Попри застереження міжнародних партнерів України та сумніви експертів, з 1 липня ринок електроенергії в Україні почав працювати за новими правилами.
Як кажуть оглядачі, "світло є" і "апокаліпсису нема", проте перші оцінки ефективності нових правил і того, наскільки стабільною буде робота галузі за цими правилами - різняться. Єдине, в чому поки що погоджуються всі - уряд, учасники ринку та експерти, - масштабна і складна реформа поки що ніяк не вплинула на те, скільки за електрику платить населення.
Водночас суперечки про те, хто має оплачувати різницю між ринковими цінами на електроенергію та її ціною для населення, - тривають.
Так само перші дні роботи ринку за новими правилами не прояснили, як буде вирішене ще одне завдання реформи - демонополізації ринку, а відтак, більшої конкуренції та кращих цін для споживачів.
Разом із тим, запуск ринку електроенергетики співпав із більшим, ніж зазвичай, навантаженням на енергосистему через спеку, а також черговим рішенням Окружного адмінсуду Києва, яке спричинило розмови про "блокування реформи".
"В умовах нового ринку порушень у роботі енергосистеми не сталося", - повідомила НЕК "Укренерго".
Свої висновки від початку роботи ринку електроенергії за новими правилами зробила і Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Її голова Оксана Кривенко підбила ці підсумки у дописі на Facebook.
Разом із тим представник президента в уряді Андрій Герус у своєму Facebook зробив більший акцент на проблемах, що супроводжують запуск ринку електроенергії.
"Наприклад, сьогодні за ніч диспетчер Укренерго дав 40 аварійних команд диспетчеру Укргідроенерго щодо підйому і розвантаження потужностей. Іноді такі команди були з інтервалом у 5 хвилин. Раніше це було 2-4 аварійні команди за ніч. Звичайно, у такому "реформаторському" режимі енергетика може певний період працювати. Але наскільки довго", - запитує представник президента в уряді.
Крім того, за словами Андрія Геруса, "зростання кінцевих тарифів на електроенергію набагато перевищує всі обіцянки урядовців та "немонополістів".
"Ринок запустився, світло є, апокаліпсису нема", - прокоментував запровадження нових правил ексміністр енергетики і голова Всеукраїнської енергетичної асамблеї Іван Плачков.
"Це як у магазині система оплати - або вам продавець на рахівниці рахує, або самі зважуєте, клеїте стікер зі штрих-кодом, каса автоматично зчитує і сплачуєте за PayPass".
Ексміністр енергетики вважає, що "якщо збої і будуть, то вони абсолютно не пов'язані з ринком електроенергії".
Про ще одну перевагу запуску ринку електроенергії повідомив прем'єр-міністр Володимир Гройсман.
"Це - офіційний похорон формули "Роттердам+". Я всіх з цим вітаю, тому що запуск ринку електричної енергії дав можливість її поховати", - заявив пан Гройсман в ефірі одного з телеканалів.
Так звану формулу Роттердам+ було запроваджено у 2016 році. За рішенням НКРЕКП, вартість вугілля у виробництві теплової генерації розраховується за формулою "вартість вугілля у порту Роттердам плюс вартість його доставки в Україну".
Багато експертів з питань енергетики називали цю формулу корупційною і такою, що дає конкурентні переваги і додаткові прибутки головному гравцю на ринку теплової енергетики - компанії ДТЕК, що входить до складу групи СКМ, контрольованої Рінатом Ахметовим.
Насправді ще влітку минулого року НКРЕКП ухвалила низку рішень, які передбачали, що у разі, якщо з 1 липня 2019 року почне працювати ринок електроенергії, частина постанов, зокрема і про запровадження так званої формули "Роттердам+", втратять свою чинність.Але поки що не ясно, що відбуватиметься із законопроектами, поданими до парламенту президентом Зеленський як невідкладні. Перший передбачає перенесення запуску ринку на рік - до 1 липня 2020, а другий пропонує нову формулу для розрахунку цін на електрику, вироблену на теплових станціях, - так звана "Роттердам-".
Ще зранку першого дня роботи ринку за новими правилами представник президента в уряді Андрій Герус написав у своєму Facebook, що ціни на електрику, вироблену на теплових електростанцій, зросли на понад 50%.
Втім, за результатами перших біржових торгів з продажу електроенергії з'ясувалося, що ДТЕК (входить до групи СКМ, контрольованої Рінатом Ахметовим), яка контролює близько 80% теплової генерації, знизив ціни на 12% у порівнянні із першим півріччям цього року.
Провідну роль у цьому зіграв інший монополіст - державний "Енергоатом", який виробляє понад половину всієї електроенергії в країні. Його цінова пропозиція виявилася кращою за умов, коли між виробником і покупцем стали укладатися прямі двосторонні контракти.
Більше того, пропозиція "Енергоатому" була настільки приваблива для покупців, що ціни на електроенергію, що продає "Енергоатом", зросли на 35%.
Водночас, як може працювати конкуренція, показав і приклад приватного трейдера "Еру трейдинг" (дочка американської Eru Corporation), яка у перший же день запуску енергоринку вперше в історії України імпортувала електроенергію зі Словаччини та Угорщини. Свого часу реформи на газовому ринку і поставки газу з Європи через Словаччину дозволили Україні відмовитися від імпорту російського газу.
З іншого боку, виробники починають говорити про зростання вартості електрики для промисловості. Наприклад, у холдингу "Інтерпайп", контрольованого бізнесменом Віктором Пінчуком, заявили про зростання ціни електрики для промислових споживачів на 22% порівняно з червнем.
На другий день після запуску ринку електроенергії стало відомо про ухвалу Окружного адмінсуду Києва за позовом АТ "Нікопольський завод феросплавів" (НЗФ), який пов'язують із бізнесменом Ігорем Коломойським. Цією ухвалою суд скасував постанови НКРЕКП, що встановлювали тарифи для НЕК "Укренерго".
Позивачі посилалися на рішення Конституційного суду про те, що комісія була створена у неконституційний спосіб.
НЗФ також звернув увагу суду на те, що по тому, як НКРЕКП підвищила тарифи, вартість електроенергії для заводу значно зросла, а в структурі собівартості продукції підприємства ці витрати є найвищими.
Судді погодилися із аргументами позивача про те, що завищені тарифи для одних споживачів дають ресурси для субсидування інших, а відтак, на ринку складаються нерівні умови.
Водночас в "Укренерго" заявили, що рішення суду підриває основи роботи нової моделі ринку.
"Рішення суду призведе до колапсу нового ринку електроенергії", - йшлося у заяві "Укренерго".
3 липня компанія оскаржила рішення суду.
У той таки час представник президента в уряді Андрій Герус вважає, що заяви про "колапс нового ринку електроенергії" дещо перебільшені, і радше зумовлені політичними причинами, аніж економічними міркуваннями.
Тим часом, секретар РНБО Олександр Данилюк закликав прем'єра провести засідання Антикризового енергетичного штабу, щоб не допустити аварійних відключень електрики через спеку.
Раніше НЕК "Укренерго" заявляла про критичну ситуацію в енергосистемі через спеку і брак резервних маневрових потужностей ТЕС для покриття пікових навантажень.Понад половину електроенергії в Україні виробляють атомні станції. Проте для швидкого покриття різниці між періодами пікового навантаження і зменшення попиту потрібні так звані "маневрові" потужності, роль яких в Україні виконують переважно теплові станції.
За інформацією "Укренерго", наразі без резервів через відсутність вугілля перебувають сім блоків ТЕС, із яких три належать ДТЕК, і чотири - "Центренерго". Крім того, ще на восьми блоках відбуваються аварійні ремонти.
Як вважає в.о. голови парламентського комітету з питань ПЕК Олександр Домбровський, перші оцінки нових правил гри на енергоринку можна буде дати не раніше кінця липня.
"Я б хотів застерегти як від надто трагічних оцінок, які сьогодні з'явилися в ЗМІ, так і від занадто оптимістичних - щодо того, що ринок стартував дуже добре", - заявив депутат.
У НКРЕКП також закликали учасників ринку "до подальшого діалогу та продовження роботи по вдосконаленню положень нормативно-правових актів та принципів, що регулюють новий ринок електричної енергії".
"Попереду нас очікує іспит на відповідність діючого законодавства реаліям ринку та новим умовам роботи", - йдеться на сторнці у Facebook НКРЕКП.