Всі "ЗА" і "ПРОТИ" індустріальних парків в Україні
Відсутність чітких правил гри, нестача грошей і паперова тяганина не дозволяють створювати в країні потужні промзони.
Промислові кластери можуть врятувати економіку України, але за останні два роки у нас не з'явився жоден новий індустріальний парк, повідомив директор Асоціації індустріальних парків України Ігор Николин.
"Паперові" парки
В Україні про створення мережі індустріальних парків заговорили ще в 2006 році, в 2012-му був прийнятий Закон "Про індустріальні парки". Саме ця форма організації виробництва, як вважають експерти, могла б стати двигуном української економіки, проте поки про успіхи говорити не доводиться.
У 2013р в країні було зареєстровано 12 індустріальних парків, з яких тільки чотири демонструють хоч якісь результати, інші знаходяться на стадії проекту. Розпочато реалізацію львівського індустріального парку "Рясне-2", парків "Коростень", "Свема" (Шостка Сумської обл.) І "Соломоново" в Закарпатті.
За фактом "Коростеню" для старту робіт не вистачає 16 млн. грн, саме в таку суму оцінюються інженерні мережі, які місто має підвести до ділянки. У місцевому бюджеті таких коштів немає, повідомив начальник управління економіки Коростеня Олексій Жилін, і висловив надію, що їх виділить Фонд регіонального розвитку. Та ж проблема в Тростянці: для того, щоб залучити інвесторів, не вистачає 3,6 млн. Грн. на підведення води і каналізації до ділянки в 40 га.
"Навколо Тростянецької кондитерської фабрики міг би успішно працювати кластер. Виробництву потрібні цукор, борошно, яєчний меланж, молоко. Гостро стоїть також питання складських приміщень, зараз готову продукцію відразу везуть в Суми або Київ, так як зберігати її ніде. Потенційні інвестори не проблема, адже тут відразу є гарантовані споживачі послуг і товарів. у минулому році, наприклад, вели переговори з французьким інвестором, який готовий побудувати молокозавод, але йому необхідний "готовий" ділянку, а грошей на це в місцевому бюджеті немає ", - поскаржився начальник відділу економрозвитку, залучення інвестицій та міжнародної діяльності Тростянецького міської ради Володимир Злепко.
Ігор Николин зазначив, що поки Україна виглядає блідо на тлі сусідів. Наприклад, в Угорщині налічується 206, в Польщі 66, в Чехії 144, в Росії 128 індустріальних парків (45 діючих). У Чехії працює держпрограма на 1998- 2005 рр., В рамках якої було створено сто індустріальних парків на 3 тис. Га. Вкладено 200 млн. Євро бюджетних коштів в підготовку ділянок, зате в результаті реалізовано 450 інвестпроектів загальною сумою в 9 млрд. Євро, створено 7 тис. Робочих місць. А в Туреччині з 2000 року, після прийняття закону "Про організованих промзонах" створено 215 індустріальних парків, тільки з 2000 р по 2010 р вони залучили $ 94 млрд. Інвестицій.
Найбільше Ігоря Николина засмучує той факт, що за два останні роки у нас не було зареєстровано жодного індустріального парку.
"Бажаючі є, але навіть ті, хто хоче оформити свій статус офіційно, сподіваючись в майбутньому отримувати податкові пільги, не можуть пробитися через бюрократичні процедури. Їм по кілька разів повертають пакет документів", - зазначив Николин.
Приміром, директор індустріального парку "Мироцкое" Станіслав Герман розповів, що робить вже третю спробу подати пакет документів, двічі він уже отримував відмови від Мінфіну і Міносвіти, у яких були зауваження до концепції парку.
"Наприклад, Мінфін вимагає оцінити прибуток, яку може принести підприємства, надати портрет майбутнього інвестора. Але ми їх ще не отримали, звідки ми можемо взяти ці дані?" - Дивується Герман.
Пільги поки не спрацювали
Експерти сподівалися, що розвиток індустріальних парків підстьобне недавно прийнятий закон №2844, яким знімається ряд регуляторних бар'єрів, однак, як виявилося, цього мало. Ні прецедентів, коли місцева влада виділяє під індустріальний парк готовий ділянку з підведеними комунікаціями, а прописані в законі експортно-імпортне кредитне агентство, агентство підтримки малого бізнесу ще не створені.
"Хочу підкреслити, що інститут індустріальних парків з одного боку, є інститутом децентралізації, з іншого - реальної економічної політики, що підсилює промисловість всієї країни", - зазначив голова комітету ВР з питань промполітики та підприємництва Віктор Галасюк.
При цьому, згідно з новими нормами законодавства, індустріальні парки (ІП) можуть організовуватися як місцевою владою, так і приватними компаніями - пільги для них однакові. Однак, вважає депутат, одних пільг (нульовий пайовий внесок для ІП замість 10% від інвестиції для звичайного розміщення виробництва і звільнення від ввізного мита для обладнання) явно недостатньо. Зараз в парламенті на розгляді знаходиться ще два законопроекти, №2554а і №2555а, які вносять зміни до Податкового кодексу. Зокрема, документами пропонується давати індустріальним паркам податкові канікули: на п'ять років на податок на прибуток, на три - на податок на землю.
"Ми сподіваємося в найближчі кілька місяців пройти всі комітети, а прийняти їх протягом півроку", - повідомив Віктор Галасюк.
Як приклад, як держава може ще допомагати індустріальним паркам, він навів Туреччину, де для підприємств, розміщених в індустріальних парках, електроенергія поставляється по 30% від стандартної ціни.
"Ми питали: чому такі пільги саме для індпарков, а не для всієї промисловості, у відповідь почули, що держава зацікавлена в кластерах, а не в розміщенні промисловості безсистемно, аж до житлових районів", - пояснив Галасюк. Також в Туреччині за добу оформляють всі дозвільні документи, і до будь-якої компанії, що управляє індустріального парку прикріплені три співробітника міністерства економіки, чиє завдання максимально швидко вирішувати всі виникаючі колізії у відносинах з держорганами. "Індустріальні парки - єдиний шлях реанімації економіки. Всю країну не можна поміняти, але можна створити точки розвитку", - говорить Галасюк.
Питання спрощення реєстрації індустріальних парків, як очікується, буде вирішено постановою Кабміну. "Уже підготовлений проект, яким передбачено зміну критеріїв включення до реєстру. Зокрема, виключається необхідність отримання позитивного рішення Мінфіну. Питання включення до реєстру буде розглядати міжвідомча комісія при МЕРТ за участю представників Мінфіну, Мінрегіону, Міносвіти, ГФС і Асоціації індустріальних парків України, все вони матимуть право голосу, але жоден з них не буде мати права вето ", - пояснив Ігор Николин.
Хто заплатить
Де ж брати гроші для старту проектів, зокрема, на підведення до сотням гектарів інженерних мереж? Великі надії покладають на Фонд регіонального розвитку. У ньому, зокрема, передбачено 1 млрд. Грн. субвенцій на формування інфраструктури об'єднаних територіальних громад. Однак на місцях вважають, що вибір, куди підуть гроші з Фонду регіонального розвитку, швидше за все, може бути зроблений на користь соціальних проектів.
"Депутати працюють на свого виборця, відремонтований садочок дасть більший ефект для їхнього рейтингу, ніж інвестиції в площадку, яка зможе працювати лише через два-три роки. Майбутні робочі місця проти місць в дитячому садку - як ви думаєте, на чию користь буде зроблений вибір ? " - Запитує Злепко.
Ігор Николин вважає, що необхідний системний підхід, перш за все, потрібно зафіксувати конкретний обсяг держінвестицій в індустріальні парки в рамках програми регіонального розвитку та пріоритети їх виділення, а також стимулювати місцеву владу розвивати саме такі форми виробництва.
Віктор Галасюк бачить вихід в допомоги інших держав: "Туреччина відмінно налагодила процес підготовки ділянок для індустріальних парків. Чому б їм не запропонувати якусь площадку, з тим, щоб вони розмістили там свої виробництва?".
З ним не згоден член ради Ukrainian Building Community Сергій Петров, який упевнений, що коштів і в самій Україні більш ніж достатньо. "Головне - прозорі правила. Саме вони залучать інвесторів, і перш за все місцевих. Якщо наш проект не цікавий самим українцям, чому іноземні бізнесмени повинні вкладати в нього свої кошти?" дивується експерт.
На його думку, створення промислових парків особливо важливо для сходу країни. Там такі кластери допоможуть не тільки швидко відновити зруйновану економіку, але і прискорити вирішення багатьох соціально-економічних проблем регіону.
