18.08.2018, Субота, 21:02

USD 27.5000

RUB 0.4000

EUR 31.3000

Київ

+17°
C

Публікації »

Регіональні новини »

Фотоподія »

Відео »

Чотири масштабні проекти «Укрзалізниці», на які ми чекаємо цього року

11 квітня 2018

З 10 серпня минулого року державну транспортну монополію ПАТ «Укрзалізниця» очолює Євген Кравцов в ролі «виконуючого обов’язки голови правління». На цій посаді він змінив поляка Войцеха Балчуна, продовживши курс на модернізацію підприємства і завершення довгострокових проектів, які «дісталися в спадок».

Про історію і терміни фіналізації ключових «довгобудів» та амбітних проектів – нижче.

 Бескидський тунель довжиною в 12 років

 Через низьку пропускну здатність Бескидського тунелю, побудованого в кінці позаминулого століття, в 2006-му було прийнято рішення про необхідність його реконструкції. Це було питанням часу. Він залишається єдиним одноколійних ділянкою в 5-м пан’європейському транспортному коридорі (Італія – Словенія – Угорщина – Словаччина – Україна – Росія).

Тунель був побудований ще за часів Австро-Угорщини у 1886 році за імператора Франца-Йосифа I. Чи не дивно, що термін його експлуатації вичерпався, навіть з урахуванням відновлення у середині минулого століття.

Проектування реконструкції велося з 2007 року, а її бюджет весь час зростав. Останній раз це відбулося в середині березня – Кабмін збільшив кошторис майже на третину, а загальна вартість зросла до 2,292 мільярда гривень. Сума залучених кредитних коштів міжнародних фінансових установ становить: ЄБРР – 40,46 млн, ЄІБ – 55 млн євро, при повній вартості в більш близько 125 мільйонів євро.

Крім аварійної ситуації, прийняття рішення про будівництво нового Бескидського тунелю було обумовлено ще одним вагомим фактором. Щоб провести капремонт існуючого тунелю, необхідно було на два роки закрити наскрізний рух поїздів по залізниці Львів – Сколе – Мукачеве. Це скоротило б можливості для експорту українських товарів до країн Південної і Південно-Західної Європи. За приблизними підрахунками, за два роки економіка України не дорахувалася б майже 2 млрд. Доларів.

Рух поїздів через новий двоколійний Бескидський тунель планується з 25 травня 2018 року. Пропускна спроможність збільшиться з 47 до 100 пар поїздів на добу, а швидкість проходження зросте до 70 км/г. Старий законсервують і будуть використовувати, як евакуаційний.

 Поромне сполучення, без поромів

Поромна лінія до Грузії, за участю приватного партнера та використанням поромів «Герої Шипки» і «Герої Плевни», що знаходяться на балансі ПАТ «Укрзалізниця», може бути запущена в роботу в 2018 році. Поки що УЗ відремонтувала тільки один паром, і той в експлуатацію ще не запущений, а терміни переносилися неодноразово. На даний момент сполучення Чорноморськ – Поті обслуговується без поромів УЗ.

Також 8 вересня 2017 року «Укрзалізниця», залізні дороги Грузії і Азербайджану підписали Меморандум про спільну експлуатацію постійного залізнично-поромного сполучення. Проект передбачає розвиток транспортного коридору за маршрутом ЄС – Україна – Чорне море – Грузія – Азербайджан – Каспійське море – країни Азіатського регіону. Коридор «Південь-Захід» зв’яже Індію та країни Перської затоки з Європою в обхід Росії. Це також має у 2-3 рази скоротити витрати часу на перевезення: близько 12-15 днів проти 30-40 днів морського шляху.

Проект важливий і масштабний, але наш перевізник поки не справляється з поставленим завданням. До слова, ремонт другого порома ще навіть не розпочато, а підрядника не знайдено.

 Дуже повільний «Повітряний експрес»

 

Ідея залізничного сполучення між Києвом і міжнародним аеропортом «Бориспіль» існувала більше десяти років. У 2011-му під проект було залучено кредитні кошти ($ 372 млн, Китай), які до недавніх пір приносили результат виключно у вигляді мільйонних витрат на його обслуговування.

Проект зрушив з мертвої точки відносно недавно. Мабуть, безвіз і ріст попиту на авіасполучення надихнули Кабмін. 16 лютого 2018-го було оголошено, що до кінця поточного року все буде. Проект потрапив до «Укрзалізниці» і зараз знаходиться на стадії тендерів: будівництво опор естакади, монтаж прогонових будов, їх фарбування та посилення. Також зараз йде дуже важлива робота з вибору назви проекту, з залученням широкої громадськості.

Якщо все піде за планом, то дістатися до аеропорту і до Києва можна буде за 35 хвилин. Вартість квитка складе 80-120 грн.

Заявлений бюджет усього проекту – 720 мільйонів гривень, поки що його не збільшували.

 Поїзд «П’яти столиць» і норовливий Мінськ

Перш за все, проект носить красиву назву і не передбачає істотних інвестицій або технічних складнощів. Як і всі перераховані вище, він має бути запущений вже цього року. Суть: пустити потяг за маршрутом Київ – Мінськ – Вільнюс – Рига – Таллінн.

Коротко ситуацію описав сам Євген Кравцов:

«Ми плануємо сполучення з країнами Балтії (Вільнюс – Рига – Таллінн) через Мінськ. Зараз ведуться активні переговори з білоруськими колегами, оскільки є потяг Мінськ – Київ, і треба врегулювати, щоб ці маршрути не перекривали один одного. Білоруси хвилюються з цього приводу»

Вартість заплановано на рівні 1200-1500 грн. Аргументація проста – це повинно бути дешевше за переліт десь в два рази.

 З точки зору кон’юнктури проект абсолютно логічний. З іншого боку, поява на ринку нових лоукостів може зробити його не настільки привабливим. Часові витрати на пересування, відносно авіасполучення, очевидні. І це теж гроші. А тут ще й «Повітряний експрес» до Борисполя добудують, що також спростить логістику.

 У потрібному місці в потрібний час

У Євгена Кравцова доволі багато шансів завершити кілька масштабних довгобудів. З одного боку, можна сказати, що це – збіг. Так, Бескидський тунель будувався не перший рік. Експрес до «Борисполя» – вимога часу, на яку уряд виділив гроші. Паромне сполучення «Південь-Захід» різко актуалізувалося після російської агресії, а маршрути до Європи набрали популярність в контексті безвізового режиму з Шенгенською зоною.

З іншого боку, амбітні плани і можливості для вирішення проблем були і у його попередників, які в кінцевому підсумку збивалися зі шляху. Тому, мабуть, не варто недооцінювати вплив нинішнього в.о глави «Укрзалізниці» на процеси, якщо всі вони будуть успішно завершені.

 

Володимир Крекотін