Про особливості запровадження інституту префектів в Україні, добровільне об’єднання громад та розвиток земельних відносин в громадах в інтерв’ю RegioNews розповів директор ГО «Інститут розвитку територій», експерт Реанімаційного пакету реформ (РПР) Юрій Ганущак.
- Коли в Україні буде запроваджено посаду префектів?
- Протягом двох найближчих років. 15 січня – останній термін прийняття змін до Конституції України. Далі – пакет необхідних законів, відбір, навчання, практика, номінація… Прийняття залежить перш за все від експертів та мас-медіа, які пояснюють людям те, що не хочуть говорити політики.
- Чи потрібно вводити обмеження щодо подачі кандидатур на конкурс на посади префектів? Наприклад, наявність вищої освіти, судимості, членства в Компартії чи Партії регіонів, досвід роботи в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування.
- У проекті закону дуже чітко висловлено всі кваліфікаційні вимоги. Жодної з них не можна забрати. Це не забавки. Це сто людей, яким повністю має довіряти держава. Обмежень щодо заборони колишнім членам Компартії чи Партії регіонів там нема. Взагалі, префектам заборонено бути членом будь-якої партії. Префект – це аполітична фігура: ти або займаєшся політикою або професійним адмініструванням: вибирай. Префекти – це професійні адміністратори. Повноваження префектів набагато вужчі, ніж повноваження нинішніх голів держадміністрацій.
- Яка доля буде в тих громад, які не захочуть об’єднуватися з сусідніми селами? Чи може з часом бути змінений принцип добровільності?
- Ну я так думаю, питання стоїть не в тому, що буде з тими громадами, а що буде з керівниками тих громад, які гальмуватимуть об’єднання. Їм доведеться вислухати те, що їм скажуть мешканці. А мешканці будуть не дуже задоволені. Кожен відповідає за рішення, які приймає. В одному місці приймають рішення, в іншому – не приймають. Програє завжди той, хто не реагує на виклики.
- Свого часу право розпоряджатися землями за межами сільських рад було передано Держземагенству, яке нині реформовано в Держгеокадастр. Чи потрібно сьогодні повернути ці повноваження до сільських та селищних рад?
- Питання треба переформулювати інакше, а саме: право дерибанити землю було передано від одного злодія до іншого злодія. Це так розуміють люди. Тому що сама постановка питання є абсолютно некоректною, бо немає такого повноваження у органу місцевого самоврядування, яке називається «розпорядження» землею. Коректне визначення – це управління територією. Так, ось до вас звернувся інвестор, великий інвестор, який каже: я знаю, що в вас є робоча сила і є безробіття, я готовий поставити тут завод. Та землі для спорудження заводу немає. Що робить нормальний голова? Він застосовує закон про відчуження для суспільних потреб. Він викуповує землю, очищає її, підводить комунікації і продає цю землю інвестору. Це все називається управління і воно повинно бути ефективним.
Чому люди починають виїжджати з міста? Бо немає дитячих садочків. А чому немає дитячих садочків? Тому що за хабар мер дозволив на місці, де планувався садочок, поставити багатоповерхівку. Тепер міський голова кричить: дайте мені зробити те саме, тільки вже за межами населеного пункту. Тому я й кажу: ніде в світі немає такого поняття «розпорядження за межами чи в межах». Ніде в світі органи місцевого самоврядування не мають землі. Є території суспільного користування.
- Яким чином за таких умов повинні розвиватися земельні відносини в громаді?
- Основним документом буде «План території громади» і в цьому плані вказується цільове призначення. Оскільки план розробляється відповідно до нормативних документів сертифікованою організацією, він проходить стадію обговорення з людьми та голосування у раді. У такому разі подальші дії голови є абсолютно логічні: виконання цього плану з урахуванням усіх умов. І коли в населений пункт приходить інвестор, то він розумітиме свої перспективи, проаналізувавши «План території громади». Інвестор розумітиме ціну питання, а за ці кошти мерія буде зобов’язана провести відчуження ділянки, підведення комунікацій. Все, для того, щоб інвестор прийшов. Це прозора гра, а не так, як зараз: прийшов, побудував, а потім прийшли електрики і сказали: ну, молодець, а тепер ми визначимо тобі, скільки платити за підключення електроенергії. І вказують ту суму, після якої наступний інвестор точно не прийде. Держгеокадастр тут взагалі не повинен нічого вирішувати, окрім внесення даних до земельного кадастру.
Розмовляла Тетяна Повіренна, RegioNews