Головні питання України рік тому та сьогодні: чи збулися прогнози експертів?
На відміну від природи, в якої «немає поганої погоди», політична ситуація як в усьому світі, так і в Україні зокрема зовсім не тішить громадян, на голови яких падають наслідки усіх процесів, що відбуваються «зверху». Незважаючи на це і весь скептицизм, який українці демонструють до будь-яких прогнозів, чи то погодних, чи політичних, зазирання у майбутнє залишається однією з найпопулярніших тем і практик в інформаційному просторі.
Саме тому редакція RegioNews вже третій рік поспіль, починаючи з 2011-го, опитує відомих та цитованих політологів, політиків, громадських діячів та експертів на предмет їхнього бачення фіналу найбільш резонансних справ.
Які питання хвилювали українців рік тому, що відповідали на це експерти під час онлайн-конференцій у RegioNews, хто з них виявився найбільш далекоглядним та якого повороту набули згадані події наразі – у нашому матеріалі.
ЗВІЛЬНЕННЯ ЮРІЯ ЛУЦЕНКА
Володимир Ар’єв, народний депутат України VII скликання від партії «Батьківщина», журналіст, автор проекту «Закрита зона», 25.01.2012. На жаль, я переконаний, що сюрпризів від режиму чекати не варто. І що Луценко отримає вирок з ув`язненням, попри те, що майже усі свідки заявили про те, що він невинен, а слідство на них тиснуло і фальсифікувало покази. Але судова система у нас перетворилася у філію Прокуратури і Адміністрації Президента. Тому я вважаю, що Луценко вийде тоді, коли народ скине цей режим. А це обов`язково відбудеться і чекати цього недовго.
Володимир Фесенко, Голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента», кандидат філософських наук, доцент політології, 16.01.2012. Є тиск на українську владу, буде розгляд справ Луценка і Тимошенко у Європейському суді у справах людини. І ця подія може вплинути на українську владу. Проте, найбільш реалістична умова звільнення Тимошенко і Луценка – суттєві зміни в українській владі. Якщо в найближчій перспективі Луценко вийде на свободу, то повернеться до публічної політики, але як несамостійний гравець другого рівня у партії «Батьківщина».
Михайло Погребінський, політолог, директор Київського центру політичних досліджень та конфліктології, 03.02.2012. Знущання над Луценком очевидне. Як на мене, вся його діяльність не заслуговує у мене на повагу, але навіть в Середньовіччі не знущалися над клоунами, і його варто випустити і не чіпати. А коли випустять – не знаю, але також сподіваюсь, що до Євро 2012.
РЕЗУЛЬТАТ. 26.12.2010 – Луценко заарештований ГПУ, 27.02.2012 − засуджений на 4 роки за розтрату держмайна, 17.08.2012 − обвинувачений у халатності під час розслідування отруєння Ющенка. У квітні 2013 р. звільнений з ув’язнення згідно з наказом президента про помилування. Зараз намагається знову влитися у політику і збирає прибічників.
Володимир Ар’єв: Луценко вийде тоді, коли народ скине цей режим
ДОЛЯ ЮЛІЇ ТИМОШЕНКО
Володимир Ар’єв. Я думаю, що так само, як і Луценко, Тимошенко вийде на свободу, коли народ скине існуючий режим. Щодо виїзду Олександра Тимошенка, була інформація, що готується його арешт. Абсолютно чітка і надійна інформація. Тому, очевидно, було прийняте рішення, що хай він краще виїде і працює з європейськими структурами і захищатиме дружину, ніж буде використаний режимом для додаткового тиску на Юлію Володимирівну.
Михайло Погребінський. Я разумеется, не знаю, что ей «светит». Но могу сказать, что я считаю правильным и для Украины в целом и для украинской власти. Было бы в высшей степени неправильным, если бы она все еще сидела в тюрьме, когда у нас начнется Евро 2012. Трудно себе представить, что весь мир будет смотреть футбольный матч, а перерывах будут показывать колонию, в которой сидит Тимошенко.
Геннадій Москаль, народний депутат України VII скликання від партії «Батьківщина», Перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю, 08.06.2012. Тимошенко обов’язково повернеться у політику. Це навіть не підлягає обговоренню.
Тарас Березовець, політтехнолог, директор компании Berta Communications, 08.10.2012. Вона не йшла з політики, вона досі перебуває у фокусі українських та світових медіа. Останній приклад цього − що Тимошенко навіть включена до числа громадських лідерів, які висуваються на присудження Нобелівської премії миру. Її можуть обмежити у спілкуванні, але перебування у в’язниці привертає до неї тільки більше уваги.
Вадим Колесніченко. Власть вообще никак не должна реагировать на ситуацию с Тимошенко. Только суд имел право оценить собранные доказательства и определить меру вины Тимошенко. И только суд имеет право, рассмотреть ее жалобу, принять решение – обоснованно ее осудили или необоснованно. Оппозиция не желает, чтобы Тимошенко была на свободе, потому что так называемые лидеры так называемой оппозиции уже поделили ее политическое наследство. И, конечно же, им не хочется терять эти бразды правления властью, и они будут спекулировать и дальше на этой теме. Европейские политики – что Меркель, что Саркози, – их гневные высказывания связаны с потерей собственного имиджа на территории их государств.
РЕЗУЛЬТАТ. Наразі Юлія Тимошенко продовжує відбувати термін, перебуваючи на реабілітації у лікарні (з 9.05.2012). Проте її звільнення залишається одним із принципових питань для європейської спільноти й умовою вступу до ЄС України. Своєю чергою, спрямованість на ЄС офіційно затверджена власне президентом Януковичем. Як варіант виходу з глухого кута, в якому опинилася влада, експерти називають від’їзд Тимошенко за кордон на лікування і відповідно її свободу в обмін на відмову від політичної діяльності в Україні. В будь-якому разі, або її свобода коштуватиме їй політичної кар’єри в Україні, або входження в ЄС рано чи пізно відбудеться навіть без її звільнення, оскільки гору візьмуть економічні та геополітичні інтереси і небажання Європи віддавати Україну Росії.
Геннадій Москаль: Тимошенко обов’язково повернеться у політику. Це навіть не підлягає обговоренню
ВИБОРИ 2012 РОКУ
Володимир Ар’єв. Якщо вибори будуть чесними, то абсолютно перевагу будуть мати опозиційні сили. Але ми знаємо, що від шулерів чесної гри чекають тільки простаки. Ми такими не є. Прогнозувати не будемо, зате будемо боротися за кожний голос, щоб його не вкрали, не підмінили. Щодо Кличка, я вважаю, що шанси у нього непогані. Але він має визначитися, чи він в опозиції, чи він співпрацює із владою – дуже чітко. Бути посередині не вдасться нікому, бо, повторюся, іде не політична боротьба, а політична війна.
Володимир Фесенко. Сама виборча кампанія, як це не парадоксально, може певною мірою нейтралізувати соціальну і політичну напругу в країні. Але, якщо результати виборів будуть суттєво відрізнятись від суспільних очікувань, то в країні може виникнути глибока політична криза. Проте, можливий і поміркований варіант – продовження нинішніх кризових тенденцій у формі стагнації. Якщо обійдеться без конфлікту на фініші виборів, то в новій Верховній Раді, скоріше за все, не буде стійкої і стабільної більшості. Буде ситуативна більшість, в залежності від розвитку політичної кон`юнктури у країні. Цілком імовірна чергова тривала «спікеріада».
Я вважаю, що більш-менш реалістичні прогнози у відсотках можна буде давати за декілька місяців до виборів, а краще за все, за два тижні до виборів. Все інше – це спекуляції або жанр пророцтва. Простий приклад – якщо виникне світова економічна криза, то вона суттєво вплине і на результати парламентських виборів. Масштаби застосування адмінресурсу також суттєво вплинуть і на результати виборів, і на політичну ситуацію після виборів. Якщо не виникне ні економічної, ні політичної кризи, то ні влада, ні опозиція не отримають перемоги. Їм доведеться домовлятися з умовною «третьою силою» – позапартійними мажоритарниками.
Андрій Окара, політтехнолог, політичний аналітик, директор Центру східноєвропейських досліджень в Москві, кандидат юридичних наук, 27.03.2012. Якщо дивитися на український парламент, то потрібно розуміти, для чого люди туди ідуть. Зараз вплив Верховної Ради набагато менший, ніж раніше. До ВР взагалі ідуть з різних причин – отримати квартиру, пенсію, депутатську недоторканість (наприклад, щоб захистити власний бізнес) тощо. Хтось робить це для самореалізації. Але взагалі про тих людей, які справді переймаються долею країни та мають зайвих 5-8 млн, мені нічого не відомо. …Ніхто не хоче віддавати владу, тому часто вибори є лише декорацією, імітацією виборчого процесу.
А щодо можливості появи демократичної влади, то в Україні це найбільш можливо, і може навіть статися, що така влада з’явиться протягом 1,5 року.
Вадим Колесніченко. С рейтингами ПР ситуация сложная. Рейтинги пока устойчиво растут при неизменном рейтинге оппозиции. Есть все основания говорить, что на выборах мы получим большинство в парламенте.
Михайло Погребінський. Мажоритарка поможет взять регионалам большинство, и это очень плохая новость для оппозиции. При старом законе большинство было бы у оппозиции.
Тарас Березовець. Я думаю, що за підсумками виборів чотири, максимум п’ять політичних сил зможуть подолати 5%-й бар’єр. Ми точно можемо говорити про те, що перемогу на цих виборах за партійними списками здобуде Партія регіонів. Друге місце сьогодні є предметом запеклої боротьби між Об’єднаною опозицією та партією «УДАР»; четверта позиція залишиться за Комуністичною партією України. І є велика інтрига стосовно того, чи подолають 5%-й бар’єр Всеукраїнське об’єднання «Свобода» і партія «Україна − вперед!».
Кампанія Королевської демонструє зразки суттєвого просідання, вона впала десь на 2% буквально за останній місяць. Тому я не бачу шансів для партії «Україна − вперед!». ВО «Свобода» має шанс на останній хвилі мобілізації, тому що по Західній Україні є велика кількість виборців, котрі ще не визначилися.
«УДАР» демонструє доволі амбітні плани та гарну динаміку, за різними соціологічними дослідженнями, вони займають або друге, або третє місце, згідно з опитуваннями. Комуністи в підсумку своєї фракції не збільшать. Мажоритарку комуністи ніде майже не виграють, це буде дивом, якщо вони проведуть хоча б двох-трьох мажоритарних депутатів. Об’єднана «Батьківщина» має дуже слабких мажоритарників і може розраховувати виключно на пропорційну частину, вони можуть розраховувати на загал на 70-75 народних депутатів. І ясно, що за таких розкладів Партія регіонів контролюватиме повністю парламент, хоча вони і не здобудуть конституційної більшості, але разом із так званими незалежними мажоритарниками Партія регіонів буде контролювати близько 250-260 народних обранців.
Про що зараз говорити складно – яка з політичних сил, «Батьківщина» або «УДАР», здобуде друге місце. Тому боротьба між «Батьківщиною» та Кличком буде настільки запеклою. Головна проблема Віталія Кличка сьогодні полягає в достатньо низькій мобілізації виборців. Не слід забувати, що у «Батьківщини» є прихований ресурс виборців, оскільки це є опозиційна партія, виборець завжди приховує свої уподобання від соціологів. За рахунок цього резерву «Батьківщина» може покращити свій результат приблизно на чверть.
Артем Біденко, керівник Асоціації зовнішньої реклами України, президент групи SA Political Communіcations, 26.10.2012. Несподіванок на результатах виборів я не чекаю. Все буде залежати від адмінресурсу, чи протягнуть одну партію, чи не протягнуть в парламент. Всі інші проценти зрозумілі, вони були зрозумілі ще навесні.
Ірина Бекешкіна, український соціолог, директор Фонду «Демократичні ініціативи», 14.11.2011. Результат буде залежати від того виборчого закону, який ухвалять. Перш за все, яким буде виборчий бар`єр. Однозначно потраплять у ВР: ПР, «Батьківщина», «ФЗ». При нинішньому 3% туди також потраплять «Удар», «Свобода», КПУ. При 5% бар`єрі доля цих трьох політичних сил стає невизначеною. За мажоритарними округами більшість, звичайно, візьмуть ставленики ПР.
РЕЗУЛЬТАТ. За підсумками підрахунку голосів ЦВК оголосила такий основний склад ВР: Партія регіонів – 185 депутатів (113 за мажоритарними списками; 72 за партійними) «Батьківщина» – 101 (39; 62) УДАР – 40 (6; 34) «Свобода» – 37 (12; 25) КПУ – 32 (0; 32).
Андрій Окара: Про тих людей, які справді переймаються долею країни та мають зайвих 5-8 млн, мені нічого не відомо
ВІДНОСИНИ З РОСІЄЮ, ГАЗОВЕ ПИТАННЯ
Володимир Ар’єв. Ну звичайно, що колись питання можна буде вирішити, але тими, хто з Росією зможе розмовляти на рівних. Нинішній режим Москва вважає васальським, справедливо вважає, бо вони бігали весь час до Кремля за допомогою. Тому злість Путіна на Януковича є очевидною, і поступок не буде. Хіба Янукович здасть абсолютно все: трубу, підприємства, сфери впливу. Коли прийде нова влада, то теоретично вона зможе розмовляти із Москвою уже на рівних позиціях і більш спокійно.
Андрій Окара. Я думаю, що російсько-українські відносини будуть розвиватися доволі динамічно, і не факт, що ця динаміка нам, простим громадянам з позитивними настановами, сподобається. Я вважаю, що буде загострення українсько-російських відносин, буде жорсткий тиск, який буде переходити в брутальний вплив, і не факт, що українська сторона, українські політики, зможуть цей тиск витримати.
На жаль, зараз і в Україні, і в Росії відсутні якісь конструктивні концепти подальшого розвитку українсько-російських відносин, а все, що є, воно переважно спонтанне. І в Росії існує так тотальне уявлення, що Україна як держава, незалежна, самодостатня, суверенна держава є випадковістю. І питання в тому, як до цього ставитися. Вилка ставлення російського істеблішменту до українського питання приблизно така: Україна – як випадковість, і з цим можна або змиритися, або все повинно повернутися на круги своя, під чим можна розуміти і повернення СРСР, і Євразійський союз тощо.
Вадим Колесніченко. Очень тяжелый вопрос. Как я уже сказал, для российской стороны контракт по газу, который для нас является уничтожающим нашу экономику, является безукоризненным. Шансы пересмотреть его в стокгольмском трибунале равны нулю. Что мы пытаемся делать? Мы пытаемся уменьшить энергозависимость. При всем при этом мы продолжаем вести переговоры по привлечению других стран для обслуживания нашей газотранспортной системы. Чтобы была коллективная работа в этом направлении. Потому что, к сожалению, на данный момент Европа демонстрирует двойной прагматичный подход к идее независимости Украины. Мы члены европейской энергетической хартии, а ее главные условия таковы, что если в вопросах энергетики или энергобезопасности одна из стран выступает против какого-либо проекта, он не поддерживается. Украина выступила категорически против открытия Южного потока, но Европа поддержала Южный поток, и даже выделила на это деньги.
Іван Надеїн, голова громадської організації «Комітет енергетичної незалежності України», експерт з енергетичних питань, 07.05.2012. На той час, як і на сьогоднішній час, немає передумов для зменшення ціни на газ або покращення контрактних умов для України, бо Україна за ці майже два роки переговорного процесу не змогла запропонувати дієвий механізм аргументації своїх умов і, в першу чергу, покращення ціни. Україні потрібно якомога більше додаткових переваг в цьому переговорному процесі, і в першу чергу це зменшення споживання газу, бо український ринок газу сьогодні найбільший по відношенню до імпорту з боку Росії, ми купуємо сьогодні найбільше газу.
Є, звичайно, умови контракту, які не передбачають цього зменшення, але потрібно розуміти, що зміна цього контракту можлива лише або з боку домовленості – ми уже розібралися, що Росії немає сенсу іти на поступки Україні, – або це судовий процес, який має ініціювати одна зі сторін. Тому контракт є, сторони його виконують, і передбачається, що він буде діяти до 2019 року, якщо одна зі сторін не піде на якісь кроки. У Росії одне завдання – нівелювати вартість газотранспортної системи України до рівня вартості металобрухту. Для цього створили Північний потік, для цього планують Південний потік.
Ірина Бекешкіна. Однією з причин такого глухого кута, в який зараз зайшла Україна, було те, що вона свого часу надто довго сиділа «на голці» дешевого газу. Балтійські країни після отримання незалежності, одразу сказали, що платитимуть за газ за європейським ми цінами. На сьогодні рівень життя там набагато вищий, ніж в Україні, не кажучи вже про ЄС. Проте, з прибалтів ніхто не входить у список Форбс найбагатших людей. А українці входять. Саме на дешевому газі, дешевій робочій силі зросли найбільші капітали в Україні. Проте, як і з будь-якою наркоманією, спочатку привчають до дешевого наркотику, а потім говорять, що потрібно платити повну ціну – так і з газом. Тепер питання стає руба: або ваша незалежність, або дешевий газ – одне з двох.
РЕЗУЛЬТАТ. Україна пішла шляхом скорочення споживання російського газу. За даними статистики, за рік імпорт його з Росії впав більш ніж на третину. А з 2011 року до сьогодні Україна з найбільших клієнтів Газпрому перестрибнула на 5 місце за обсягами закупленого у нього газу. Зараз посол РФ в Україні Зурабов переконує, що якби Україна наприкінці 2012 року пішла на створення з Росією єдиного газотранспортного консорціуму, навіть без вступу до Митного союзу і з курсом на Європу, ціна на газ для України істотно би зменшилася. Однак це більше скидається на розмахування кулаками після бійки.
Загалом, порівняно з 2012 роком, відносини України та Росії різко погіршилися. Якщо минулий рік відзначився конфліктом навколо українського сиру та продовженням непростих переговорів щодо газу, то цього року Україна отримала і скасування деяких митних пільг, і торгові скандали, і блокування українського експорту на російській митниці, і порушене знову питання Південного потоку. Судячи з інтенсивності цих ударів, зупинятися Росія не планує. Майже одностайно експерти пояснюють це впевненим рухом України в напрямку Європи.
Іван Надеїн: У Росії одне завдання – нівелювати вартість газотранспортної системи України до рівня вартості металобрухту
ВІРОГІДНІСТЬ ДРУГОГО МАЙДАНУ
Володимир Ар’єв. Майдан можливий. Але інший. І це станеться саме тоді, коли режим забере у громадян останній шанс змінити його шляхом виборів.
Геннадій Москаль. На сьогоднішній день суспільство перебуває у стані депресії. Суспільство не готове ні до масових акцій. Особливо кияни, яки завжди проти будь-якої влади. На жодні акції їх не витягнеш. Як бачите, зазвичай це представники регіонів. Багатьох підкосила «помаранчева революція». Лідери, які могли б сьогодні підняти масу, зараз знаходяться за ґратами.
Віталій Портников, журналіст, президент (на той момент головний редактор) телеканалу ТВі, оглядач радіо «Свобода», 09.11.2012. Щодо протестів, я не бачу зараз такої платформи, щоб люди саме на виборах сконцентрували свою увагу. Я думаю, що вибори стануть частиною платформи для протестів, яка виникне в результаті економічних та соціальних проблем. Що люди згадають про те, які були вибори. Досить скоро.
РЕЗУЛЬТАТ виявився неоднозначним. З одного боку, масштабних акцій за останній рік в Україні побільшало. Проте майже всі вони не стосувалися безпосередньо політики, і жодної великої акції не відбулося з приводу результатів виборів. Єдина гучна акція, організована опозицією – «Вставай, Україно!» – не виправдала тих сподівань, які покладали на неї опозиційні лідери. Те, на що вони робили найбільші ставки, – робота з кожним регіоном окремо, – і стало найбільшою помилкою. Можна виділити кілька прорахунків, яких припустилися організатори.
По-перше, акція була ініційована й оголошена політиками, а не громадою, тобто вже від початку асоціювалася не з народним протестом, а з політичною боротьбою та агітацією. По-друге, вона була сильно розірвана у часі і тривала лише один день у кожному регіоні, тобто відбувалося щось на кшталт «поговорили – розійшлися». По-третє, зіграла не на руку організаторам її «точковість» – те, що акцію розбили на обласні центри, вже гарантувало, що за один раз не збереться більше учасників, ніж є прихильників опозиції конкретно у цьому місті, плюс кілька особливо активних з області. Не було моменту єднання, масовості, відповідно, не вдалася агітація ані супротивників, ані нейтрально налаштованих. Акція зібрала власне і так палких прихильників опозиції, а решта залишилися рештою, проходячи повз і нарікаючи на незручності через паралізовані головні вулиці міста.
І врешті-решт, для повстання потрібен один харизматичний лідер, а не троє різних політиків, які не можуть дійти згоди навіть між собою і проголошують різні цінності. Чітка позиція з них трьох хіба що у Тягнибока, але вона аж ніяк не претендує на оригінальність та загальнодержавну ідею.
ЄВРО-2012
Геннадій Москаль. Ось трошки я раніше до вас прийшов. Зайшов напроти в «Кофехауз». Дивлюся – одні офіціанти. Пусто, жодної людини. І де обіцяні навали туристів? І мені офіціанти кажуть: «Ви сьогодні третій відвідувач».
Ільдар Газізуллін, старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД), експерт з питань енергетики, директор економічних програм Інституту публічної політики 25.04.2012. Дивлячись, в якому плані. Тобто якщо говорити про спілкування між людьми, між уболівальниками, то, думаю, що так, допоможе. Ми знаємо, що зараз плануються додаткові заходи. Наприклад, посольство Німеччини планує побудувати наметове містечко у Києві, щоб молодь з Європи та України могла спілкуватися. Я думаю, що це є позитивно, тому що це чудова можливість для знайомств. Але на відносини офіційного Брюсселя та офіційного Києва, я думаю, що це ніяк не вплине. Там є інші питання на порядку денному – знову ж таки, політичні переслідування в Україні, переговори про Асоціацію тощо.
Тобто тут спорт не відіграє дуже велику роль. Йшли переговори про те, щоб Україні відкрити небо і тим полегшити шлях до нас європейцям, але цього не було зроблено. Тобто Євро-2012 може тільки підкреслити той негатив, який є.
Вадим Колесніченко. Євро-2012, − це, по-перше, іміджева акція, по-друге, ми всі побачили, яким чином у нас дороги почали ремонтуватися, були сконцентровані ресурси над зусиллями, і ми відновили кілька важливих автомагістралей. Це підвищення якості готельного обслуговування та кількості готелів нових, яких у нас не вистачає. Ми маємо можливість бути туристичною країною, бо поки що у нас туристичний бізнес в зародковому стані, тому що немає можливостей забезпечити туристів якісним відпочинком, якісними готелями, якісними маршрутами і якісним обслуговуванням. Все Євро-2012 направлене у першу чергу на ці питання. А спортивне свято – це знову заклик до людей подивитися на Україну з іншого боку, іншими очима, щоб вони сюди приїздили, щоб вони сюди інвестували, щоб вони співпрацювали з нами.
РЕЗУЛЬТАТ. В цілому економісти оцінюють наслідки Євро-2012 позитивно. Песимістичні прогнози Україні вдалося не підтвердити, проте і весь потенціал використано не було. Що ж до прибутку держави від чемпіонату, то цифри, які називають експерти, сильно різняться і можуть коливатися від 5 млрд грн до 30 млрд грн. З одного боку, всі дані свідчать про те, що Україна не «відбила» свої витрачені 40 мільярдів, але це стосується лише прямих прибутків, отриманих безпосередньо під час чемпіонату. Експерти ж погоджуються з тим, що прибутки від оновленої інфраструктури та транспорту продовжують надходити й дотепер, і надходитимуть ще доволі довго.
Так само складно адекватно оцінити непряму вигоду від тієї реклами, яку зробило Євро Україні. Що ж до сприйняття європейцями України, згідно з даними соціологічних досліджень, чемпіонат істотно покращив їхнє бачення українців, проте не вплинув на прохолодне ставлення до членства України в ЄС. Скандалів і бойкотувань Європою чемпіонату, як це пророкувала опозиція, теж не було. Загалом політика і Євро-2012 перебували в окремих площинах.
УКРАЇНА − ЄС
Вадим Колесніченко. Есть вещь, которая называется «экономика». Вот что нам необходимо и выгодно сегодня. Есть тактическая задача. Например. За последние полтора года товарооборот с Россией у нас возрос до более чем 50 млрд долларов. Рынок России такой, что в ближайшее время, если будет продолжаться активное взаимодействие и сотрудничество с Россией, мы можем достигнуть товарооборота 100-150 млрд долларов – и дальше этот рынок будет исчерпан. Почему так получается – потому что у нас примерно одинаковые стандарты. Емкость же европейского рынка – около 300 млрд долларов. Однако сегодня на рынок Европы наш товар практически не поступает. Причина простая – неконкурентоспособность. Поэтому если мы добьемся повышения стандартов, повысится рентабельность производства, понизится цена на наши товары, а качество будет соответствовать европейскому, то в далекой перспективе мы, может быть, получим рынок Европы величиной около 300 млрд. Но это дальняя стратегическая задача, чтобы решить которую надо выжить сегодня. Поэтому многовекторность нашей политики – это для меня сегодня главная очевидная вещь.
Наталія Вітренко, політик, лідер Прогресивної Соціалістичної Партії України, доктор економічних наук, 23.01.2012. Эти два вопроса нужно разграничить, потому что вступление Украины в ЕС может быть не раньше, чем лет через 20. А вот последствия очень серьезные, потому что парафирование ставит точку в дискуссии ЕЭП или ЕС. И экономические последствие закрытия рынка России, Беларуси и Казахстана Украина ощутит на себе очень сильно. Это вопрос чрезвычайной экономической, политической и исторической важности. Очень важно понимать, что европейский выбор, которые заканчивается парафированием соглашения с ЕС – это не выбор народа Украины. А выбор так называемых «политических элит», которые сегодня находятся во власти. Кризис еврозоны – это элемент глобального кризиса, как кризис экономической модели капитализма.
Интеграция Украины в ЕС не несет никаких положительных перспектив, уже сегодня дефицит торгового баланса Украины 12,5 миллиарда долларов. Из-за маниакального курса Януковича на Запад за два года его правления этот дефицит вырос в 4 раза. И дальше дыра будет только увеличиваться − нам нечем торговать с Евросоюзом, а свободное вхождение в Украину евроимпорта добьет нашего производителя.
Напротив, вхождение Украины в ЕЭП даст возможность увеличить прирост экспорта на 9 миллиардов долларов ежегодно. Это − рабочие места, зарплаты, пенсии, доходы бюджета.
Тарас Березовець. З огляду на те, що саме західний вектор є для України пріоритетним, на відміну від «архаїчного» російського − російський світ сьогодні, як шагренева шкіра, зменшується до розмірів Московської області, ми бачимо, що в кризовий час Росія жодним чином не намагалася врятувати своїх союзників по Митному союзу, застосовувала дискримінаційні заходи стосовно Білорусі та Казахстану, тому зрозуміло, що цей вектор для України є абсолютно не привабливим. З цієї точки зору ми маємо розуміти, що найбільш пріоритетними є ті партії, які не ставлять під сумнів європейський вектор. Як мінімум це партія «УДАР» і «Батьківщина», і зрештою, сама Партія регіонів у свої передвиборній програмі заявляє, що бачить майбутнє України саме в членстві з ЄС.
Ільдар Газізуллін. Насправді поки що ще дуже мало чутно про такий вибір України – Схід чи Захід. Усі політики говорять про те, що можливо торгувати і з Європою, і з Росією. Тому мені здається, що тут важко спекулювати, тому що і Віктор Янукович, і опозиційні сили дуже обережно говорять і про Митний союз, і про Зону вільної торгівлі. Тому поки що спекуляцій немає. Але дійсно, вибір робити буде треба.
На жаль, поки що ми бачимо, що стосунки України і Росії поки що не в найкращому стані. Поки що Україна надала сигнал, що нератифікована угода про Зону вільної торгівлі з СНД, також ми знаємо, що погіршилися відносини між Україною та ЄС через політичні моменти, через справу Тимошенко та інших опозиційних лідерів, тому зараз всі чекатимуть від України певного вибору. ЄС хоче створити у нашому регіоні, регіоні Східної Європи, Північного Кавказу економічний простір, який буде працювати за правилами, стандартами ЄС, що значно полегшує європейський експорт, європейське інвестування та ведення бізнесу тут.
Чи потрібна Україна під час кризи? Дійсно, і зараз, і раніше ЄС не планував витрачати на Україну той обсяг фінансової допомоги який він витрачав під час інтеграції країн Центральної Європи – Угорщини, Чехії, Польщі. Тому нам не слід очікувати на дуже велику допомогу. Але коли ми говоримо про економічну інтеграцію, то ми маємо на увазі перш за все взаємні інвестиції, зміни в законодавстві. Справді, зараз Брюссель більш зосереджений на своїх внутрішніх проблемах, на своєму внутрішньому ринку.
Ірина Бекешкіна. Я тут не буду оригінальною. Фактично, судова справа Тимошенко загрожує закреслити європейські перспективи України. І це дуже серйозно. Справа не в особистості, а в тому, що ця справа стала квінтесенцією згортання демократії в Україні. І наші європейські партнери чітко про це заявили, що без вирішення цієї справи жодне просування у напряму асоціації неможливе. Проте альтернативу «Україна буде в Європі» чи «Тимошенко сидітиме в тюрмі» наша влада, на жаль вирішила на користь другого варіанту.
РЕЗУЛЬТАТ. Наразі Україна вже чітко визначилася із курсом на євроінтеграцію. Політологи зазначають, що ставлення ЄС до України значно пом’якшилося. Цьому могла посприяти і бурхлива негативна реакція Росії. Є думка, що ЄС може форсувати приєднання України, аби не дати шансів східним суперникам, які вже зараз вирішили показати, чим обернеться для України її західний курс. З іншого боку, ЄС може лише трохи прочинити двері, давши Україні угоду про асоціацію, а потім роками тішити перспективою членства.
Щодо каменю спотикання – Юлії Тимошенко – то її питання відійшло на другий план, проте жодна зі сторін не захоче показувати відступ від своїх заяв та принципів, тому найімовірніше, що українська влада та європейські лідери шукатимуть компроміс спільними зусиллями. Проблема для України – знайти в ЄС ринки, альтернативні російським, що є завданням не з легких, оскільки Європа має налагоджені торговельні відносини і доволі жорсткі вимоги до імпорту. Проте імовірність позитивної відповіді ЄС зросла в кілька разів проти минулого року, і сумніви викликає вже не так власне її факт, як ціна, що її доведеться заплатити Україні за статус європейської держави.
Ільдар Газізуллін: Нам не слід очікувати на дуже велику допомогу від ЄС, зараз Брюссель більш зосереджений на своїх внутрішніх проблемах
ПОЛІТИЧНА ДОЛЯ ПЕТРА ПОРОШЕНКА
Володимир Фесенко. Петр Алексеевич − один из наиболе перспективных украинских политиков. Но он «застоялся в резерве». К тому же играет в одиночку, а сейчас время игры политических коллективов. Его время прийдет, если он будет играть по-крупному и не в одиночку.
Андрій Окара. Я думаю, що на його рейтинг це може вплинути амбівалентно, тобто як позитвно, так і негативно. Програма-мінімум у нього – це обратися по мажоритарці у Вінницькій області, програма-міді – це провести ще трьох-чотирьох своїх кандидатів по Вінницькій області і можливо утворити свою фракцію у Верховній Раді, а його програма-максимум, як мені здається, стати президентом України.
Його перевагою буде те, що він зможе спиратися на власні кошти, і це навіть не нафтодолари, а «шоколадогривні». Я думаю, що у нього велике майбутнє. Звичайно, зараз це для нього не дуже гарний крок, але я думаю, він застоявся без справи, дуже довго чекав свого часу. І хоча я думаю, що він навряд зробить щось вагоме зараз на посаді міністра, але це дозволить йому збільшити свої рейтинги.
Михайло Погребінський. Он будет вечным кандидатом на первые роли.
РЕЗУЛЬТАТ. Наразі політична діяльність Порошенка не розгортається на «великій сцені». Наприкінці 2012-го він перейшов з посади міністра економічного розвитку та торгівлі у мажоритарники на 12 окрузі Вінниччини. Тоді ж він заявив, що не має наміру приєднуватися до будь-якої фракції, і відмовився від посади голови парламентського комітету економічної політики через небажання вступати до «Батьківщини». Нещодавно він заявив про наміри балотуватися у мери Києва і обіцяв тримати однакову дистанцію з усіма політичними силами.
Матеріал підготувала Коляда Наталія
