У 2016 році влада зробить ще одну спробу провести податкову реформу. Попередні дві виявилися провальними. Багато в чому через бажання її авторів посилити податковий тиск і, таким чином, збільшити доходи бюджету. Але, як показує досвід сусідніх країн, щоб у скарбниці було більше грошей, необов'язково підвищувати податкові ставки. Досить взяти на озброєння нові технології, які дозволять детінізувати економіку.
Як Білорусь піднімається в рейтингу Doing Business
Що це за технології і як вони працюють, можна побачити на прикладі Білорусі. Так, саме Білорусі. Яка, якщо подивитися на рейтинг Doing Business, входить до числа топ-50 країн світу за легкістю ведення бізнесу (44-е місце), тоді як Україна знаходиться ближче до кінця першої сотні (на 83-й позиції).
"У 2011 році ми створили систему, що дозволяє рахувати готівкові грошові кошти в автоматах з продажу кави і різних продуктів харчування (вендингові апарати - ред.) і показувати виручку в базі даних", – розповідає представник Інформаційно-видавничого центру з податків і зборів (засновник Міністерство з податків і зборів Білорусі) Тетяна Жизневська.
У чому особливість цієї системи? У Білорусі її називають системою контролю касового обладнання (СККО). Центральною ланкою системи є центр обробки даних (ЦОД). До нього надходить вся інформація з точок продажів, оснащених спеціальним електронним пристроєм – маленьким чіпом, розміром 9*4 см.
Працює система таким чином: у момент продажу по GSM-мережі йде запит в цей центр і протягом долі секунди кожній торговій операції присвоюється унікальний номер. Всі номери зберігаються в єдиній базі. У будь-який момент фіскальна служба може їх перевірити. Якщо є розбіжності, значить, операція проведена нелегально.
Що це дає? Податківцям легко вичленувати тіньові каси, в будь-який момент вони можуть перевірити всю інформацію, для цього не потрібно організовувати рейд на підприємство. Власники бізнесу також отримують багато переваг. Після підключення до системи не треба друкувати контрольну стрічку і зберігати (факт економії витратних матеріалів – паперу і чорнила). Також заощадити можна на зносостійкості каси (принтері) і не треба вести книгу касира. Всі операції на касі фіксуються в ЦОД.
Крім того, не потрібно реєструвати або знімати з реєстрації касу в податковій. Правда, додаються щомісячні платежі – близько $3 за кожну касу. Власник каси може підключитися до системи за допомогою ЕЦП (електронного цифрового підпису, яка в Україні досі не узаконена - ред.). І побачити все, що бачить податковий інспектор, і таким чином формувати звіти та контролювати своїх працівників (касирів). Термін використання каси після підключення до системи необмежений, а до підключення до системи був шість років.
Результати впровадження нових IT-рішень
Побачивши, що система працює на ура, проектувальники в 2013 році взялися за розробку рішень для касових апаратів. За планами, до 1 грудня 2017 року всі каси в Білорусі будуть підключені до єдиної системи.
Перед запуском такого масштабного проекту, білоруські розробники, звичайно, вивчили міжнародний досвід з установки такого програмного обладнання.
"Ми вивчали досвід Грузії, Болгарії, Південної Кореї, Канади. Також різні міжнародні компанії надсилали нам багато проектів зі своїм баченням даної системи. Розглядалося близько 17 проектних рішень, але був обраний варіант, що дозволяє вести облік усього використовуваного касового обладнання і який забезпечує захист та ідентифікацію даних", – пояснює Тетяна Жbзневська про білоруську модель роботи.
А унікальність білоруського варіанту полягає в наступному:
1) до кожній касі підключається спеціальний електронний пристрій;
2) цей пристрій не продається, а налаштовується на конкретну касу і надається лише на час її використання;
3) за допомогою пристрою формується унікальний код, який повинен друкуватися на чеку і звітах; за унікальним кодом завжди можна перевірити в ЦОД достовірність чека;
4) дані від каси передаються через спеціальний електронний пристрій в ЦОД тільки по GSM-зв'язку. Дротяний зв'язок виключена. При поганій якості зв'язку вони запам'ятовуються і зберігаються у пристрої (можуть бути вивантажені спеціальним чином);
5) передбачено декілька режимів передачі online для маленьких портативних кас – по події (щоб не розряджати акумулятор);
А тепер давайте знову повернемося в Україну. Можливо, замість підвищення податкових ставок або спроб винайти свій велосипед, впроваджуючи акцизні накладні та інші "ноу-хау", краще перейняти досвід Білорусі, Хорватії, Болгарії, Грузії та інших країн. І вивести з тіні цілі галузі. Торгівлю нафтопродуктами, вендингові апарати, в цілому всю роздрібну торгівлю. І не тільки торгівлю.
Питання ціною в десятки і сотні мільярдів гривень поки залишається відкритим. Сподіваємося, що відповідь на нього буде знайдена зовсім скоро, вже в цьому році. В іншому випадку, є великий ризик, що податкова реформа знову буде провалена, а бюджетна дірка – лише збільшиться в розмірах.