» – це правильно. Тому що якщо не буде однодумців – нічого з цього не вийде. Ми стоїмо тут за правду, і відходити назад вже нема куди.
5) Президентом я бачу Кличка або Тягнибока. У Кличка що? У нього чисті гроші, так би мовити, зароблені своєю працею, важкою насправді працею. А Тягнибок він більш жорсткий, і нам, мені здається, якраз потрібне жорстке керівництво. Його радикальність мене не лякає, бо він якщо щось сказав – то зробив це, не те що влада зараз.
Богдан, студент КПІ, Київ
1-2) Перший раз я прийшов на Майдан, коли побили студентів. А так буваю тут, коли є час, бо зараз сесія на носі і треба якось готуватися.
3) Опозиційні партії на Майдані наче всі разом, але найбільше мені подобається «Свобода». Вони одразу діють: їхні депутати ходять на проблемні точки і там щось вирішують. Щодо інших сил я такого не бачу.
4) Думаю, що це правильно. Бо те, що ми тут просто стоїмо – нічого не дасть. А так це буде закріплено за якимось списками та людьми, які зможуть офіційно висувати якісь вимоги від певної кількості людей.
5) Нема зараз одного лідера серед опозиціонерів. Я бачив рейтинги і там першими йдуть Кличко і Тягнибок. Яценюк він якось більше в тіні Юлії Тимошенко. Якби вона була на волі, тут би набагато більше було народу, бо зібрати людей і утримувати їх – це ще треба вміти.
Сергій Арсенійович, пенсіонер, Київ
1) На Майдане я с самых первых дней, выхожу каждый день и дальше планирую выходить.
2) Что меня побудило выйти? Да я всю жизнь с бандитами борюсь!
3) Я никогда в своей жизни ни в одной партии не состоял, но я всегда буду поддерживать, чтобы нормальная была здесь жизнь. И всегда буду против аферистов и жуликов.
4) Создание «Майдана» - это нормально. Единственное, что хотелось бы единого лидера. Потому что в истории всегда так было – лидер должен быть один!
5) В нынешней ситуации, думаю, наибольшие шансы стать президентом у Кличко – потому что его уважают и на Западе, и на Востоке. Остальные вроде тоже «окей», но у него поддержка всё же больше. Хотя ему нужно еще невероятно много работать над собой, так что пусть нанимает супер-профессионалов со всей Земли – и они делают из него настоящего политика. Его-то знает весь цивилизованный мир, потому что он своими руками заработал деньги. Единственное что – пусть подтягивает свой уровень.
Підготували Артем Черничко і Наталія Коляда,
фото: Віталій Сало